12)Мистецтво княжого періоду.

У церковному будівництві широко використовувались фрески і мозаїки. Визначним майстром іконопису був Алімпій Печерський( перший художнику ) Упечерському монастирі існувала майстерня. У церкві спаса на Берестовій горі а виявлена фреска явлення Хреста учням на Тиверіантському Озері. У Києві створено такі ікони: Бориса і Гліба, Сенська Бого Матір, Антоній і Феодосій. В Галичі – Ікона Покрови.

Образотворче мистецтво. З-поміж пам'яток тогочасного образотворчого мистецтва найбільше вражають монументальні зображення — мозаїки та фрески, якими оздоблювалися храми. Мозаїка викладалася на стінах із різнобарвних (майже 180 відтінків кольорів) шматочків смальти — сплаву свинцю та скла. Шедеврами світового значення є мозаїки Софійського та Михайлівського Золотоверхого соборів у Києві. Фрески малювали мінеральними фарбами по мокрому тиньку.

Велике значення у внутрішньому облаштуванні храмів мали ікони. Іконописні майстерні існували у Києві, Чернігові, Галичі та інших містах. Одначе переважну більшість ікон княжої доби втрачено. Мало відомо й про тогочасних іконописців. Джерела зберегли відомості про одного з найперших руських іконописців — київського майстра св. Аліпія. Найвидатнішою і найхарактернішою пам'яткою малярської культури в іконописі княжої України є віднайдена в середині 80-х pp. XX ст. й повернута із забуття завдяки реставрації ікона Богородиці (остання третина XIII ст.) з Успенської церкви в Дорогобужі.

Шанованою на Русі була ікона Вишгородської Богоматері. Її привезли на початку XII ст. з Константинополя. Вона прикрашала храм Бориса й Гліба у Вишгороді, звідки Андрій Боголюбський 1155 р. вивіз її до Владимира на Клязьмі (нині зберігається у Москві). Така сама доля спіткала й іншу ікону, відому нині як Ченстоховська ікона Божої Матері: у XIV ст. її було вивезено до Польщі з м. Белза в Галичині. В наш час вона є найбільшою святинею Польщі і зберігається в монастирі в м. Ченстохів.

За часів Ярослава Мудрого, коли великого авторитету набула книга, розквітла книжкова мініатюра. Так, «Остромирове Євангеліє», написане у 1056—1057 pp., оздоблене чудовими заставками і трьома витонченими мініатюрами.

Архітектурні споруди й витвори образотворчого мистецтва часів Київської Русі й Галицько-Волинського королівства відзначалися художньою довершеністю й майстерністю виконання. Більшість із них сучасні дослідники визначають як геніальні творіння. Нетлінність давньоукраїнських шедеврів — неспростовний доказ духовної єдності України сьогоднішньої та України княжої.

13) Розвиток ремесла та торгівлі в хіv – і пол. Хvіі ст.

Провідне місце мало с/г,наряддя- плуг, борна, коси, серпи.Сіяли – жито, овес. В лісо-степові зоні вогнево-підсічна система обробітку землі. В Степовій зоні перелогова система. Значного розвитку досягло скотарство, Ботництво(бджільництво). З кінця XIст формується і зростає князівське землеволодіння – Вотчине. Відкриваються такі торговельні шляхи : південні(«із варяг у греки», соляний, залозний на Кавказ) «Із варяг у греки» - віск,мед, хутро, льон, невілники, коні. «Залозний»- хутро, мечі, шкіра, мідь, залізо. «Соляний»- сіль, зерно,хутра, промислові продукти.