
- •1. Юридична наука: поняття, система. Об’єкт та предмет правового дослідження.
- •2. Методологія правознавства: поняття, структура.
- •3. Матеріалізм як концептуальний підхід. Основні філософські категорії.
- •4. Ідеалізм як концептуальний підхід. Основні філософські категорії.
- •5. Діалектика як концептуальний підхід. Основні філософські категорії.
- •6. Метафізика як концептуальний підхід. Основні філософські категорії.
- •7. Аналіз та синтез.
- •8. Узагальнення. Абстрагування.
- •9. Індукція. Дедукція.
- •10. Аналогія. Моделювання.
- •11. Поняття. Класифікація.
- •12. Основні формально-логічні закони.
- •13. Загальнонаукові підходи та методи і засоби пізнання.
- •1. Історичний підхід
- •14. Прийоми емпіричного рівня пізнання.
- •15. Формалізація та ідеалізація як прийоми теоретичного рівня пізнання.
- •16. Аксіоматичний та гіпотетико-дедуктивний метод пізнання.
- •17. Сходження від конкретного до абстрактного, сходження від абстрактного до конкретного як прийоми теоретичного рівня пізнання.
- •18. Основні форми наукового пізнання.
- •19. Соціологічні методи і засоби пізнання.
- •20.Системний підхід. Методи та засоби системного аналізу.
- •21. Структурно-функціональні прийоми пізнання.
- •22. Синергетична парадигма: прийоми та засоби пізнання.
- •23 . Історичні, психологічні, політологічні та інші загально-наукові методи пізнання .
- •24. Порівняльно-правовий метод та засоби дослідження.
- •25. Методологія загальної теорії права.
- •26. Герменевтико-правовий метод.
- •27. Техніко-юридичний аналіз.
- •28. Методика правового дослідження.
19. Соціологічні методи і засоби пізнання.
соціологічний метод полягає в дослідженні права не на рівні абстрактних категорій, а на підставі конкретних соціальних фактів. Соціологічний метод містить у собі такі засоби, як аналіз статистичних даних і різного роду документів, соціально-правовий експеримент, опитування населення і т. ін. Наприклад, засоби аналізу письмових документів (звітів, службових записок тощо) забезпечують достовірність знань про події, факти, необхідні для дослідника;Останнім часом активно використовують соціологічні методи дослідження: анкетування, визначення рейтингу, узагальнення незалежних характеристик.
АнкетуванняЦе метод збору фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально складеною програмою. Його застосовують для одержання інформації про типовість певних явищ навчально-виховного процесу. Анкетне опитування проводять для з'ясування біографічних даних, поглядів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок та особистісних рис опитуваних. Залежно від характеру інформації та способів її отримання використовують такі типи анкетного опитування:— суцільне (охоплюються великі групи населення) та вибіркове (здійснюють опитування певної групи учасників);— усне (за типом інтерв'ю) та письмове (робота з бланковими анкетами);— індивідуальне та групове;— очне (безпосереднє опитування) та заочне (поштою, телефоном тощо).
Метод рейтингуПолягає в оцінюванні діяльності, її окремих аспектів компетентними експертами, здатними вирішувати творчі завдання, контролювати процес експертизи, виявляти наукову об'єктивність, аналітичність, широту і конструктивність мислення, самокритичність, мати власну думку і вміти її обстоювати. За допомогою рейтингу відбувається первинна класифікація соціально-психологічних об'єктів за ступенем вираження загальної для них властивості — експертних оцінок.
Під спостереженням розуміється цілеспрямоване сприйняття явищ об'єктивної дійсності, у ході якого ми дістаємо знання про зовнішні сторони, властивості та стосунки об'єктів, що вивчаємо. Спостереження у соціологічному дослідженні є методом збирання первинної інформації про об'єкт, який вивчається, шляхом прямої реєстрації подій, що стосуються цього об'єкта і відповідають цілям дослідження.. Експеримент у соціологічних дослідженнях — це засіб отримання інформації про кількісну та якісну зміну показників діяльності та поведінки соціального об'єкта внаслідок впливу на нього деяких чинників, що управляються та контролюються (змінних). Аналіз документів відіграє істотну роль у соціальному пізнанні, що зумовлено їх місцем у суспільному житті.Документом (від лат. documentum — приклад, взірець, доказ) в соціології вважається спеціально створений людиною предмет, який призначений для передавання чи зберігання інформації. Існує кілька методів аналізу документів. Зовнішній аналіз — аналіз контексту всіх обставин, які супроводжували появу документа. Внутрішній аналіз — це дослідження змісту документа. При цьому перш за все визначається повнота інформації, а також її вірогідність.