2 Принципи й завдання кваліметрії

Методологічні принципи складаються в наступному:

1. Кваліметрія надає економіці корисні методи достовірної кількісної оцінки якості різних об'єктів дослідження. Завдання кваліметрії - розробляти такі методи, прийоми й засоби оцінювання якості продукції, які враховують інтереси як виробників, так і споживачів.

2. Пріоритет у виборі визначальних показників для оцінки якості продукції завжди на стороні споживачів і тому у кваліметрії віддається перевага показникам споживчих властивостей.

3. Кваліметрична оцінка якості продукції не може бути отримана без наявності еталона для порівняння / базових значень показників властивостей і якості в цілому.

4. Показник будь-якого узагальнення визначається відповідними показниками попереднього ієрархічного рівня. Показником якості вищого ієрархічного рівня є інтегральний показник.

5. При використанні методу комплексної оцінки якості продукції всі показники властивостей різних розмірів приводять до однієї розмірності або безрозмірних одиниць виміру.

6. При визначенні комплексного показника якості кожний показник окремої властивості повинен бути скоректований коефіцієнтом його вагомості.

7. Сума чисельних значень коефіцієнтів вагомостей всіх показників якості на будь-яких ієрархічних щаблях оцінки має однакове значення.

8. Якість цілого об'єкта обумовлено якістю його складових частин.

9. При кількісної оцінки якості неприпустиме використання взаємообумовлених (дублюючих) показників того самого властивості.

3 Методологія визначення й оцінки якості

Вважають, що для оцінки якості необхідно

по-перше, визначити перелік тих властивостей, сукупність яких у досить повній мері характеризує якість;

по-друге, виміряти властивості, тобто визначити їхні чисельні значення;

по-третє, аналітично зіставити отримані дані з подібними характеристиками іншого об'єкта, прийнятого за зразок або еталон якості. Отриманий результат буде з достатнім ступенем вірогідності характеризувати якість досліджуваного об'єкта.

На етапі метрологічного виміру властивостей (вологості, ваги й т.д.) одержують об'єктивні відомості про їх. Однак суб'єктивність полягає в самому виборі еталона якості або «базового зразка», з яким зіставляють властивості досліджуваного об'єкта.

До того ж суб'єктивність підсумкової характеристики рівня якості складається у використанні методик обробки даних про властивості об'єктів, які більше відповідають інтересам дослідника.

Вимір і узагальнення показників зовнішніх властивостей і характеристик внутрішньої сутності об'єкта дослідження, дозволяють одержати більше точну чисельну характеристику рівня якості й більше правильну.

Отриманий кваліметричний результат, тобто чисельний показник рівня якості дослідженого об'єкта стосовно якості еталона, - це ще не остаточна оцінка якості, а тільки основа для цього.

Будь-які оцінки якості суб'єктивні з об'єктивною їхньою основою у вигляді чисельних показників рівнів якостей. Це свідчить про єдність й очевидне протиріччя об'єктивного й суб'єктивного в оцінках якості реальних об'єктів, що цікавлять людей.

Оцінка якості, що виражає цінність або ступінь корисності об'єкта, є предметом вивчення багатьох спеціальних наук, у тому числі й аксіології - теорії цінностей. У цій теорії розкриваються змісти основних категорій, які виражають ту або іншу цінність для людини. До таких категорій відносять, наприклад, духовні цінності, матеріальні цінності (властивості товарів і послуг, безпека техніки).

Понятійний апарат аксіології допомагає при розгляді багатьох питань, пов'язаних з якістю, насамперед продукції, виробничих процесів, послуг, навколишнього середовища й інших об'єктів, досліджуваних квалітологією і оцінюваних квалітометриєю. Отже, оцінка якості (Q) є результат взаємодії чотирьох компонентів (рис.4)

де О - оцінюваний об'єкт; З - оцінюючий об'єкт; Б - база оцінки (еталон якості); А - алгоритм (логіка й прийоми) оцінювання.

Рисунок 4. – Оцінка якості як результат взаємодії компонентів