6.2. Геодезичні мережі, їх призначення, класифікація.

Геодезична мережа – це система закріплених на земній поверхні геометрично зв’язаних між собою точок, положення яких визначене в прийнятій системі координат і висот. Закріплена на місцевості точка геодезичної сітки називається геодезичним пунктом.

Геодезичні мережі поділяються на:

                    глобальні;

                    національні (державні);

                    геодезичні мережі згущення;

                    зйомочні геодезичні сітки;

                    спеціальні (місцеві) геодезичні мережі

Г л о б а л ь н а   г е о д е з и ч н а   м е р е ж а  покриває поверхню всієї Землі. Створюється методами космічної геодезії за матеріалами спостережень штучних супутників Землі (ШСЗ). Положення пунктів визначається в геоцентричній системі прямокутних координат з початком в центрі мас Землі. Глобальну геодезичну мережу використовують для вирішення наукових і науково-технічних задач геодезії, геофізики, астрономії і інших наук, наприклад, для уточнення фундаментальних геодезичних сталих, вивчення фігури і гравітаційного поля Землі, визначення переміщення і деформації плит літосфери земної кори і тому подібне. Глобальна геодезична мережа повинна безперервно удосконалюватися шляхом підвищення точності визначення координат її пунктів, що необхідно для ефективнішого вирішення традиційних і нових наукових проблем геодезії і інших наук.

Д е р ж а в н а   г е о д е з и ч н а   м е р е ж а (ДГМ) являє собою основну геодезичну мережу для всіх видів геодезичних і топографічних робіт. Необхідна для створення єдиної системи координат і висот на території країни; детального вивчення фігури і гравітаційного поля Землі і їх змін в часі, виконання топографічних зйомок в єдиній системі координат і висот, надійного контролю якості топографо-геодезичних робіт, вирішення наукових і технічних завдань народного господарства.

Державна геодезична мережа поділяється на державну планову, висотну і планово-висотну мережі. Планова геодезична сітка складається з пунктів, взаємне планове положення яких визначається з найвищою точністю. Створюється методами тріангуляції, трилатерації, полігонометрії. Планову сітку поділяють на чотири класи – I, II, III, IV. Класи встановлюють за точністю вимірювання кутів і відстаней, довжиною сторін та порядком послідовного розвитку сітки.

Планові геодезичні мережі створюють астрономічним, геодезичним, супутниковим способами.

Астрономічний спосіб полягає у визначенні широти ф, довготи А, кожного пункту та астрономічного азимута напрямів ліній геодезичної мережі за спостереженнями небесних світил.

Геодезичний спосіб – за результатами 

астрономічних спостережень визначають координати деяких (вихідних) пунктів геодезичної мережі. Координати інших пунктів визначають аналогічно за результатами вимірювання сторін та кутів геометричних фігур, вершинами яких є закріплені геодезичні пункти.

Супутниковий спосіб полягає у визначенні координат пунктів мережі за результатами спостережень супутникових навігаційних систем.

Завдяки супутниковому способу в Україні розроблено нову систему координат УСК-2000.

 Висотні геодезичні мережі створюються:

    геометричним нівелюванням;

    тригонометричним нівелюванням;

    супутниковим способом.

Висотна геодезична сітка створюється переважно методами геометричного нівелювання з початком відліку висот від нуля Кронштадтського футштока. Вона об’єднує нівелірні сітки І, II, III та IV класів. Розрізняють державну та знімальну нівелірні сітки. Планове положення  пунктів даної мережі визначається приблизно.Загальна схема розвитку сіток така: перший клас згущують другим, другий – третім, третій – четвертим, тобто додержуються принципу від загального до часткового.

Планово-висотні геодезичні мережі визначають як планове, так і висотне положення пунктів з необхідною точністю.

Г е о д е з и ч н і   м е р е ж і   з г у щ е н н я   створюються в окремих районах при недостатній кількості пунктів державної геодезичної мережі. За точністю і послідовністю розвитку сітки згущення поділяються на перший і другий розряди.

З н і м а л ь н і   г е о д е з и ч н і   с і т к и   (або робоче обґрунтування). На їх основі безпосередньо проводять зйомку контурів рельєфу місцевості, інженерно-геодезичні роботи при будівництві споруд.

С п е ц і а л ь н і  (місцеві)  г е о д е з и ч н і   м е р е ж і   створюють в тих випадках, коли для вирішення поставлених завдань на даній ділянці потрібно мати пункти, взаємне розташування, яких в плані і по висоті визначено з найвищою точністю. Систему координат в таких мережах зазвичай підбирають так, щоб редукційні поправки за перехід від виміряних величин до їх проекцій на місцеву умовну поверхню були мінімальними. Такі мережі будують, наприклад, в сейсмоактивних регіонах для прогнозування землетрусів, при будівництві великих споруд і т.д.