18

АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Прим. № _____

ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник кафедри тактики підполковник С.В. ПОХНАТЮК "___" ______________ 20___ року

Методична розробка для проведення групового заняття

з навчальної дисципліни «Тактика»

Т Е М А № 9: Оборона підрозділів.

Час: 2 години

Мета заняття:

1. Дати студентам систематизовані знання щодо теоретичних положень оборони підрозділів. 2. Ознайомити студентів зі способами ведення оборони механізованими підрозділами. 3. Виховувати та розвивати почуття особистої відповідальності за організацію та ведення оборонного бою, сміливість, рішучість, ініціативу, наполегливість, непохитну волю до перемоги.

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

№ з/п	СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ	Час (хв.)
1.	Вступна частина	до 5
	Проведення усного опитування за попередньою темою	до 10
2.	Основна частина	65-70
	Відпрацювання першого питання заняття Суть оборони, види оборони та їх характеристика.	До 20
	Відпрацювання другого питання заняття Побудова оборони. Бойовий порядок, система опорних пунктів та вогневих позицій, система вогню та інженерних загороджень.	до 35
	Відпрацювання третього питання заняття Ведення оборонного бою.	до 15
3.	Заключна частина	5-10

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. ІІ (батальйон, рота). – К.: Видавництво «Варта», 1998 р. Ст. 41-126. 2. Подгоовка офицеров запаса Сухопутных войск. Учебник под общей редакцией Ю.А. Науменко. - М.: Воениздат, 1989. – С. 131-139. 3. Тактика загальновійськових підрозділів: Навчальний посібник. К.: АЗСУ, 1998.– С. 125-128. 4. Тактика. Учебник под общей редакцией В.Г. Резниченко. - М.: Воениздат, 1984. – С. 320-393. 5. Мотострелковый (танковый) батальон в бою. Учебное пособие под редакцией Д.А. Драгунского.- М.: Воениздат, 1986. – С. 183-214.

Матеріально-технічне забезпечення

Проектор, кольорова крейда, дошка, ПЕОМ, екран.

ВСТУПНА ЧАСТИНА:

• прийняти рапорт командира групи і привітатися зі студентами;

• перевірити наявність особового складу по журналу обліку навчальних занять;

• перевірити зовнішній вигляд студентів, порядок на робочих місцях і в аудиторії;

• при необхідності зробити зауваження для усунення недоліків;

• нагадати основну проблематику минулої теми заняття та зробити логічний перехід до проблеми, яка буде розглядатися на даному занятті;

• довести під запис номер і тему заняття, його навчальні питання;

• зосередити увагу студентів на навчальній меті заняття – тобто на тих знаннях, навичках і вміннях та їх рівні, які вони повинні здобути в результаті заняття;

• визначити актуальність теми заняття – тобто для чого знання (навички, вміння) будуть необхідні у подальшому вивченні матеріалів дисципліни, практичному виконанні завдань, подальшій офіцерській службі тощо;

• представити наочно та стисло охарактеризувати основні та додаткові джерела інформації (літературу) для вивчення на самостійній підготовці та місця їх отримання, надати під запис назву джерела, його вихідні дані та сторінки (статті статутів, настанов, джерела інформації можуть також представлятися в ході розгляду навчальних питань або в заключній частині заняття – при визначенні завдань для самостійної роботи);

• визначити порядок роботи на занятті та отримання оцінки за нього;

- провести усне опитування для перевірки засвоєння матеріалів минулої теми.

ОСНОВНА ЧАСТИНА:

Послідовно розкривається зміст кожного навчального питання.

Робляться висновки з кожного питання і теми в цілому, шляхом зосередження уваги на сутності розглянутих проблем (відпрацьованих питань).

№ з/п	Час (хв.)	Навчальні питання та дії викладача	Дії тих, хто навчається
1.	20 хв.	Суть оборони, види оборони та їх характеристика
		При викладенні матеріалу першого навчального питання основним є ознайомлення студентів з суттю оборони та видами оборони. Навчально-виховна мета досягається застосуванням активних прийомів і методів навчання. Матеріал необхідно викладати вільно, звертатися до студентів з питань, які вивчалися на попередніх заняттях. Важливо при доповіді менше звертатися до тексту, викладати матеріал з опорою на слайди, спостерігати за реакцією студентів, що дозволить в залежності від їх уваги міняти темп і інтонацію, підтримувати увагу аудиторії. Дидактичні матеріали в ході заняття слід використовувати для розкриття основних, найбільш важливих питань.	Конспектують матеріал заняття. Відповідають на запитання. Приймають участь у дискусії

Суть оборони, види оборони та їх характеристика.

Основними видами загальновійськового бою є оборона та наступ.

На початку війни оборона буде найважливішим і найбільш розповсюдженим видом бою. Однак вона буде широко застосовуватися не тільки на початку, але і в ході війни. Але однією обороною досягти перемоги неможливо. Повного розгрому противника можна досягти тільки веденням наступу.

Оборона та наступ тісно взаємозв’язані. Будь-яка оборона містить в собі елементи наступу, а наступ – елементи оборони.

Оборона і наступ як види бою виникли одночасно. По мірі розвитку засобів збройної боротьби, підвищення бойових можливостей військ, збільшення просторового розмаху бойових дій удосконалювалися способи підготовки, побудови та ведення оборони і наступу, зростали масштаби їх застосування.

Оборона - є вид бою, який має на меті відбити наступ переважаючих сил противника завдати йому максимальних втрат утримати важливі райони (обєкти) місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу в наступ.

Способи досягнення мети оборони складають вибраний варіант відбиття наступу противника, порядку його вогневого ураження, утримання важливих районів місцевості, проведення контратак і розгрому угруповань противника, що вклинилися в оборону.

Основними способами досягнення мети оборони є:

- ураження противника вогнем усіх засобів у поєднанні із загородженнями;

- стійке утримання ретельно вибраних та підготовлених в інженерному відношенні позицій;

- застосування гнучкого маневру вогнем, силами та засобами;

- проведення контратак.

В обороні механізовані (танкові) підрозділи та частини здатні організованим вогнем всіх засобів наносити ураження противнику на підступах до переднього краю, відбивати атаки його танків і піхоти, удари літаків та вертольотів, стійко (затято) утримувати зайняті опорні пункти (райони оборони, рубежі), а під час його вклинення в оборону контратакою других ешелонів завершити розгром противника.

Основу оборони, як правило, складає система вогневого ураження противника та система оборонних позицій і опорних пунктів, обладнаних в інженерному відношенні, у поєднанні з мінно-вибуховими загородженнями.

Оборона може застосовуватися

- для відбиття раптового вторгнення противника, забезпечення висування і розгортання своїх головних сил

- прикриття морського узбережжя, кордонів з нейтральними державами і другорядних напрямків, невигідних для наступу

- для відбиття контратак і контрударів противника, прикриття флангів ударних угрупувань, закріплення досягнутих рубежів, а також при невдалому завершенні зустрічного бою.

Вимоги до оборони

Оборона повинна бути стійкою і активною, здатною протистояти всім видам зброї, у тому числі високоточної, атаці переважаючих груп танків і піхоти противника, діям його повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно-розвідувальних груп.

Оборона повинна бути протитанковою, протиповітряною і протидесантною, підготовленою до тривалого ведення бою в умовах застосування противником високоточної зброї і засобів радіоелектронної боротьби, мати глибоко ешелоновану побудову.

Підрозділи повинні затято обороняти займані позиції навіть в умовах повного оточення і відсутності тактичного звязку з сусідами. Вони не мають права залишати займані позиції і відходити без наказу старшого командира.

Шляхи досягнення стійкості і активності в обороні

Стійкість і активність оборони досягається

- витримкою, стійкістю і впертістю військ, які обороняються, їх високим моральним духом

- безперервною розвідкою противника, своєчасним розкриттям підготовки його до наступу і можливих напрямків атак

- старанним маскуванням бойових порядків і введенням противника в оману відносно побудови оборони і задуму дій

- вправною (умілою), різноманітною побудовою оборони

- умілим використанням вигідних умов місцевості та її інженерного обладнання

- створенням старанно організованої системи вогню, особливо протитанкового, в сполученні з системами інженерних загороджень, опорних пунктів і вогневих позицій

- надійною протиповітряною обороною

- своєчасним маневром підрозділами, вогневими засобами і вогнем на загрозливі напрямки

- негайним знищенням противника, який вклинився в оборону, і його десантів

- застосуванням в обороні несподіваних тактичних прийомів, які здатні приголомшити противника, поставити його у важке становище, навязати йому свою волю та ініціативу

- постійним виконанням заходів щодо захисту від ЗМУ і ВТЗ противника

- стійким і тривалим утриманням районів оборони (опорних пунктів) у сполученні з проведенням контратак.