13

Модуль 3. ШКТ. Тема № 3: додаткові методи обстеження

1. Копрограма  це:

   1. аналіз калу на приховану кров

   2. аналіз калу на бактеріальну флору в кишечника

   3. лише макроскопічне дослідження калу

   4. макроскопічне, хімічне та мікроскопічне дослідження калу *

2. Копрограма є показником функції:

   1. стравоходу

   2. шлунка *

   3. кишечника *

   4. селезінки

3. Копрограма є показником функції:

   1. печінки *

   2. шлунка *

   3. кишечника *

   4. підшлункової залози *

4. Копрограма є показником функції:

   1. печінки *

   2. селезінки

   3. сечового міхура

   4. підшлункової залози *

5. Кал на копрограму збирають в:

   1. стерильний посуд

   2. чистий посуд *

   3. коробку від сірників

   4. пробірку з корком

6. Для копрологічного дослідження збирають:

   1. весь кал за добу

   2. вечірній кал

   3. третину калу відразу після акту дефекації і тільки в теплому вигляді

   4. невелику кількість ранкового калу *

7. Кал для копрологічного дослідження здають:

   1. в клінічну лабораторію *

   2. в біохімічну лабораторію

   3. в бактеріологічну лабораторію

   4. паразитологічну лабораторію

8. Кал для копрологічного дослідження необхідно доставити до лабораторії:

   1. відразу ж після акту дефекації

   2. відразу ж після акту дефекації і тільки в теплому вигляді

   3. протягом перших 2-х годин після акту дефекації *

   4. через 12 годин після акту дефекації

9. Для копрологічного дослідження необхідно взяти:

   1. Весь кал за добу

   2. весь кал за один акт дефекації

   3. середню порцію калу

   4. невелику кількість калу з декількох місць *

10. Кал для копрологічного дослідження береться:

    1. стерильною петлею

    2. чистим інструментом *

    3. шпателем

    4. береться відбиток липкою стрічкою

11. Макроскопічне дослідження калу включає оцінку:

    1. форми калу *

    2. консистенції калу *

    3. наявності яєць гельмінтів

    4. запаху калу *

12. Макроскопічне дослідження калу включає оцінку:

    1. кількості сполучної тканини

    2. кількості лейкоцитів

    3. наявності патологічних домішок (крові, слизу, гною) *

    4. кольору калу *

13. Хімічне дослідження калу, направленого для копрологічного дослідження, проводиться:

    1. всім обов’язково

    2. лише за призначенням лікаря *

    3. не проводиться взагалі

14. Хімічне дослідження калу включає визначення кількості:

    1. сполучної тканини

    2. стеркобіліну *

    3. м’язових волокон

    4. аміаку *

15. Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

    1. сполучної тканини *

    2. стеркобіліну

    3. м’язових волокон *

    4. аміаку

16. Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

    1. нейтрального жиру *

    2. жирних кислот *

    3. мил *

    4. аміаку

17. Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

    1. неперевареної клітковини *

    2. стеркобіліну

    3. перевареної клітковини *

    4. крохмалю *

18. Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

    1. лейкоцитів *

    2. еритроцитів *

    3. перевареної клітковини *

    4. крохмалю *

19. Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

    1. епітелію *

    2. найпростіших *

    3. перевареної клітковини *

    4. яєць гельмінтів *

    5. крохмалю *

20. Креаторея це:

    1. збільшення кількості нейтрального жиру

    2. збільшення кількості сполучної тканини *

    3. перетравленої клітковини

    4. збільшення кількості м’язових волокон *

21. Стеаторея це:

    1. збільшення кількості нейтрального жиру *

    2. збільшення кількості сполучної тканини

    3. збільшення кількості перетравленої клітковини

    4. збільшення кількості м’язових волокон

22. Амілорея це:

    1. збільшення кількості нейтрального жиру

    2. збільшення кількості сполучної тканини

    3. збільшення кількості м’язових волокон

    4. збільшення кількості крохмалю *

23. Наявність креатореї є ознакою:

    1. швидкого пересування хімусу по кишечнику *

    2. недостатньої кількості жовчі

    3. ферментативної недостатності шлунка *

    4. ферментативної недостатності підшлункової залози *

24. Наявність стеатореї є ознакою:

    1. ферментативної недостатності підшлункової залози *

    2. недостатньої кількості жовчі *

    3. швидкого пересування хімусу по кишечнику *

    4. ферментативної недостатності шлунка

25. Наявність амілореї є ознакою:

    1. швидкого пересування хімусу по кишечнику *

    2. недостатньої кількості жовчі

    3. ферментативної недостатності підшлункової залози *

    4. ферментативної недостатності шлунка

26. Наявність в копрограмі підвищеного вмісту лейкоцитів, еритроцитів та епітелію є ознакою:

    1. швидкого пересування хімусу по кишечнику

    2. недостатньої кількості жовчі

    3. ферментативної недостатності шлунка

    4. ферментативної недостатності підшлункової залози

    5. запального процесу в шлунково-кишковому тракті *

27. Наявність в копрограмі найпростіших та яєць гельмінтів є ознакою:

    1. недостатньої кількості жовчі

    2. глистяної інвазії *

    3. ферментативної недостатності підшлункової залози

    4. запального процесу в шлунково-кишковому тракті

28. Патологічні домішки калу  це:

    1. епітеліальні клітини

    2. кров *

    3. гній *

    4. слиз *

    5. прожилки крові *

29. В копрограмі кількість лейкоцитів, еритроцитів та епітелію визначається в:

    1. грамах

    2. міліграмах

    3. в плюсах (+)

    4. у полі зору *

30. В копрограмі кількість сполучної тканини, м’язових волокон, нейтрального жиру, жирних кислот, мил, клітковини та крохмалю визначається в:

    1. грамах

    2. міліграмах

    3. в плюсах (+)

    4. у полі зору *

31. Яка кількість сполучної тканини, м’язових волокон, нейтрального жиру, жирних кислот, мил, клітковини та крохмалю є нормою в копрограмі?

    1. + *

    2.  *

    3. ++ *

    4. +++

    5. ++++

32. Яка кількість лейкоцитів є нормою в копрограмі?

    1. 2-4 в п/з *

    2. 

    3. ++

    4. до 10 в п/з

33. Яка кількість еритроцитів є нормою в копрограмі?

    1. 2-4 в п/з

    2. +

    3. 

    4. до 10 в п/з

    5. 1-2 в п/з *

34. Яка кількість епітеліальних клітин є нормою в копрограмі?

    1. 2-4 в п/з *

    2. +

    3. ++

    4. до 10 в п/з

    5. 1-2 в п/з

35. Яка кількість слизу є нормою в копрограмі?

    1. 2-4 в п/з

    2. немає *

    3. ++

    4. до 10 в п/з

    5. 1-2 в п/з

36. Яка кількість найпростіших та яєць гельмінтів є нормою в копрограмі?

    1. 2-4 в п/з

    2. немає *

    3. ++

    4. до 10 в п/з

    5. 1-2 в п/з

37. Аналіз калу на бактеріальну флору в кишечнику  це:

    1. бактеріальний посів калу *

    2. аналіз калу на дисбактеріоз

    3. аналіз калу на яйця гельмінтів

    4. макроскопічне, хімічне та мікроскопічне дослідження калу

38. Бактеріальний посів калу здається:

    1. в клінічну лабораторію

    2. в біохімічну лабораторію

    3. в бактеріологічну лабораторію *

    4. паразитологічну лабораторію

39. Кал для бактеріального посіву необхідно доставити до лабораторії:

    1. відразу ж після акту дефекації

    2. відразу ж після акту дефекації і тільки в теплому вигляді

    3. протягом перших 2-х годин після взяття *

    4. через 12 годин після акту дефекації

40. Бактеріальний посів калу проводиться:

    1. стерильною петлею *

    2. береться відбиток липкою стрічкою

    3. чистою петлею

    4. шпателем

41. Кал для бактеріального посіву збирють в:

    1. стерильний посуд

    2. чистий посуд

    3. коробку від сірників

    4. стерильну пробірку з корком *

42. Для забору матеріалу для бактеріального посіву необхідно:

    1. стерильну петлю ввести в пряму кишку на 1 см і відразу ж опустити її в стерильну пробірку, яка герметично закривається *

    2. взяти весь кал за один акт дефекації

    3. зробити відбиток перианальних складок липкою стрічкою

    4. взяти невелику кількість калу з декількох місць

43. Результат бактеріального посіву калу отримують:

    1. відразу ж

    2. на слідуючи добу

    3. через 5-7 діб *

    4. через 1 місяць

44. В результаті аналізу на бактеріальний посів вказують:

    1. наявність аскарид

    2. всю мікрофлору кишечника

    3. наявність гостриків

    4. наявність або відсутність патогенної мікрофлори *

45. Кал для виявлення яєць гельмінтів збирають в:

    1. стерильний посуд

    2. чистий посуд *

    3. коробку від сірників

    4. пробірку з корком

46. Для виявлення яєць гельмінтів здають:

    1. весь кал за добу

    2. вечірній кал

    3. третину калу відразу після акту дефекації і тільки в теплому вигляді

    4. невелику кількість ранкового калу *

47. Для виявлення яєць гельмінтів кал здають:

    1. в клінічну лабораторію *

    2. в біохімічну лабораторію

    3. в бактеріологічну лабораторію

    4. паразитологічну лабораторію

48. Для виявлення гельмінтів кал необхідно доставити до лабораторії:

    1. відразу ж після акту дефекації

    2. відразу ж після акту дефекації і тільки в теплому вигляді

    3. протягом перших 2-х годин після акту дефекації *

    4. через 12 годин після акту дефекації

49. Для виявлення яєць гельмінтів необхідно взяти:

    1. весь кал за добу

    2. весь кал за один акт дефекації

    3. середню порцію калу

    4. невелику кількість калу з декількох місць *

50. Кал для аналізу на яйця гельмінтів беруть:

    1. стерильною петлею

    2. чистою петлею (чи сірником) *

    3. шпателем

    4. береться відбиток липкою стрічкою

51. Результат аналізу калу на яйця гельмінтів може підтвердити діагноз:

    1. аскаридозу *

    2. ентеробіозу

    3. трихоцефальозу *

    4. лямбліозу

52. Кал на яйця гельмінтів необхідно здати:

    1. тричі з інтервалом в 1-2 доби *

    2. одноразово

    3. одноразово, якщо після першого разу виявили яйця гельмінтів *

    4. один раз в тиждень протягом 3-х місяців