Загальні особливості тактики бойових дій

Невід’ємним компонентом тактики збройних формувань залишається тероризм, що включає застосування вибухових пристроїв, вбивства, викрадення людей, нанесення тілесних ушкоджень, катування, шантаж і погрози.

До особливостей бойових дій слід віднести застосування невеликих груп, що складалися з мінометного розрахунку, гранатометника і пари снайперів. Вогонь снайперів вівся під прикриттям звуку мінометних і гранатометних пострілів із печер або інших укриттів.

Керівництво формуваннями прийняло на озброєння тактику осередкової оборони, створення засідок, “пасток”, стрімких рейдів і нальотів мобільних загонів, особливо в нічний час. Широко використовуються засадні дії, напади на блокпости, підрозділи на марші, об’єкти забезпечення і комунікації.

Не вступаючи в безпосереднє протистояння з федеральними військами, бойовики воліють діяти малими групами (3-5 чол.), що включають гранатометника, снайпера, кулеметника і 1-2 стрільців.

Найбільш ефективні дії здійснюються з мобільних вогневих засобів. На автомобілях типу УАЗ, “джип” встановлюються міномети, ЗУ, КПВТ, ДШК, АГС, секції реактивних установок. Уночі пересуваються на автомобілях, не включаючи фар. Вогонь ведеться з тимчасових вогневих позицій (5-6 пострілів), потім місце розташування швидко міняється.

Новим елементом тактики дій бойовиків стала організація вогневих засідок на панівних висотах з метою ураження вертольотів федеральних військ на злітно-посадкових майданчиках.

Привертає до себе увагу тактика дій групами, які включають в себе снайпера, гранатометника і стрільця. Діючи розосереджено, група вогнем стрільця навмисно викликала вогневу реакцію військ. Снайпер з відстані 400-600 м вражав вогневі засоби, а при висуванні техніки її знищував гранатометник. Стрільці в першу чергу вражали військовослужбовців без бронежилетів.

По своїй суті тактика дій бойовиків при проведенні засадних дій складалася з короткого вогневого нальоту із засідки та відходу в безпечне місце (“ударив-втік”).

З початком зачищення населених пунктів бойовики широко застосовували мінування будинків, окремих предметів, зразків озброєння і навіть трупів.

Продовжуються систематичні напади на пости. На думку польових командирів, існує два способи нападу на пост. Перший спосіб – група поділяється на три частини. Гранатометник і кулеметник займають постійну позицію в 50 метрах від поста, стрільці потай підходять якнайближче до об’єкта. Бій починає гранатометник, а потім кулеметник і гранатометник ведуть безперервний прицільний вогонь по посту. У цей час інші групи починають висуватися до поста. Дві флангові групи займають позиції в найближчих укриттях і відкривають вогонь, а центральна група перебіжками висувається вперед них на 15-20 м, залягає і відкриває вогонь. У подальшому флангові групи висуваються вперед, поки вони не досягнуть поста. Другий спосіб нападу схожий на перший, але при цьому стрільці пересуваються через одного (один пересувається – інший прикриває).

Під час оборони ділянки застосовуються наступні способи: безпосередньо перед початком артпідготовки бойовики роблять стрімкий кидок вперед у безпечну зону і ховаються на місцевості. Після переходу мотострільців в атаку розстрілюють їх в упор із відстані 100-150 метрів інколи закидають гранатами.

На шляху висування федеральних військ позначають наявність опорних пунктів, де на позиції знаходяться 2-3 чоловіки. Поступово відступаючи, вони виманюють підрозділ федеральних сил у вигідному для себе напрямку, після чого роблять напад у фланг. У перші хвилини бою снайпери вибивають командний склад і найбільш активних солдатів і сержантів, намагаючись посіяти паніку.

Основу тактики дій ДРГ складають нальоти, рейди, засідки, диверсійні та терористичні акти, збройне пограбування, підпали тощо. Характерні їх риси - раптові (несподівані) короткочасні удари і швидким вихо­дом із бою. Дії ДРГ проводяться вночі або в умовах обмеженої видимості, як виключення - і вдень.

Наліт – найбільш розповсюджений спосіб бойових дій ДРГ. Наліт передбачає раптовий напад на об’єкт із метою руйнування споруд, знищення особового складу і техніки. Такий напад включає: скритний вихід у намічений район; стрімке нанесення удару; швидкий вихід із бою і відхід.

Для здійснення нальоту зі складу ДРГ формуються, як правило, три групи: штурмова, вогневої підтримки і бойового забезпечення (запобігання підходу підкріплення). Може виділятись група розгородження в кількості 3-5 чоловік.

Завданнями груп є:

штурмової групи – проникнення на об’єкт і його знищення з використанням підривних пристроїв, ПТРК, гранатометів і стрілецької зброї;

вогневої підтримки – знищення охорони об’єкту; встановлення мінно-вибухових загороджень на шляхах відходу ДРГ;

групи бойового забезпечення – організація засідок на вірогідних шляхах висування сил підсилення охорони об’єкта з метою їх знищення або сковування вогнем на час проведення нальоту та відходу інших груп;

групи розгородження – пророблення проходів в системі охоронних загороджень і знищення вартових.

Рейд являє собою швидке пересування по визначеному маршруту з одним або декількома нальотами на важливі військові об’єкти з метою їх знищення або виведення з ладу. Для проведення рейду із складу ДРГ, як правило, формується дві групи: штурмова і прикриття. Для забезпечення швидкого пересування можуть використовуватись викрадені транспортні засоби.

Засідка організується, як правило, на маршрутах висування в райони виконання бойових завдань із метою знищення сил і засобів, які виводяться.

Для засідки вибираються місця, де транспортні засоби вимушені зменшувати швидкість руху або робити зупинку (круті підйоми, повороти, ділянки з поганим станом дороги, вузькі проходи в гірській та лісистій місцевості, заболочені місця тощо). Для організації засідок на маршрутах руху із складу ДРГ виділяються спеціальні команди для знищення охорони, знищення (пошкодження) об’єкта диверсії, перешкоджання відходу військ і підходу резервів. У випадку неможливості повного знищення противника бій за сигналом припиняється, і ДРГ відходить на пункти збору. Для відриву від переслідування використовується оманний маневр.

Видозміненням дій із засідок є заманювання і пастки.

Диверсії, терористичні акти проводяться з метою знищення окремих особливо важливих об’єктів, засобів бойового управління і зв’язку. Суть диверсії полягає в знищенні всього об’єкта або найбільш важливої частини його, без якої він не може функціонувати. Диверсійні операції проводяться шляхом безпосереднього проникнення на об’єкт або шляхом знищення його з деякої відстані, для чого можуть використовуватись мінно-вибухові пристрої та інші вогневі засоби. Широко застосовуються міни-сюрпризи, замасковані під різноманітні предмети (валізи, авторучки, консервні банки тощо), безшумні гвинтівки та пістолети. За допомогою портативних приладів радіоперешкод створюються перешкоди для засобів зв’язку.

Висновок: Склад незаконних збройних формувань може бути різноманітним. Незаконні збройні формування створюються, як правило, за територіальним принципом і діють в основному розрізнено. Незаконні збройні формування застосовують весь арсенал партизанських способів ведення бою, широко застосовують диверсійні дії, інколи вдаються до террору.

Висновок до заняття: Щоб успішно виконувати бойові завдання, загальновійськові командири повинні твердо знати організацію і тактику дій підрозділів противника, а також антидержавних збройних формувань.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:

• визначається ступінь досягнення навчальної мети заняття в цілому та дається загальна оцінка організації його проведення;

• зосереджується увага на позитивних результатах заняття та загальних недоліках і їх причинах;

• оголошуються оцінки студентів за заняття, відзначаються не тільки кращі, а й ті, хто має гірші результати;

• даються відповіді на запитання студентів;

• доводиться під запис завдання студентам для подальшої самостійної роботи над темою заняття та командира групи з її організації;

• оголошується час і місце відпрацювання завдань (звітування за засвоєння матеріалів теми) тими студентами, які були відсутні на занятті;

• записується завдання для самостійної роботи в журнал обліку навчальних занять.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Вивчити і закріпити викладений навчальний матеріал.

Розробив

викладач кафедри тактики

працівник ЗСУ В.Б. БРОВАРСЬКИЙ

“____”______________20_____ року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри тактики

Протокол від "____"______________20_____ року № _____

Під час ведення оборони в місті можливе створення окремих осередків опору по 10-15 чоловік у кожному, які застосовують мобільні бойові групи, ведення снайперської війни. Під час просування противника по вулицях міст бронетанкова техніка пропускається, піхота вогнем усіх засобів відсікається. Техніка потім знищується вогнем протитанкових засобів з близької відстані, як правило, у бортові і верхні частини. Також можуть, створюватися, так звані, ударно-штурмові групи у складі як мінімум із чотирьох чоловік: командира, зв'язківця, гранатометника та снайпера. Тактика дій такої групи - перші три бійці ведуть вогневий бій, а снайпер знищує виявлені цілі.

Снайпери, як правило, прагнуть розташовуватися по периметру районів які займає противник. Вогневі позиції займають на дахах споруд, верхніх поверхах висотних будівель. Вогонь ведуть не із отворів вікон, а із глибини квартири із спеціально виготовлених помостів, що ускладнює їх виявлення та ураження. Для маневрених груп використовують вантажні та легкові автомобілі. Як засоби зв'язку використовують переносні радіостанції.