
- •Психологія як наука. Предмет і завдання психологічної науки
- •Основні етапи психологічного дослідження
- •Методи психології
- •Рефлекторна природа психіки
- •Рефлекторна природа психіки
- •Розвиток психіки у філогенезі: стадії та рівні розвитку форм психічного відображення
- •Свідомість людини і її структура.
- •Класифікація і різновиди відчуттів
- •Властивості і закономірності відчуттів
- •Загальні особливості сприйняття
- •Класифікація та види сприймання
- •Класифікація видів пам’яті
- •Операції мислення
- •Основні процеси мислення
- •Форми мислення
- •Різновиди мислення.
- •Індивідуальні особливості мислення
- •Різновиди і форми уяви
- •Властивості уваги.
- •Різновиди уяви
- •Форми переживання емоцій і почуттів
- •Вищі почуття
- •Аналіз складної вольової дії
- •Головні якості волі
- •Види діяльності та їх характеристика
- •Зміст структури діяльності
- •Поняття про особистість. Структура особистості.
- •Розвиток і формування особистості.Особистісне зротання
- •Види спілкування
- •Засоби спілкування
- •Сприйняття і розуміння людьми один одного як аспект міжособистісних стосунків
- •Типи темпераменту та їх характеристика.
- •Основні риси характеру та їх характеристика
- •Поняття здібностей та їхній розвиток. Фактори розвитку.
- •Види здібностей
- •Сутність, об’єкт і предмет та завдання вікової психології.
- •Методи вікової психології
- •Періодизація вікового розвитку
- •Пренатальний розвиток
- •Фази пренатального розвитку
- •Особливості розвитку новонародженого
- •Психічний розвиток немовляти
- •Особливості розвитку в ранньому дитинстві
- •Психічний і особистісний розвиток дитини в дошкільному віці.
- •Психологічна готовність дитини до навчання у школі
- •Загальна характеристика розвитку молодшого школяра
- •Розвиток самосвідомості молодшого школяра
- •Розвиток спонукальної сфери молодшого школяра
- •Особливості пізнавальної сфери молодшого школяра
- •Психологічні новоутворення молодшого шкільного віку
- •Психологічні новоутворення підліткового віку
- •Розвиток самосвідомості у підлітковому віці
- •Розвиток спонукальної (мотиваційної) сфери підлітка
- •Пізнавальний розвиток у підлітковому віці
- •Розвиток самосвідомості у ранній юності
- •Розвиток пізнавальної сфери у ранній юності
- •Предмет і завдання педагогічної психології
- •Методи педагогічної психології
- •Психологічна характеристика методів навчання
- •Психологічна характеристика видів навчання.
- •Завдання виховання особистості
- •Процес виховання, його специфіка, компоненти і рушійні сили
- •Психологічні механізми виховання
- •Індивідуальний підхід у вихованні
- •Психологічні основи організації самовиховання
- •Психологічна характеристика функції педагогічної діяьності
- •Психологія стилів педагогічної діяльності
- •Психологія особистості вчителя
- •Педагогічні здібності вчителя
- •Професійна самосвідомість вчителя
- •Психологічна служба в школі
- •Міжособистісні стосунки у групі
- •Функції спілкування
- •Запам’ятовування та його різновиди
- •Забування та його причини
- •Перенесення та інтерференція навичок
- •76. Виникнення і розвиток людської свідомості
- •Психологічна задача 1
- •Психологічна задача 2
- •Психологічна задача 3
- •Психологічна задача 4
- •Психологічна задача 5
- •Психологічна задача 6
- •Психологічна задача 7
- •Психологічна задача 8
- •Психологічна задача 9
- •Психологічна задача 10
- •Психологічна задача 11
- •Психологічна задача 12
- •Психологічна задача 13
- •Психологічна задача 14
- •Психологічна задача 15
- •Психологічна задача 16
- •Психологічна задача 17
- •Психологічна задача 18
- •Психологічна задача 19
- •Психологічна задача 20
- •Психологічна задача 21
- •Психологічна задача 22
- •Психологічна задача 23
- •Психологічна задача 24
- •Психологічна задача 25
- •Психологічна задача 26
- •Психологічна задача 27
- •Психологічна задача 28
- •Психологічна задача 29
- •Психологічна задача 30
- •Психологічна задача 31
- •Психологічна задача 32
- •Психологічна задача 33
- •Психологічна задача 34
- •Психологічна задача 35
Класифікація видів пам’яті
За походженням:
Генетична пам’ять – це інформація, що зберігається в генотипі орга-нізму людини або тварини, передається та відтворюється успадковано. Біо-логічним механізмом запам’ятовування інформації в цьому випадку є мутації та пов’язані з ними зміни генних структур. Існує гіпотеза, що ця пам*ять автоматично, безвибірково і назавжди фіксує всю інформацію, що надходить від усіх рецепторів.
Онтогенетична пам’ять – це інформація прижиттєвого досвіду живого організму яка накопичується в процесі життєдіяльності.
За змістом запам’ятовуваної інформації:
Емоційна пам’ять – це запам’ятовування і відтворення своїх емоцій та почуттів. Емоції сигналізують про потреби та інтереси, відображають наше ставлення до оточення. Суттєво, що хоть емоційна пам’ять може виявитись сильнішою за інші, але вона не безпредметна. Емоції запам’ятовуються не самі по собі, а разом з об’єктами, що їх викликають. Це означає, що емоції виступають у ролі стимулятора в ланцюжку всього комплексу асоціацій. Важливо також те, що відтворені позитивні почуття завжди спонукають людину до діяльності. І, навпаки, негативні емоції різко знижують тягу до діяльності.
Словесно-логічна пам’ять базується на спільній діяльності двох сигнальних систем, у якій головна роль належить другій системі. Змістом цієї пам’ятті є наші думки, поняття, судження, що відображають предмети і явища з їх загальними властивостями, істотними зв’язками та відношеннями. Оскільки думки не існують без мови, остільки і пам’ять називають не тільки логічною, але і словесною. Природно, що вона тісно пов’язана з мисленням і мовою, і розвивається головним чином у процесі словесно-логічного мислення.
Образна пам’ять полягає в запам’ятовуванні образів, уявлень про предмети та явища оточуючого середовища. Вона буває зоровою, слуховою, дотиковою, нюховою, смаковою залежно від аналізаторів, з якими пов’язане їх походження. В образній пам’яті ми оперуємо образами та уявленнями різного ступеня абстрагування і складності: конкретними уявленнями поодиноких предметів, уявленнями про спільні властивості предметів і явищ, схематичними образами абстрактного змісту.
За часом збереження інформації:
Сенсорна (миттєва) пам’ять - це пам’ять-образ, завдяки якій ми запам’ятовуємо чуттєві характеристики предметів, які відображаються різними аналізаторами та зберігаються дуже короткий час (близько 0,1-0,5 сек.).
Якщо зміст сенсорної пам’яті приверне нашу увагу, то він збережеться без повторень близько 20 с. Це пам’ять короткотривала, що характеризується швидким запам’ятовуванням матеріалу, майже негайним його відтворенням і коротким строком зберігання. Така пам’ять часто обслуговує окремі елементи складної діяльності. Важливо, що короткотривала пам*ять має малий об’єм. Людина може зберігати в цій пам’яті одночасно лише 7 ± 2 одиниці інформації. Взагалі об’єм короткотривалої пам’яті є індивідуальним і по ньому можна прогнозувати успішність навчання. Для цього існує наступна формула: прогнозована успішність навчання дорівнює індивідуальному об’єму памяті, що ділиться на два, і до результату додається одиниця. Суттєвим є те, що короткотривала пам’ять може свідомо контролюватися людиною, на відміну від сенсорної. Так, якщо повторювати зміст певної інформації, то її можна зберігати досить довго.
Довготривала пам’ять базується на довготривалій функції пам’яті; характеризується тривалим зберіганням і наступним використанням інформації в діяльності людини. Умови тривалого зберігання інформації вимагають певного часу для переробки і консолідації матеріалу, твердого запам’ятовування, багаторазового і варіативного повторення, відтворення і використання при виконанні аналогічних завдань. Психологи визнають наявність двох типів довготривалої пам’яті: довготривала пам’ять з свідомим доступом і довготривала пам’ять, до якої людина не має вільного доступу (генетична безсвідома). Інформація в останьому випадку актуалізується лише в разі застосування спеціальних прийомів. Для довготривалої пам’яті з свідомим доступом властиве забування всього непотрібного, а також частини необхідної інформації. Генетична запам*ятовує назавжди.
Оперативна пам’ять. Запам’ятовування, збереження і відтворення проміжної інформації на оперативний термін часу, потім забувається. Має рацію думка психологів, що підтверджується дослідами, відносно наявності проміжної пам’яті. Цей різновид пам’яті забезпечує збереження інформації протягом кількох годин, коли людина не спить. Накопичена впро-довж дня інформація за час нічного сну структурується, категоризується і вже в переопрацьованому виді переводиться у довготривалу пам’ять. Проміжна ж пам’ять після свого очищення знову готова до накопичення нової інформації.