Дії відділення під час переходу противника в атаку

Командир відділення в ході відбиття атаки противника безпосередньо управляє боєм та вогнем відділення шляхом подачі команд голосом і сигнальними засобами. Виявивши перехід противника в атаку, за командою командира (сигналом спостерігача) відділення негайно займає свої місця на позиції і приготовляється до бою. Вогонь по противнику відкривається з наближенням його на дальність дійсного вогню зброї відділення: для стрілецької зброї – 400-600 м; для БМП – 1000-1300 м; для танків – 1800-2500 м.

Спочатку вогонь по противнику ведеться за командою командира відділення, а з наближенням його до зони дійсного вогню зброї відділення – самостійно. По мірі підходу противника до переднього краю оборони вогонь доводиться до найвищої напруги. Танки та інші броньовані машини противника знищуються протитанковими керованими ракетами, вогнем бойової машини піхоти, гранатометів і протитанковими гранатами, а піхота вогнем кулеметів і автоматів відсікається від танків і знищується.

Вогонь протитанкових засобів відділення зосереджується в першу чергу по головному танку або по танку з тралом, який долає загородження перед переднім краєм оборони, а потім по решті атакуючих танків та інших броньованих машинах. За сприятливих умов обстановки з метою знищення танків, які долають загородження перед позицією відділення, командир може вислати вперед гранатометника з помічником (стрільцем з ручними протитанковими гранатами). Для потайності їх висування використовуються аерозолі (дими). Іноді, поблизу найбільш імовірного місця пророблювання противником проходу в загородженнях, відділенням завчасно відриваються і маскуються окоп та хід сполучення до нього. В окопі може розміщуватися гранатометник або кулеметник (стрілець) із заздалегідь приготовленим мінним шлагбаумом. По можливості в боротьбі з танками противника можуть брати участь кулеметники та снайпер, які зосереджують свій вогонь по оглядових приладах танків.

Дії відділення і знищення противника перед переднім краєм оборони.

У випадку виходу танка противника безпосередньо до позиції відділення, ближній до нього солдат з підходом танка на відстань 2530 м метає по ньому ручну протитанкову гранату. Якщо танк виявився неураженим, солдат відбігає по траншеї в сторону або лягає на її дно, а коли танк подолає окоп, швидко вискакує і метає протитанкову гранату в його борт або кормову частину. Після вибуху гранати солдат приготовляється для знищення екіпажу, який залишає уражений танк.

З підходом противника до позиції відділення на відстань 30-40 м відділення знищує його гранатами та вогнем стрілецької зброї.

Дії відділення і знищення противника, який увірвався на позицію відділення.

Якщо противник увірветься на позицію, відділення знищує його вогнем впритул, гранатами та в рукопашній сутичці.

Розповсюдження противника по траншеї і ходу сполучення повинно бути затримано вогнем та швидким установленням заздалегідь підготовлених рогаток, їжаків та інших переносних загороджень.

Якщо противник атакує позицію сусіднього відділення, відділення здійснює допомогу сусіду вогнем та маневром.

Якщо противник прорвався в глибину оборони, то відділення, залишаючись на своїх позиціях, продовжує його знищення. В тих випадках, коли противник атакує одночасно позицію відділення з фронту і частиною сил прорвався в глибину оборони, відділення знищує противника перед фронтом, а противника, який прорвався в глибину, знищують підрозділи, що обороняються в глибині опорного пункту.

У випадку обходу противником позиції відділення командир організовує кругову оборону, уточнює завдання вогневим засобам, частина із них повинна бути націлена на прикриття підступів до позиції відділення з флангів і з тилу. Особовий склад відділення, який опинився в оточенні, повинен виявляти самовладання і стійкість. Виявляючи стійкість і завзятість під час бою в оточенні, особовий склад відділення може залучити до себе значні сили противника, призупинити його просування в глибину, що буде сприяти проведенню контратаки старшим командиром силами та засобами, які є у нього в підпорядкуванні.

Бойова машина піхоти веде вогонь самостійно і за командою (сигналом) командира відділення. У випадку обходу або вклинення противника в оборону бойова машина піхоти під прикриттям вогню відділення займає запасну вогневу позицію і знищує його вогнем у фланг і в тил. Зміна вогневих позицій проводиться тільки за наказом командира взводу.

З метою введення противника в оману відносно дійсного розташування вогневих засобів та кількості броньованих машин в обороні бойова машина піхоти може діяти як кочуючий вогневий засіб. Позиції для кочуючої бойової машини піхоти вибираються з урахуванням отриманого завдання і особливостей місцевості. Потай, по вказаному маршруту, змінюючи вогневі позиції, кочуюча бойова машина піхоти веде вогонь з них самостійно або за командами (сигналами) командира, який її вислав. Після виконання завдання кочуюча бойова машина піхоти займає основну вогневу позицію у взводному опорному пункті або діє за вказівкою командира взводу. При пошкодженні бойової машини піхоти (бронетранспортера) екіпаж по можливості продовжує вогнем знищувати противника, димовими гранатами чорного диму імітує загоряння, вживаючи одночасно заходи щодо усунення пошкодження. Екіпаж має право залишити бойову машину піхоти (бронетранспортер), якщо машина горить і всі заходи, які були вжиті для гасіння пожежі, виявилися безрезультатними. Під час залишення бойової машини (бронетранспортера) екіпаж забирає закріплені за ними стрілецьку зброю, боєприпаси до неї і гранати, при можливості демонтує спарені (курсові) кулемети (екіпаж бойової машини піхоти, крім того, протитанковий ракетний комплекс і ракети до нього) і займає місце на позиції відділення, доповідаючи командиру відділення про причину залишення машини.

В оборонному бою може скластися така обстановка, коли відділення буде змушене покинути свою позицію та перейти на іншу позицію, більш вигідну для даної бойової обстановки, або для перекидання на ділянку, де противнику вдалося вклинитися в оборону, для відновлення положення. Виконується цей маневр тільки за наказом старшого командира.

Якщо перед фронтом відділення атака противника буде відбита, командир відділення переносить вогонь на піхоту противника, яка атакує сусідні відділення, а частину вогневих засобів виділяє для знищення противника, який заліг або відходить перед фронтом відділення.

Після відбиття атаки противника командир відділення зобов'язаний: перевірити стан особового складу і зброї відділення; поповнити ракети і боєприпаси; підготувати відділення до відбиття повторних атак; вжити заходів щодо відновлення траншеї і окопу для бойової машини піхоти (бронетранспортера); з дозволу командира взводу провести (при необхідності) зміну вогневих позицій БМП (БТР) та вогневих засобів; доповісти командиру взводу про результати бою.

Висновок: Успішне виконання бойової задачі значним чином залежить від уміння командира управляти відділенням в бою. Роль командира відділення в бою визначається тим, що він, знаходячись безпосередньо на позиції відділення, керує діями своїх підлеглих. Його впевнені і умілі дії викликають у них віру в командира та в успішне виконання бойового завдання.

Висновок до заняття: Сучасне механізоване відділення володіє значними можливостями для створення в короткі строки стійкої оборони і успішного відбиття наступу переважаючих сил противника. Командири в обстановці, максимально наближеній до реальної бойової дійсності, повинні виховувати у підлеглих впевненість в можливості відбити удари противника наявними у них засобами і створити умови для переходу в наступ.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:

• визначається ступінь досягнення навчальної мети заняття в цілому та дається загальна оцінка організації його проведення;

• зосереджується увага на позитивних результатах заняття та загальних недоліках і їх причинах;

• оголошуються оцінки студентів за заняття, відзначаються не тільки кращі, а й ті, хто має гірші результати;

• даються відповіді на запитання студентів;

• доводиться під запис завдання студентам для подальшої самостійної роботи над темою заняття та командира групи з її організації;

• оголошується час і місце відпрацювання завдань (звітування за засвоєння матеріалів теми) тими студентами, які були відсутні на занятті;

• записується завдання для самостійної роботи в журнал обліку навчальних занять.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Вивчити і закріпити викладений навчальний матеріал.

Розробив

викладач кафедри тактики

працівник ЗСУ В.Б. БРОВАРСЬКИЙ

“____”______________20_____ року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри тактики

Протокол від "____"______________20_____ року № _____