2. Методи оцінки рівня якості сгп

Оцінка рівня якості СГП пов'язана з визначенням чисельного значення рівня якості. Для визначення значень показників якості існують методи:

• Вимірювальний;

• Реєстраційний;

• Ергонометричний;

• Аналітичний;

• Експертний;

• Комбінований.

Вимірювальний – базується на використанні засобів вимірів;

Реєстраційний – здійснюється на основі спостереження й підрахунку числа певних подій, предметів і витрат;

Ергонометричний (органолептичний) – базується на основі аналізу сприйняття органів почуттів. Він використовується для визначення ергономічних показників якості олійно-жирових, м’ясо-молочних, тютюнових виробів і ін. продукції;

Аналітичний метод використовує розрахунково-аналітичні залежності показників якості продукції від її параметрів для визначення оціночних показників, що характеризують якість і формування кінцевого результату оцінки. Використання аналітичного методу залежить від повноти і якості вихідної інформації про ці параметри й властивості.

Статистичний метод заснований на зборі статистичної інформації про параметри й властивості оцінюваної продукції й базових зразків її обробки за допомогою статистичних процедур.

Експертний метод заснований на одержанні, обробці й контролі інформації про параметри й властивості оцінюваної продукції й базових зразків за допомогою експертних процедур. Застосовують при відсутності інформації про виріб.

Комбінований метод являє собою комбінацію аналітичного, статистичного й експертного методів у різному сполученні.

Залежно від використаних показників розрізняють методи :

• Диференціальний;

• Комплексний;

• Інтегральний;

• Змішаний.

Диференціальний метод полягає в зіставленні оцінюваної продукції й базових зразків за окремими показниками (одиничні й комплексні). При цьому результат оцінки представляється окремо по кожному оціночному показнику. Диференціальний метод оцінки якості СГП дозволяє одержати наступні результати :

1. Якість оцінюваної продукції уступає якості базового зразка, якщо продукція уступає базовому зразку за деякими показниками, не перевершуючи його по іншим.

2. Якість оцінюваної продукції перевершує якість базового зразка, якщо продукція перевершує базовий зразок хоча б за деякими показниками, але уступаючи йому по іншим.

3. Якість оцінюваної продукції відповідає якості базового зразка, якщо значення їхніх відповідних показників якості однакові.

Комплексний метод полягає в оцінюванні продукції й базових зразків по першому комплексному показнику, що узагальнює сукупність показників одного класифікаційного угрупування, або сукупності показників різних класифікаційних угрупувань.

Комплексний показник - це функція від одиничних і (або) комплексних показників і може бути виражений:

1. Головним показником, що відбиває функціональну придатність продукції, задоволеність потреби в ній.

2. Середньозваженим показником, який зводить одиничні й (або) комплексні показники до одного числа, що виражає якість продукції з урахуванням відносної важливості її простих і (або) складних властивостей.

При оцінці комплексним методом вдається одержати загальний висновок про якість оцінюваної продукції й прийняти відповідно до отриманого результату оцінки управлінське рішення.