
- •Методична розробка для проведення практичного заняття
- •Матеріально-технічне забезпечення
- •Завдання інженерного забезпечення
- •Одиночні окопи, їх елементи та характеристики.
- •Споруди для ведення вогню
- •Споруди для спостереження
- •Споруди для захисту особового складу
- •Організація та черговість виконання робіт по інженерному обладнанню опорних пунктів
- •Улаштування і утримання інженерних загороджень
Улаштування і утримання інженерних загороджень
Інженерні загородження - це штучні перешкоди, споруди та руйнування, які створюються переважно в районах бойових дій. Їх влаштовують з метою нанесення втрат противникові в живій силі і техніці, затримки його просування і сковування маневру. Загородження застосовують у всіх видах бою, але найширше в обороні - для прикриття опорних пунктів, районів оборони і проміжків між ними, вогневих позицій артилерії, пунктів управління і інших важливих об'єктів і напрямків.
Систему загороджень створюють при підготовці і в ході бою. Для підвищення ефективності загороджень більшу їх кількість встановлюють на напрямах дій противника, що виявилися в ході бою.
До улаштування загороджень окрім інженерних підрозділів залучають підрозділи родів військ.
Підрозділи родів військ за рішенням своїх командирів влаштовують невибухові і мінно-вибухові загородження для прикриття ними позицій і районів.
На інженерні підрозділи покладається встановлення мінно-вибухових загороджень перед переднім краєм і на основних напрямках в глибині.
Висновок: Правильне визначення потреби у силах, ефективна організація робіт, застосування техніки дасть можливість виконати весь обсяг робіт щодо інженерного обладнання у відведений час.
№ з/п |
Час (хв.) |
Навчальні питання та дії викладача |
Дії тих, хто навчається |
3. |
20 хв. |
Заходи безпеки при установці та виявленні мін і вибухових пристроїв. |
|
|
|
При викладенні матеріалу другого навчального питання основним є ознайомлення студентів з порядком маскування опорних пунктів та вогневих позицій. Навчально-виховна мета досягається застосуванням активних прийомів і методів навчання. Матеріал необхідно викладати вільно, звертатися до студентів з питань, які вивчалися на попередніх заняттях. Важливо при доповіді менше звертатися до тексту, викладати матеріал з опорою на слайди, спостерігати за реакцією студентів, що дозволить в залежності від їх уваги міняти темп і інтонацію, підтримувати увагу аудиторії. Дидактичні матеріали в ході заняття слід використовувати для розкриття основних, найбільш важливих питань. |
Конспектують матеріал заняття. Відповідають на запитання. Приймають участь у дискусії |
Заходи безпеки при установці та виявленні мін і вибухових пристроїв.
Інженерні заходи з маскування проводяться з метою прихованого дійсного розташування, складу і діяльності своїх підрозділів, фортифікаційних споруд, встановлених загороджень, переправ і інших об'єктів від всіх видів і засобів розвідки противника. Це досягається: використанням маскуючих властивостей місцевості, темного часу і інших умов обмеженої видимості; застосуванням димів і аерозолів, табельних і місцевих засобів маскування; маскувальним фарбуванням матеріальної частини; влаштуванням хибних районів, позицій і споруд; своєчасним виявленням і усуненням демаскуючих ознак; суворим дотриманням маскувальної дисципліни і виконанням інших заходів.
Способи виконання цих завдань залежать від можливостей розвідки противника по виявленню і розпізнаванню об'єктів, наявністі своїх сил і засобів.
Інженерні заходи з маскування при підготовці до бою
Інженерні заходи з маскування при підготовці бою поділються на заходи щодо приховування дійсних районів розташування підрозділів і об'єктів і заходів щодо імітації їх розташування.
Суть інженерних заходів щодо приховування позицій, районів оборони і об'єктів полягає в прагненні позбавити противника можливості їх виявити. Виконання цих заходів досягається використанням маскуючих властивостей місцевості, темного часу доби і інших умов обмеженої видимості при занятті і обладнанні позицій і районів; фарбуванням техніки; застосуванням масок і табельних і місцевих засобів; дотриманням маскувальної дисципліни.
Для зменшення приховування особового складу при діях на місцевості використовуються індивідуальні засоби маскування (маскувальні костюми, сітки), а також зрізана рослинність.
Заходи щодо приховування позицій, районів і об'єктів проводять з моменту їх зайняття і здійснюють безперервно. Ефективність і обсяг цих заходів багато в чому залежать від розташування позицій, районів і споруд на місцевості. Для механізованих підрозділів позиції для особового складу і споруди для вогневих засобів доцільно вибирати на узліссі, в гаях, чагарнику, на околиці населеного пункту, на плямистих ділянках місцевості і в інших місцях, що забезпечують кращі умови приховування техніки і споруд. Вибрані позиції і райони розташування підрозділів маскують під навколишній фон місцевості.
Командно-спостережні пункти по можливості розташовують в місцях з природними масками; при розташуванні їх на відкритій місцевості в першу чергу маскують під навколишній фон. Позиції механізованих підрозділів на відкритій місцевості можуть маскуватися під позиції, які не зайняті підрозділами.
Танкові підрозділи в обороні доцільно розміщувати в лісі, гаї, чагарнику, населених пунктах. Окопи, які відриваються на основних і запасних позиціях, маскуються під фон місцевості.
Позиції танкових підрозділів на відкритій місцевості зазвичай маскують табельними і місцевими засобами і одночасно відривають окопи для стрільців, ділянки траншей і інші споруди, характерні для механізованих підрозділів. Ці споруди можна влаштовувати неповного профілю.
Для маскування танків і самохідних артилерійських установок використовують комплекти табельних масок; за відсутності їх танки в окопах і укриттях приховують масками, виготовленими з місцевих матеріалів, плетнями, матами, гілками тощо, які встановлюються на каркас з жердин або дроту.
Окопи для артилерії і мінометів при стрільбі із закритих вогневих позицій, а також укриття для тягачів і іншої техніки обладнують в полях невидимості: у лощинах, за спорудами, в населених пунктах. При розташуванні окопів і укриттів на рівнинній місцевості їх маскують під плями голого грунту.
Окопи для гармат, що ведуть вогонь прямою наводкою, приховують від наземного спостереження вертикальними і похилими масками, які створюються з використанням табельних маскувальних комплектів і місцевих матеріалів.
Для маскування від засобів теплової розвідки бойової техніки (танків, САУ, БМП, БТР тощо) ведеться розробка матів, які поглинають і розсіюють тепло. Їх застосування разом з маскувальними комплектами дає позитивний результат.
Маскування мінних полів і дротяних загороджень забезпечують правильним вибором місць їх розташування відповідно до характеру місцевості. При встановленні мін у лунку дерн ретельно підрізають, акуратно відкочують, встановлюють міну, накривають її дерном і відновлюють трав'яну поверхню.
Для маскування системи вогню в обороні всі вогневі засоби і споруди розташовують відповідно до місцевості, максимально використовуючи природні маски. При розташуванні вогневих засобів на відкритій місцевості їх ретельно маскують табельними масками і місцевими матеріалами, а також обладнують запасні, тимчасові і хибні вогневі позиції.
Для спотворення зовнішнього вигляду об'єкту, злиття маски з фоном місцевості, надання макетам природнього вигляду, щоб затруднити розпізнавання об'єктів, широко застосовується маскувальне фарбування.
Основними видами маскувального фарбування є:
- захисне забарвлення, яке використовується при фарбуванні матеріальної частини, а також споруд, розташованих на одноколірному фоні;
- імітуюче забарвлення, яке відтворює на фарбованій поверхні кольоровий малюнок, властивий прилеглій місцевості або імітованому об'єкту;
- деформуюче забарвлення, що спотворює зовнішній вигляд об'єкту внаслідок злиття з фоном місцевості окремих плям забарвлення.
За досвідом, наприклад, трьохбарвне комуфлююче забарвлення (чорна, коричнева, зелена) бойової техніки дозволяє в 1,5-2 рази збільшити час, необхідний для виявлення об'єкту, і в 1,5 рази зменшити ймовірність його візуального виявлення в порівнянні з одноколірним фарбуванням.
Основними інженерними заходами щодо імітації розташування підрозділів є обладнання хибних позицій та районів розташування, імітація життєдіяльності, проведення дій, що відволікають увагу противника від дійсних об'єктів.
Для введення противника в оману щодо побудови оборони створюються хибні опорні пункти, райони оборони, вогневі позиції артилерії, які доцільно обладнувати одночасно з дійсними на ділянках, які не зайняті підрозділами.
Хибні опорні пункти зазвичай обладнують на висотах, узліссях та інших різко виражених ділянках місцевості.
На хибних позиціях влаштовують окопи і інші споруди, встановлюють макети техніки і маски, що імітують замасковану бойову техніку. До макетів і масок прокладають сліди руху бойової техніки.
У Росії, наприклад, в даний час знайшли широке застосування надувні макети танків, автомобілів, літаків, які виготовляються з матеріалу, який має майже такі ж відбивні характеристики в діапазонах радіолокації і інфрачервоного випромінювання, як і реальні зразки.
Заходи щодо маскування позицій, опорних пунктів і районів оборони будуть ефективними лише тоді, якщо особовий склад дотримується вимог маскувальної дисципліни. Необхідно уникати зайвих пересувань, не створювати звукових і світлових демаскуючих ознак, не порушувати природний вид місцевості в районах оборони і розташування, опорних пунктах і на інших об'єктах.
Райони розташування і зосередження підрозділів по можливості вибирати на місцевості, що має добрі захисні і маскуючі властивості. До таких районів відносяться лісові масиви, які чергуються з гаями, чагарниками, ярами, кар'єрними розробками, і невеликі населені пункти. Вони дозволяють з достатньою ефективністю приховати бойову техніку, транспортні автомобілі і невеликі за розмірами споруди під кронами дерев, в чагарнику, ярах або в будівлях населених пунктів від спостереження і фотографування з повітря.
Досвід військових навчань показує, що при спостереженні і фотографуванні районів розташування і зосередження підрозділів з повітря виявляється не стільки наявність техніки і споруд, скільки процес і наслідки зведення фортифікаційних споруд і порушення маскувальної дисципліни. Тому всі маскувальні заходи необхідно проводити з початком обладнання району оборони.
Висновок: Заходи з маскування повинні виконуватися безперервно на усіх етапах бойових дій, вдень і вночі, в будь-яку пору року, а засоби маскування - вирізнятися різноманіттям та природністю. Необхідною умовою маскування є дотримання маскувальної дисципліни та приховане виконання інженерних робіт.
Висновок до заняття: Інженерне обладнання проводять всі без винятку підрозділи родів військ, інженерні підрозділи виконують найбільш складні завдання, які потребують застосування інженерних машин, спеціальних конструкцій і обладнання.
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:
визначається ступінь досягнення навчальної мети заняття в цілому та дається загальна оцінка організації його проведення;
зосереджується увага на позитивних результатах заняття та загальних недоліках і їх причинах;
оголошуються оцінки студентів за заняття, відзначаються не тільки кращі, а й ті, хто має гірші результати;
даються відповіді на запитання студентів;
доводиться під запис завдання студентам для подальшої самостійної роботи над темою заняття та командира групи з її організації;
оголошується час і місце відпрацювання завдань (звітування за засвоєння матеріалів теми) тими студентами, які були відсутні на занятті;
записується завдання для самостійної роботи в журнал обліку навчальних занять.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Вивчити і закріпити викладений навчальний матеріал.
Розробив
викладач кафедри тактики
працівник ЗСУ В.Б. БРОВАРСЬКИЙ
“____”______________20_____ року
Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри тактики
Протокол від "____"______________20_____ року № _____