2. Аліментарні і неаліментарні продукти

До аліментарних продуктів відносять:

Макронутрієнти (від лат. - харчування): клас головних харчових речовин, які є джерелом енергії та структурних матеріалів, присутні в їжі у відносно більшій кількості (від 1 г). Це вуглеводи, жири (ліпіди), білки. Ідеальне співвідношення між ними складає 4:1:1.

Мікронутрієнти: клас головних харчових речовин, що виявляють біологічні ефекти на різні функції організму; містяться як правило в невеликих кількостях:

• Вітаміни та вітаміноподібні речовини

• Мінеральні речовини

• Поліненасичені жирні кислоти

• Олігосахариди

• Фосфоліпіди

• Деякі амінокислоти.

До неаліментарних продуктів відносять:

технологічні добавки (хімдобавки, БАД), отруйні речовини, харчові волокна, ферменти.

Представники кожного класу характеризуються певним хімічним складом, особливостями фізіологічної дії та рівнем вмісту в продуктах.

У відповідності з законом України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” до біологічно- активних харчових добавок відносять речовини і їх суміші, які використовують з метою надання раціону харчування лікувальних або профілактичних властивостей. БАД до харчових раціонів є насамперед концентратами біологічно активних речовин натуральних продуктів або синтезують хімічним шляхом і біотехнологічними засобами. При вживанні БАД необхідно враховувати харчовий раціон, бо це лише додатки до їжі, які є чудовим допоміжним засобом дієтотерапії.

БАД поділяють на дві основні групи: нутріцевтики і парафармацевтики.

Нутріцевтики – природні інгредієнти їжи, використання яких дозволяє:

а) ліквідувати дефіцит незамінних харчових речовин;

б) індивідуалізувати харчування людини в залежності від його потреб;

в) задовільнити фізіологічні потреби в харчових речовинах хворих;

г) обминути пошкоджений патологією ланцюг метаболічного конвейєру;

д) підвищити за рахунок ферментного захисту клітини стійкість організму до впливу шкідливих факторів НС;

е) прискорити зв`язування і виведення токсикантів з організму.

Парафармацевтики - мінорні компоненти їжі – органічні кислоти, біофлавоноїди, біогенні аміни, регуляторні пептиди, деякі олігосахариди, алкалоїди та ін. Введення парафармацевтиків забезпечує:

а) необхідне спрямування змін метаболізму токсикантів;

б) підвищення неспецифічної резистентності організму до дії екзогенних ризик-факторів (адаптогенний ефект);

в) реалізацію немедикаментозного шляху регулювання і підтримки функцій.

Пробіотики – живі або ферментовані (культивовані) мікроорганізми або продукти, які виконують сприятливу дію на здоров`я людини, в більшій кількості вони реалізуються в шлунково-кишковому тракті (ШКТ). Пробіотичні властивості у молочнокислих паличок і коків, які не зустрічаються в кишечнику людини, а також інших мікроорганізмів - бактерій, дріжджів і грибів.

Позитивна дія пробіотиків на організм людини міститься в реалізації наступних ефектів:

а) колонізація ШКТ пробіотичними мікроорганізмами, які виявляють антагонізм у відношенні потенціально-патогенних і патогенних бактерій, вірусів, грибів і дріжджів;

б) покращення порушеного балансу мікроорганізмів в кишечнику і припинення дисбактеріозів і дисбіозів в цілому;

в) корисна метаболічна активність - продукція вітамінів К, біотину, ніаціну, піродиксину і фолієвої кислоти; гідроліз жовчних солей і холестерину, участь у регуляції жіночих статевих гормонів і ін.;

г) оптимізація травлення і нормалізація моторної функції кишечнику;

д) детоксикація організму.

Пребіотики – речовини, які добре впливають на організм шляхом активізації метаболізму корисних представників кишкової мікрофлори, т.ч. пребіотики можна назвати стимуляторами пробіотиків.