12

АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Прим. № _____

ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник кафедри тактики підполковник С.В. ПОХНАТЮК "___" ______________ 20___ року

Методична розробка для проведення групового заняття

з навчальної дисципліни «Тактика»

Т Е М А № 13: Пересування підрозділів.

Час: 2 години

Мета заняття:

1. Дати студентам систематизовані знання щодо теоретичних положень пересування підрозділів. 2. Ознайомити студентів зі способами пересування підрозділів. 3. Виховувати та розвивати почуття особистої відповідальності за організацію та здійснення пересування, сміливість, рішучість, ініціативу, наполегливість, непохитну волю до перемоги.

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

№ з/п	СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ	Час (хв.)
1.	Вступна частина	до 5
	Проведення усного опитування за попередньою темою	до 10
2.	Основна частина	65-70
	Відпрацювання першого питання заняття Способи пересування. Перевезення військ.	До 15
	Відпрацювання другого питання заняття Марш, маршеві можливості підрозділів. Основні маршеві нормативи.	до 25
	Відпрацювання третього питання заняття Похідна охорона та її завдання.	до 30
3.	Заключна частина	5-10

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. ІІ (батальйон, рота). – К.: Видавництво «Варта», 1998 р. Ст. 262-294. 2. Подготовка офицеров запаса Сухопутных войск. Учебник под общей редакцией Ю.А. Науменко. - М.: Воениздат, 1989. – С. 84-93. 3. Тактика загальновійськових підрозділів: Навчальний посібник. К.: АЗСУ, 1998.– С. 234-247. 4. Тактика. Учебник под общей редакцией В.Г. Резниченко. - М.: Воениздат, 1984. – С. 415-483. 5. Мотострелковый (танковый) батальон в бою. Учебное пособие под редакцией Д.А. Драгунского.- М.: Воениздат, 1986. – С. 254-285.

Матеріально-технічне забезпечення

Проектор, кольорова крейда, дошка, ПЕОМ, екран.

ВСТУПНА ЧАСТИНА:

• прийняти рапорт командира групи і привітатися зі студентами;

• перевірити наявність особового складу по журналу обліку навчальних занять;

• перевірити зовнішній вигляд студентів, порядок на робочих місцях і в аудиторії;

• при необхідності зробити зауваження для усунення недоліків;

• нагадати основну проблематику минулої теми заняття та зробити логічний перехід до проблеми, яка буде розглядатися на даному занятті;

• довести під запис номер і тему заняття, його навчальні питання;

• зосередити увагу студентів на навчальній меті заняття – тобто на тих знаннях, навичках і вміннях та їх рівні, які вони повинні здобути в результаті заняття;

• визначити актуальність теми заняття – тобто для чого знання (навички, вміння) будуть необхідні у подальшому вивченні матеріалів дисципліни, практичному виконанні завдань, подальшій офіцерській службі тощо;

• представити наочно та стисло охарактеризувати основні та додаткові джерела інформації (літературу) для вивчення на самостійній підготовці та місця їх отримання, надати під запис назву джерела, його вихідні дані та сторінки (статті статутів, настанов, джерела інформації можуть також представлятися в ході розгляду навчальних питань або в заключній частині заняття – при визначенні завдань для самостійної роботи);

• визначити порядок роботи на занятті та отримання оцінки за нього;

- провести усне опитування для перевірки засвоєння матеріалів минулої теми.

ОСНОВНА ЧАСТИНА:

Послідовно розкривається зміст кожного навчального питання.

Робляться висновки з кожного питання і теми в цілому, шляхом зосередження уваги на сутності розглянутих проблем (відпрацьованих питань).

№ з/п	Час (хв.)	Навчальні питання та дії викладача	Дії тих, хто навчається
1.	15 хв.	Способи пересування. Перевезення військ.
		При викладенні матеріалу першого навчального питання основним є ознайомлення студентів зі способами пересування та перевезення військ. Навчально-виховна мета досягається застосуванням активних прийомів і методів навчання. Особлива увага звертається на розкриття способів перевезення підрозділів. Матеріал необхідно викладати вільно, звертатися до студентів з питань, які вивчалися на попередніх заняттях. Важливо при доповіді менше звертатися до тексту, викладати матеріал з опорою на слайди, спостерігати за реакцією студентів, що дозволить в залежності від їх уваги міняти темп і інтонацію, підтримувати увагу аудиторії. Дидактичні матеріали в ході заняття слід використовувати для розкриття основних, найбільш важливих питань.	Конспектують матеріал заняття. Відповідають на запитання. Приймають участь у дискусії

Способи пересування. Перевезення військ.

Досвід Великої вітчизняної війни, військових конфліктів сучасності та військових навчань переконливо свідчить, що пересування відігравали важливу роль у бойовій діяльності військ. За різних умов часто виникала необхідність в пересуванні частин та підрозділів на великі відстані. Так наприклад, в липні 1943 р. 4-й гвардійський танковий корпус здійснив марш протяжністю 450 км з району Землянка в район міста Обоянь та заступив шлях ворогу, який рвався на Курськ.

В сучасних умовах роль та значення маршів закономірно зростають. Це обумовлюється збільшенням просторового розмаху, високою маневреністю та динамічністю бою, збільшенням темпів наступу.

Батальйон здійснює пересування своїм ходом (маршем) чи перевозиться залізничним, водним (морським та річковим) транспортом. Механізований батальйон, крім того, може перевозитися повітряним транспортом, а танковий – на важких автопоїздах. Механізований і танковий батальйони можуть пересуватися також комбінованим способом.

Батальйон (рота) завжди повинен бути готовим до маршу та перевезень в умовах постійної загрози застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї та систем дистанційного мінування, дій його авіації, повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно-розвідувальних груп, радіоактивного, хімічного та біологічного зараження, зруйнування доріг і переправ.

Перевезення батальйону залізничним, морським (річковим) транспортом здійснюється одним-двома військовими ешелонами, а на важких автопоїздах – однією колоною. Для зменшення часу на орнанізацію перевезення командир батальйону повинен завжди мати готові варіанти розрахунків на перевезення батальйону різними видами транспорту.

Перевезення військ залізничним транспортом застосовується в основному при висуванні частин з глибини країни в район бойових дій. При цьому особовий склад, бойова та інша техніка можуть перевозитися залізницею у повному складі або комбіновано. В останньому випадку залізничним транспортом перевозяться ті підрозділи, які мають на озброєнні важку бойову техніку. При перевезенні залізничним транспортом забезпечується висока швидкість пересування незалежно від стану погоди, пори року та доби. При цьому зберігаються сили особового складу, економляться моторесурси та пальне. Проте висока вразливість залізниць від сучасних засобів ураження противника обмежує їх застосування, особливо у прифронтовій смузі.

Морським транспортом війська перекидаються на приморських напрямках бойових дій на ізольовані ділянки узбережжя та острови. Труднощі перевезення морськими шляхами обумовлюються головним чином складністю організації надійної охорони та проведення суден у порти призначення та пункти розвантаження, недостатністю обладнання для проведення завантаження (розвантаження) важкої бойової техніки, можливістю зруйнування портів.

Перевезення річковим транспортом здійснюються з метою доставки військ із глибини країни в район бойових дій чи перекидання їх з одного напрямку на інший.

Перевезення повітряним транспортом може застосовуватися для термінового перекидання механізованих підрозділів із глибини країни в район бойових дій. Батальйон перевозиться кількома військовими командами. Повітряним транспортом можна перекидувати підрозділи у будь-якому напрямку і в райони практично недоступні для інших видів транспорту (в тил противника, в гірські та лісисто-болотисті райони, через зони з високим рівнем радіації тощо).

Пересування військ комбінованим способом здійснюється як з одночасним використанням різних видів транспорту, так і з послідовним їх застосуванням. При цьому можуть бути задіяні всі або лише декотрі види транспорту. Особливо часто може зустрічатися поєднання перевезення танкових підрозділів та підрозділів, обладнаних важкою та гусеничною бойовою технікою, залізничним транспортом із пересуванням решти сил своїм ходом. Перевага даного способу пересування полягає у тому, що максимально використовуються можливості кожного виду транспорту. Основним його недоліком є порушення організаційної цілісності підрозділів та складність управління.

Висновок: Незалежно від вибраного способу пересування батальйон у будь-якому випадку повинен прибути в призначений район чи на вказаний рубіж своєчасно та у повній бойовій готовності.

№ з/п	Час (хв.)	Навчальні питання та дії викладача	Дії тих, хто навчається
2.	25 хв.	Марш, маршеві можливості підрозділів. Основні маршеві нормативи.
		При викладенні матеріалу другого навчального питання основним є ознайомлення студентів з суттю маршу та основними маршевими нормативами. Навчально-виховна мета досягається застосуванням активних прийомів і методів навчання. Особлива увага звертається на розкриття маршевих можливостей підрозділів. Матеріал необхідно викладати вільно, звертатися до студентів з питань, які вивчалися на попередніх заняттях. Важливо при доповіді менше звертатися до тексту, викладати матеріал з опорою на слайди, спостерігати за реакцією студентів, що дозволить в залежності від їх уваги міняти темп і інтонацію, підтримувати увагу аудиторії. Дидактичні матеріали в ході заняття слід використовувати для розкриття основних, найбільш важливих питань.	Конспектують матеріал заняття. Відповідають на запитання. Приймають участь у дискусії

Марш, маршеві можливості підрозділів. Основні маршеві нормативи.

Марш – організоване пересування військ у колонах по дорогах та колонних шляхах з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж.

Він є основним способом пересування підрозділів (частин). Марш може здійснюватися на штатній техніці, в пішому порядку, а взимку і на лижах. Під час здійснення маршу танки та інша гусенична техніка можуть перевозитися на автопоїздах.