Завдання інженерного забезпечення

Інженерне забезпечення в батальйоні (роті) включає: інженерну розвідку противника, місцевості та об’єктів; фортифікаційне обладнання опорних пунктів, позицій та районів розташування підрозділів; здійснення інженерних заходів щодо маскування та захисту від високоточної зброї; влаштування інженерних загороджень; пророблювання проходів у загородженнях, зруйнуваннях та влаштування переходів через перешкоди; обладнання і утримання переправ; добування, очищення води та обладнання пунктів водопостачання.

Інженерна розвідка противника, місцевості і об’єктів ведеться інженерно-розвідувальними і іншими підрозділами інженерних військ як самостійно, так і у складі загальновійськових підрозділів з метою добування розвідувальних даних про противника, місцевість, об'єкти та інженерні заходи, які проводяться.

Фортифікаційне обладнання опорних пунктів, позицій та районів розташування підрозділів передбачає обладнання різних фортифікаційних споруд для ефективного використання зброї і бойової техніки, підвищення стійкості управління, захисту підрозділів від засобів ураження противника.

Виконання інженерних заходів з маскування та захисту підрозділів і об’єктів здійснюється з метою забезпечити прихованість зосередження (пересування), раптовість дій і збереження боєздатності своїх підрозділів, а також з метою ввести противника в оману щодо угрупування, зосередження і намірів дій наших підрозділів.

Улаштування та утримання інженерних загороджень, здійснення руйнувань. Інженерні загородження улаштовуються з метою нанесення втрат противнику, затримки його просування, примушення рухатися в потрібному для нас напрямку, створюючи тим самим сприятливі умови для ураження його усіма наявними засобами ураження.

Забезпечення подолання підрозділами загороджень і перешкод здійснюється з метою забезпечення успіху і стрімкості атаки. Розрізняють подолання загороджень і перешкод перед переднім краєм оборони противника і в глибині оборони в ході наступу.

Улаштування та утримання переправ здійснюється з метою створення необхідних умов для стрімкого висування підрозділів до водної перешкоди, переправи їх та розвитку наступу на протилежному березі.

Добування та очищення води, обладнання пунктів водопостачання здійснюється з метою забезпечення підрозділів водою у польових умовах.

Висновок: Завдання інженерного забезпечення виконуються всіма підрозділами і частинами родів військ, а інженерними підрозділами - тільки ті, які потребують спеціальної підготовки особового складу і застосування інженерної техніки. Із збільшенням бойових можливостей військ завдання інженерного забезпечення не спрощуються, а удосконалюються, зростає їх обсяг, скорочуються терміни виконання.

№ з/п	Час (хв.)	Навчальні питання та дії викладача	Дії тих, хто навчається
2.	30 хв.	Основні типи протитанкових та протипіхотних мін ЗС України та іноземного виробництва, їх призначення, будова та принцип дії.
		При викладенні матеріалу другого навчального питання основним є ознайомлення студентів з порядком обладнання фортифікаційних споруджень та вогневих позицій. Особлива увага звертається на черговість виконання робіт по інженерному обладнанню опорних пунктів. Матеріал необхідно викладати вільно, звертатися до студентів з питань, які вивчалися на попередніх заняттях. Важливо при доповіді менше звертатися до тексту, викладати матеріал з опорою на слайди, спостерігати за реакцією студентів, що дозволить в залежності від їх уваги міняти темп і інтонацію, підтримувати увагу аудиторії. Дидактичні матеріали в ході заняття слід використовувати для розкриття основних, найбільш важливих питань.	Конспектують матеріал заняття. Відповідають на запитання. Приймають участь у дискусії

Основні типи протитанкових та протипіхотних мін ЗС України та іноземного виробництва, їх призначення, будова та принцип дії.

Фортифікаційне обладнання позицій підрозділів здійснюється з метою під­вищення ефективності застосування всіх видів зброї та бойової техніки, під­вищення захисту підрозділів та об'єктів від усіх засобів ураження противника, під­вищення стійкості управління.

Теорія сучасного оборонного бою та аналіз бойових дій у зброй­них конфліктах останнього десятиліття, дозволяють виявити особливості фор­тифікаційного обладнання позицій та районів розташування.

Основними є:

• створення суцільної системи траншей та ходів сполучення з розвиненою мережею фортифікаційних споруд різного призначення;

• завчасне фортифікаційне обладнання позицій та районів;

• широке використання підземних та довготривалих споруд; застосування фортифікаційних споруд із підвищеними захисними власти­востями;

• обладнання опорних пунктів із забезпеченням ведення кругової оборони; оснащення підрозділів мобільними фортифікаційними спорудами, високопро­дуктивною землерийною технікою.

Фортифікаційні споруди класифікуються за призначенням, ступенем захисту від засобів ураження, за конструкцією, за умовами обладнання, матеріалами, які використовуються.

За призначенням вони поділяються на споруди для ведення вогню; для спостереження та управління вогнем; для захисту особового складу; для пунктів управління; для медичних пунктів і польових шпиталів; для захисту техніки та матеріальних засобів.

За конструкцією фортифікаційні споруди можуть бути відкритого та закритого типів. Відкриті споруди: окопи, траншеї та ходи сполучення, щілини, укриття для техніки та матеріальних засобів – це, як правило, котловани або рови із земляним насипом (бруствером) з одного або декількох боків. Закриті споруди, на відміну від відкритих, як правило, мають замкнуту конструкцію по всьому контуру та закритий вхід.

За ступенем захисту закриті споруди поділяються на класи захисту.

За умовами обладнання закриті споруди поділяються на споруди польового та довготривалого типів.

За матеріалами, які використовуються – земляні, дерево-земляні, кам’яні, залізобетонні, металеві, тканинні.