Титулка

План

Вступ 3

Розділ 1 4

Ділове спілкування 4

Розділ 2 7

Невербальне спілкування 7

2.1. Класифікація невербального спілкування. 7

2.2.Зміст невербальної інформації 9

Висновки 14

Список використаної літератури: 15

Вступ

Відомий англійський письменник Ф. Честерфілд якось у листі до сина писав, що можна не мати уявлення про хімію, фізику, геометрію і при цьому бути чудовим оратором саме з цієї теми. Він доводив, що кожна людина має слух і зір, і кожному після почутого й побаченого приходять у голову майже ті самі думки, та тільки форма, у якій їх викладають, привертає увагу слухача. Порух руки, м'яза на обличчі, погляд, інтонація, то усе це є формою передачі думки, і ця форма здатна захопити слухача, партнера, аудиторію.

Тема роботи- невербальні засоби в діловій розмовній практиці

Предметом дослідження-невербальні способи комунікації.

Мета- виявити значення невербальних засобів спілкування у діловій розмовній практиці. 

Актуальність роботи полягає у тому, що для ділового спілкування важливо, з одного боку, уміти контролювати свої рухи і міміку, а з другого — розуміти мову жестів та міміку співбесідника. Знаючи мову жестів та міміки, ви легко зможете розпізнати: схвалює співбесідник ваші слова чи ігнорує, зацікавлений він бесідою чи нудьгує, щирий у своїх словах чи пробує обдурити вас.

Розділ 1 Ділове спілкування

Якщо ділова людина хоче переконати слухача (читача) в правдивості запропонованої теми, їй варто подбати, щоб слово її було зрозумілим, тема була переконливо обґрунтована. Слід навчитися контролювати свої емоції та інтонації, які диктують міміку і жести.

Справедливо відзначив І. Лафатер: "Хочеш бути розумним — навчись розумно питати, уважно слухати, спокійно відповідати й переставати говорити, коли нема чого більше сказати".

Ділове спілкування - це наймасовіший вид соціального спілкування. Воно представляє сферу комерційних і адміністративно-правових відносин, економіко-правових і дипломатичних відносин. Ділове спілкування - це складний багатоплановий процес розвитку контактів між людьми в службовій сфері. Воно являє собою особливу форму взаємодії людей у ​​процесі певного виду трудової діяльності, яка сприяє встановленню нормальної морально-психологічної атмосфери праці і відносин партнерства між керівниками і підлеглими, між колегами, створює умови для продуктивної співпраці людей в досягненні значущих цілей, забезпечуючи успіх загальної справи. Тобто головною метою ділового спілкування є організація плідної співпраці, а також створення оптимальних умов для успішного вирішення завдань, що стоять перед організацією та її окремими співробітниками.

Однак, крім загальної мети, в ньому також можна виділити і особисті цілі, в тій чи іншій мірі реалізовані безпосереднім учасниками спілкування: прагнення до особистої безпеки в процесі соціальної діяльності, в ході виконання своїх професійних обов'язків, що часто проявляється у відході від відповідальності, покладеної на працівника; прагнення до підвищення свого життєвого рівня, поліпшення свого матеріального становища; прагнення до влади, тобто прагнення розширити коло наявних повноважень, просуватися тільки вгору по службових сходах, прагнення підвищити свій престиж, що часто поєднується зі прагнення зміцнити престиж займаної посади і самої організації.

Але для того щоб мета ділового спілкування була успішно реалізована, в сучасній психологічній науці виділяють два основних етико-психологічних принципу ділового спілкування, до яких відносяться:

• принцип створення умов для виявлення творчого потенціалу та професійних знань особистості, на основі якого можна узгодити особисті цілі співробітника з загальними цілями організації;

• принцип повноважень і відповідальності, що регламентує ділове спілкування в рамках службових прав і обов'язків відповідно до службового статусом співробітника, оцінку його ділових якостей і використання його прямий кваліфікації та отриманого досвіду.

До особливостей ділового спілкування відноситься і підвищена відповідальність учасників за його результат. Адже успішне ділове взаємодія багато в чому визначається вибраною стратегією і тактикою спілкування, тобто умінням правильно сформулювати цілі розмови, визначити інтереси партнерів, вибудувати обгрунтування власної позиції і т. д. Якщо ділове спілкування відбувається неефективно, це може призвести до провалу самої справи.

Тому в діловому спілкуванні особливу значимість набувають такі важливі якості ділових людей, як обов'язковість, організованість, вірність слову, а також дотримання морально-етичних норм і принципів.

Ділове спілкування вимагає і більш суворого ставлення до використання його учасниками мовних засобів. У діловому спілкуванні не допускаються лайливі слова і нецензурні вислови, просторіччя, небажаним є використання слів обмеженою сфери вживання (жаргонізмів, діалектизмів, архаїзмів та ін) За способом обміну інформацією розрізняють усне і письмове ділове спілкування. Усні види ділового спілкування, у свою чергу, поділяються на монологічні і діалогічні.

До монологічним видів відносяться:

- Привітальна мова;

- Торгова мова (реклама);

- Інформаційна мова;

- Доповідь (на засіданні, зборах).

Діалогічні види:

- Ділова розмова - короткочасний контакт, переважно на одну тему.

- Ділова розмова - тривалий обмін інформацією, точками зору, часто супроводжується прийняттям рішень.

- Переговори - обговорення з метою досягнення угоди з якому - або питання.

- Інтерв'ю - розмова з журналістом, призначений для друку, радіо, телебачення.

- Дискусія;

- Нарада (збори);

- Прес-конференція.

- Контактний ділову розмову - безпосередній, "живий" діалог.

-Телефонна розмова (дистантних), що виключає невербальну комунікацію.