16

АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Прим. № _____

ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник кафедри тактики підполковник С.В. ПОХНАТЮК "___" ______________ 20___ року

Методична розробка для проведення групового заняття

з навчальної дисципліни «Тактика»

Т Е М А № 4: Організаційна структура і тактика дій підрозділів умовного противника.

Заняття 2:

Мотопіхотний (танковий) взвод умовного противника в бою.

Час: 2 години

Мета заняття:

1. Ознайомити студентів з основами бойових дій мпв (тв) умовного противника в обороні та в наступі. 2. Ознайомити студентів з тактикою дій підрозділів, дрібних груп незаконних збройних формувань. 3. Виховувати у студентів впевненість у досягненні перемоги в бою.

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

№ з/п	СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ	Час (хв.)
1.	Вступна частина	до 5
	Проведення усного опитування за попередньою темою	до 10
2.	Основна частина	65-70
	Відпрацювання першого питання заняття Мотопіхотний (танковий) взвод в основних видах бою.	до 45
	Відпрацювання другого питання заняття Тактика дій підрозділів, дрібних груп незаконних збройних формувань.	до 25
3.	Заключна частина	5-10

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Організаційно-штатна структура і тактика дій умовного противника: Навчальний посібник. Л.: ЛІСВ, 2008. – с. 129-143, 155-178. 2. Вивчення Збройних Сил умовного противника. Навчальний посібник. Кузьмін М.М., Левченко О.В. Київ, НАОУ, 2004. – С. 30 – 39. 3. Пособие «Разведка и иностранные армии». Часть І, ІІ. Издательство академии бронетанковых войск, 1984 г. 4. Рекомендації щодо підготовки та ведення дій механізованими і танковими підрозділами у ході припинення конфлікту, роззброєння та ліквідації незаконних збройних формувань. Навчальний посібник. Київ, ГКСВ, 2002. – С. 4-8.

Матеріально-технічне забезпечення

Проектор, кольорова крейда, дошка, ПЕОМ, екран.

ВСТУПНА ЧАСТИНА:

• прийняти рапорт командира групи і привітатися зі студентами;

• перевірити наявність особового складу по журналу обліку навчальних занять;

• перевірити зовнішній вигляд студентів, порядок на робочих місцях і в аудиторії;

• при необхідності зробити зауваження для усунення недоліків;

• нагадати основну проблематику минулої теми заняття та зробити логічний перехід до проблеми, яка буде розглядатися на даному занятті;

• довести під запис номер і тему заняття, його навчальні питання;

• зосередити увагу студентів на навчальній меті заняття – тобто на тих знаннях, навичках і вміннях та їх рівні, які вони повинні здобути в результаті заняття;

• визначити актуальність теми заняття – тобто для чого знання (навички, вміння) будуть необхідні у подальшому вивченні матеріалів дисципліни, практичному виконанні завдань, подальшій офіцерській службі тощо;

• представити наочно та стисло охарактеризувати основні та додаткові джерела інформації (літературу) для вивчення на самостійній підготовці та місця їх отримання, надати під запис назву джерела, його вихідні дані та сторінки (статті статутів, настанов, джерела інформації можуть також представлятися в ході розгляду навчальних питань або в заключній частині заняття – при визначенні завдань для самостійної роботи);

• визначити порядок роботи на занятті та отримання оцінки за нього;

- провести усне опитування для перевірки засвоєння матеріалів минулої теми.

ОСНОВНА ЧАСТИНА:

Послідовно розкривається зміст кожного навчального питання.

Робляться висновки з кожного питання і теми в цілому, шляхом зосередження уваги на сутності розглянутих проблем (відпрацьованих питань).

№ з/п	Час (хв.)	Навчальні питання та дії викладача	Дії тих, хто навчається
1.	45 хв.	Мотопіхотний (танковий) взвод в основних видах бою.
		При викладенні матеріалу першого навчального питання основним є ознайомлення студентів з бойовим порядком мпв (тв) в обороні і в наступі, змістом бойових завдань, способами ведення оборони та наступу, тактичними нормативами мпв (тв) в обороні і в наступі. Основним з них є постановка проблемних питань щодо способів ведення мпв (тв) оборонного і наступального бою. Навчально-виховна мета досягається застосуванням активних прийомів і методів навчання. Матеріал необхідно викладати вільно, звертатися до студентів з питань, які вивчалися на попередніх заняттях. Важливо при доповіді менше звертатися до тексту, викладати матеріал з опорою на слайди, спостерігати за реакцією студентів, що дозволить в залежності від їх уваги міняти темп і інтонацію, підтримувати увагу аудиторії. Дидактичні матеріали в ході заняття слід використовувати для розкриття основних, найбільш важливих питань.	Конспектують матеріал заняття. Відповідають на запитання. Приймають участь у дискусії

Мотопіхотний (танковий) взвод в основних видах бою.

Основи наступу

Мотопіхотні і танкові підрозділи умовного противника мають високу вогневу потужність і маневреність і можуть застосовуватися в усіх видах бойових дій.

Наступальний бій в армії умовного противника вважається основним видом бойових дій, в результаті яких досягається мета по розгрому військ противника і захопленні його території або найбільш вигідних у тактичному плані ділянок місцевості. Суть наступу полягає в ураженні противника вогнем артилерії і танків, ударами літаків і вертольотів, а також в стрімкому просуванні підрозділів у глибину розташування противника з метою його знищення або захоплення.

За поглядами командування армії умовного противника наступ слід вести рішуче, у високому темпі, від об’єкту до об’єкту. Головне завдання у наступі – зблизитися з противником та, використовуючи вогонь, маневр і ударну силу, знищити його або захопити у полон. В ході наступу підрозділи повинні для знищення противника широко використоввати вогонь і маневр. Для досягнення успіху в наступі необхідно створити перевагу над противником в силах і засобах. Бойові можливості підрозділів можуть посилюватися за рахунок раптовості (несподіваності) дій, прихованості, швидкості просування і тактичної хитрості.

Залежно від обстановки наступ може вестися на завчасно підготовлену оборону і на противника, що поспішно перейшов до оборони. Відповідно до цього вибирається той чи інший спосіб переходу у наступ.

Наступ може здійснюватись двома способами: з ходу із висуванням з глибини, та завчасно підготовлений наступ.

Наступ з ходу ведеться на непідготовлену оборону або на слабого противника, який поспішно перейшов до оборони. Він здійснюється прямо з маршу без зупинки або після невеликої попередньої підготовки в районах зосередження, і характеризується підготовкою бою у стислі терміни при відсутності достатніх даних про склад і исистему вогню противника. Наступ з ходу сприяє досягненню раптовості та зменшення ураження наступаючих військ.

Район зосередження військ призначається на відстані 30-80 км від противника. Для висування і розгортання підрозділів призначаються рубежі (пункти) розгортання:

- вихідний рубіж на віддалі 5-10 км від району зосередження;

- рубіж розгортання в батальйоні колони на віддалі 10-12 км, в ротні - 5-8 км, у взводні колони - 2-3 км від від переднього краю оборони противника;

- вихідний рубіж для наступу - 1-3 км від переднього краю оборони противника;

- рубіж атаки на віддалі 100-150 м від переднього краю оборони противника.

Заздалегідь підготовлений наступ проводиться, коли противник випередив у розгортанні сил або займає підготовлену оборону і буде чинити сильний опір. Наступ на підготовлену оборону найчастіше буде організовуватися в умовах безпосереднього зіткнення з противником. Метою такого способу наступу є прорив оборони противника, розширення прориву та розвиток наступу в глибину.

Вихідним рубежем для наступу при наступі із положення безпосереднього зіткнення з противником звичайно є рубіж зіткнення з ним (передній край оборони). Рубіж атаки призначається на відстані 100-150 м від переднього краю оборони противника для погодження дій наступаючих військ з артилерією.

Наступ складається із наступних етапів: зближення, прориву, розвитку успіху та переслідування.

Зближення з противником здійснюється, як правило, в колонах. При цьому використовуються приховані маршрути висування, підтримується постійна готовність вогневих засобів до ведення вогню.

Під час зближення важливо, щоб підрозділи висувалися приховано від одного рубежу до іншого, використовуючи захисні властивості місцевості з метою зниження ефективності вогню противника. Підрозділи, що висуваються, повинні бути готовими до зустрічі з противником та прикриті вогнем по противнику, що перешкоджає пересуванню, вогневих засобів, уже розгорнутих на позиціях.

Прорив – основна форма маневру наступу. При здійсненні прориву наступаючі підрозділи долають головну оборонну позицію противника, подавляють опір та знищують війська та створюють умови для продовження наступу. Прорив звичайно здійснюється, якщо противник не має відкритих флангів.

При наявності відкритих флангів застосовується просочування, сутність якого полягає в тому, що мотопіхотні підрозділи приховано проникають через бойові порядки у розташування противника для захоплення і утримання певного об’єкта або надання допомоги підрозділам, що наступають з фронту. Успіху просочування сприяють проміжки у бойових порядках противника, сильнопересічена місцевість та обмежені умови видимості. Просочування може здійснюватися у пішому порядку або на БМП.

Розвиток успіху здійснюється другими ешелонами (резервами) та силами, які приймають участь у прориві оборони, рішучим просуванням в глибину оборони противника, з метою не дати йому можливості закріпитися на нових рубежах.

Підрозділи, що розвивають успіх, діють у взаємодії з повітряними десантами, вертольотами вогневої підтримки та підтримуються тактичною авіацією.

Переслідування являється завершальною фазою наступу. Воно ведеться безперервно фронтальним тиском та по паралельних напрямках з метою відсікання шляхів відходу, оточення противника та знищення його по частинах.

Інші наступальні дії. В арсеналі наступальних дій військ умовного противника існують і інші види: рейди, диверсійні, хибні, демонстраційні дії, розвідка боєм тощо. Вони проводяться з обмеженими цілями за масштабом і завданнями. Ці дії є складовими частинами зазначених вище видів наступу - наступу з ходу чи завчасно підготовленого наступу.