7) Язичництво давніх слов’ян

саме по собі не є унікальним явищем у світовій історії релігій, це - слов’янський варіант загальнолюдського язичницького масиву, однак варіант неповторний. Цю неповторність язичництву давніх слов’ян додає перетинання в ньому кількох відносно самостійних релігійних шарів, на основі яких воно, власне кажучи, і сформувалося.

Перше релігійне нашарування в давньослов’янському язичництві складають обряди і вірування прадавнього населення лісостепової смуги України (середня течія Дніпра - Десна), що заселяло цю територію ще з кам’яного віку (з VІ тисячоріччя до н. е.). Цей шар відповідав розвинутому анімізму і складався більшою частиною з духів природи, першоосновою їх виникнення є страх, формується демонологічний світ.

Другий шар у язичництві давніх слов’ян, деякі дослідники, пов’язують із впливом трипільської культури кінця ІV - ІІІ тисячоліть до н. е. у межиріччі Дніпра - Дністра, яку вважається однією з найбільш високорозвинених для свого часу. Цей шар відбивав релігійні вірування і культи, пов’язані з раннім землеробським господарством, з шануванням божеств родючості та врожаю, що уособлювали собою Всесвіт.

Нарешті, центральним шаром язичництва є коло релігійних уявлень і практик індоєвропейців ІІІ - ІІ тисячоліть до н. е., прабатьківщиною яких були південні степові регіони Росії, Молдови, України. В індоєвропейських народів склалися загальні погляди на світ, його трискладову структуру; віра в богів - творців неба, землі, людей; практика їхнього вшановування кривавими жертвопринесеннями; надзвичайно розвинутий культ предків і поховальна обрядовість.

Перун — згадується у текстах договорів з Візантією, де йде мова про клятву воїнів Русі іменами Перуна і Волоса. В перекладі означає «блискавка, грім», був богом князівської дружини, всі міфи про Перуна, що збереглися в Україні, змальовують його стрільцем.

Хорс — назва бога Сонця (чи небесного світила загалом) на Русі.

Дажбог — бог достатку, також вважався уособленням Сонця, покровитель Руської землі.

Стрибог — бог вітру.

Волос (Велес) — покровитель скотарства та поезії.

Сварог — за Іпатіївським літописом, бог-коваль, навчив людей шлюбу, хліборобства і подарував їм плуг.

8. Етапи поширення християнства на території України.

Першою відомою спробою офіційної християнізації вважається „Аскольдове хрещення”. Століття до масового хрещення київлян, християнську віру прийняв князь Аскольд (в хрещенні Микола).

У 955 р. хрестилась княгиня Ольга. І за її князювання почали будуватись перші християнські храми. І, нарешті, з 988 р. за князя Володимира почався найпотужніший етап державної християнізації Русі. Щоправда, спочатку Володимир спробував провести державну релігійну реформу на традиційних язичницьких засадах, створивши язичницький пантеон на базі державного культу бога Перуна, покровителя князівської влади. Однак реформа виявилась невдалою і Володимир звернувся до досвіду впровадження монотеїстичних релігій у сусідніх державах. Відомою є легенда про „вибір віри” Володимиром – вибір між християнством, іудаїзмом та ісламом (так звана „хозарська полеміка”, де був присутній св.Кирило). Київський князь захопив м.Корсунь (по–іншому Херсонес), там охрестився, обвінчався з візантійською царівною Анною та провів перші хрещення у Київській землі за допомогою корсунського духовенства. І в цьому виявилась державницька мудрість князя Володимира – бо таким чином Києворуська держава уникла васального підпорядкування візантійським імператорам та константинопольським патріархам.