2. Організаційна структура Збройних Сил України. Види зсу, їх призначення.

Організаційна структура ЗСУ

До основи будівництва бойового складу ЗСУ був покладений принцип оборонної достатності для:

- забезпечення надійного прикриття кордонів держави;

- відбиття можливої агресії;

- планомірного переходу ЗСУ з мирного на воєнний стан.

При визначенні комплектів військ видів ЗС, родів військ та спеціальних військ враховані оперативні завдання, наявність мобілізаційних ресурсів, озброєння, а також положення щодо виконання "Договору про звичайні Збройні Сили в Європі".

Організаційно ЗСУ складаються:

Призначення з с у

Збройні Сили України призначені для збройного захисту суверенітету, територіальної цілісності України, недоторканості її кордонів та забезпечення воєнної безпеки від зовнішніх загроз.

Основні завдання з с у

І. Стримування та запобігання воєнних конфліктів:

- підтримання постійної готовності та проведення необхідних заходів в ЗС щодо стримування можливої агресії;

- забезпечення недоторканості державних кордонів;

- недопущення або припинення можливих провокацій та посягань на суверенітет України;

- запобігання іноземного втручання в разі виникнення внутрішніх конфліктів, їх локалізація;

- виконання міжнародних зобов'язань щодо підтримання миру і міжнародної безпеки.

ІІ. Підготовка до відбиття можливої збройної агресії:

- систематичне виконання заходів оперативної бойової мобілізаційної, гуманітарної підготовки військ;

- здійснення підготовки та накопичення мобресурсів, оперативне обладнання районів можливих бойових дій.

ІІІ. Відбиття збройної агресії:

- нанесення поразки військам агресора та позбавлення його можливості вести війну;

- створення умов для припинення дій на як можливо ранній стадії і укладання миру на умовах, які відповідають інтересам України.

Основною метою створення структури бойового складу ЗСУ є підтримання оборонних можливостей держави на рівні, який забезпечував би здатність відбиття агресії і вирішення завдань збереження суверенітету, територіальної цілісності країни та забезпечення умов для припинення війни у випадку її розв’язання агресором.

Види ЗСУ, їх склад та призначення

Повітряні сили – призначені для розгромлення ракетних, авіаційних, сухопутних і морських угруповань противника, підриву його воєнно-економічного потенціалу, дезорганізації державного і військового управління, порушення роботи тилу і транспорту, забезпечення ЗСУ даними повітряної розвідки, авіаційної підтримки СВ, ВМС, прикриття угруповань військ і об’єктів від повітряних ударів противника, десантування військ, здійснення повітряних перевезень, а також для відбиття перших раптових масованих повітряних ударів, зриву повітряно-на­ступаючих дій основних угрупувань противника та ведення повітряної оборони у всіх видах бойових дій, оборони ключових адміністра­тивних, політичних, промислових районів та центрів країни.

Завдання ВПС

• завоювання переваги в повітрі;

• знищення ракетних засобів;

• авіаційна підтримка СВ і ВМС;

• боротьба з резервами противника;

• прикриття угруповань військ та об’єктів;

• руйнування та знищення воєнних, воєнно-промислових та інших об’єктів;

• ведення повітряної розвідки;

• десантування військ;

• перевезення військ та МТЗ;

- упередження повітряних та ракетних атак противника;

- боротьба з його ВПС;

- оборона важливих районів (центрів) крани, військових та цивільних баз, військ від повітряних або ракетних ударів;

- несення бойового чергування в повітрі.

Роди авіації:

• бомбардувальна авіація

• штурмова авіація

• винищувальна авіація

• розвідувальна авіація

• воєнно-транспортну авіацію

роди військ ППО:

- зенітні ракетні війська

- радіотехнічні війська

- спеціальні війська.

Підрозділи, частини і з'єднання військ ПС захищають держав­ний повітряний кордон протяжністю 7000 км, фіксуючи польоти аві­ації різних видів, а також авіації 9 сусідніх країн, що граничать з нашою державою.

Військово-морські сили - призначені забезпечити захист суве­ренітету України і державних інтересів на морі, розгрому угруповань ВМС противника у своїй оперативній зоні самостійно та у взаємодії з іншими видами ЗСУ, сприяння СВ на приморському напрям­ку.

Завдання В М С:

У мирний час:

• підтримка постійної бойової готовності;

• забезпечення захисту морської діяльності держави;

• участь спільно з морськими силами прикордонних військ України у захисті виняткової /морської/ економічної зони, морського кордону;

• боротьба з тероризмом на морі ;

• участь у миротворчих операціях. У воєнний час:

• стримання потенційної агресії з морського напрямку;

• забезпечення безпеки діяльності держави у відкритому морі;

• відбиття агресії ВМС противника;

• участь у повітряній обороні держави і її ЗСУ;

• боротьба з ударними угрупованнями противника, пошук та знищення підводних човнів;

• оборона районів базування ВМС та захист своїх комунікацій.

Операційна зона ВМС включає акваторію Чорного та Азовського морів, річки Дунай, Дністер, Дніпро, а також інші райони морів, в яких є інтереси держави. Операційна зона ВМС розділена на:

• Азовську; - Західну;

• Південну; - Східну морську зону. Будівництво ВМС здійснюється в 3 етапи:

1. Створення боєспроможного ядра ВМС;

2. Забезпечення виконання поставлених завдань за рахунок утримання в бойовому складі кораблів і будівництво нових (маємо 40 воєнних кораблів і допоміжних суден, 60 літаків і вертольотів).

3. Підготовка ВМС до виконання властивих завдань.

Роди ВМС:

• надводні сили;

• підводні сили;

• морська авіація;

• берегові ракетно-артилерійські війська;

• морська піхота;

- з'єднання та частини комплекту ВМС (частини бойового, ти­лового, технічного і медичного забезпечення, військові навчальні і наукові заклади тощо).

ВМС територіально розташовані у двох морських районах - За­хідному та Південному. Основними пунктами базування ВМС є Ізмаїл, Одеса, Очаків, Миколаїв, Чорноморське, Новоозерне, Севастополь, Балаклава, Феодосія, Керч та інші. Головною базою ВМС є Севастополь.

Висновок: Організаційна структура ЗСУ створена для досягнення основної мети, а саме: підтримання оборонних можливостей держави на рівні, який забезпечував би здатність відбиття агресії і вирішення завдань збереження суверенітету, територіальної цілісності країни та забезпечення умов для припинення війни у випадку її розв’язання агресором.