
- •Перелік скорочень
- •Методичні вказівки до вивчення дисципліни
- •Харчування і здоров’я
- •Аліментарні і неаліментарні продукти
- •Напрями розвитку харчової хімії
- •Контрольні питання
- •1 Види й способи фальсифікації продукції
- •Уявлення про ідентифікацію. Суб’єкти і об’єкти
- •Види ідентифікації продукції
- •4 Нові системи інформаційного аналізу фальсифікатів
- •Контрольні питання
- •1 Базові алгоритми якості продукції
- •Методи оцінки рівня якості сгп
- •Комплексна оцінка якості продукції
- •Контрольні питання
- •Загальні поняття про кваліметрію
- •2 Принципи й завдання кваліметрії
- •3 Методологія визначення й оцінки якості
- •Об'єкт, предмет і структура кваліметрії
- •Контрольні питання
- •Особливості відбору проб
- •Відбір проб сільгосппродукції
- •Відбір проб грунтів Основні принципи відбору проб, розглянуті раніше, частково застосовані до відбору твердих зразків проб, але існують деякі особливості процесу.
- •4 Одержання вибірки проб ґрунтів методом рандомізації
- •5 Автоматизація відбору проб
- •Контрольні питання
- •Тема 6
- •Принципи мас-спектрометрії
- •Застосування метода мс
- •Контрольні питання
- •Тема 7
- •1 Принцип хроматографії в тонкому шарі
- •Техніка тонкошарової хроматографії
- •Виявлення хроматографічних зон
- •Застосування тонкошарової хроматографії
- •Контрольні питання
- •Тема 8
- •1 Варіанти розподілу у рідинній хроматографії
- •Загальна схема і складові рідинного хроматографу
- •Параметри і можливості сучасних рідинних хроматографів
- •Контрольні питання
- •Тема 9
- •Основні принципи й переваги тест-систем
- •2 Загальні вимоги й класифікация тест-систем
- •3 Способи використання реагентів
- •Тест-системи визначення забруднень у воді й ґрунті
- •Контрольні питання
- •Тема 10
- •Біоіндикація середовищ
- •Біотестування середовищ
- •Датчики, сенсори, рецептори, аналізатори
- •Контрольні питання
- •Тема 11
- •1 Особливості інформаційної системи
- •Інерційність і багатоступеневість інформації
- •Специфіка збору й обробки інформації з апк
- •Контрольні питання
- •Тема 12
- •Основні поняття й завдання
- •2 Переваги експертних систем
- •3 Рішення прикладних завдань
- •Моделювання об'єктів, ситуацій, процесів
- •Інформаційні технології й експертні системи
- •Контрольні питання
- •Література
Аліментарні і неаліментарні продукти
До аліментарних продуктів відносять:
Макронутрієнти (від лат. - харчування): клас головних харчових речовин, які є джерелом енергії та структурних матеріалів, присутні в їжі у відносно більшій кількості (від 1 г). Це вуглеводи, жири (ліпіди), білки. Ідеальне співвідношення між ними складає 4:1:1.
Мікронутрієнти: клас головних харчових речовин, що виявляють біологічні ефекти на різні функції організму; містяться як правило в невеликих кількостях:
Вітаміни та вітаміноподібні речовини
Мінеральні речовини
Поліненасичені жирні кислоти
Олігосахариди
Фосфоліпіди
Деякі амінокислоти.
До неаліментарних продуктів відносять:
технологічні добавки (хімдобавки, БАД), отруйні речовини, харчові волокна, ферменти.
Представники кожного класу характеризуються певним хімічним складом, особливостями фізіологічної дії та рівнем вмісту в продуктах.
У відповідності з законом України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” до біологічно- активних харчових добавок відносять речовини і їх суміші, які використовують з метою надання раціону харчування лікувальних або профілактичних властивостей. БАД до харчових раціонів є насамперед концентратами біологічно активних речовин натуральних продуктів або синтезують хімічним шляхом і біотехнологічними засобами. При вживанні БАД необхідно враховувати харчовий раціон, бо це лише додатки до їжі, які є чудовим допоміжним засобом дієтотерапії.
БАД поділяють на дві основні групи: нутріцевтики і парафармацевтики.
Нутріцевтики – природні інгредієнти їжи, використання яких дозволяє:
а) ліквідувати дефіцит незамінних харчових речовин;
б) індивідуалізувати харчування людини в залежності від його потреб;
в) задовільнити фізіологічні потреби в харчових речовинах хворих;
г) обминути пошкоджений патологією ланцюг метаболічного конвейєру;
д) підвищити за рахунок ферментного захисту клітини стійкість організму до впливу шкідливих факторів НС;
е) прискорити зв`язування і виведення токсикантів з організму.
Парафармацевтики - мінорні компоненти їжі – органічні кислоти, біофлавоноїди, біогенні аміни, регуляторні пептиди, деякі олігосахариди, алкалоїди та ін. Введення парафармацевтиків забезпечує:
а) необхідне спрямування змін метаболізму токсикантів;
б) підвищення неспецифічної резистентності організму до дії екзогенних ризик-факторів (адаптогенний ефект);
в) реалізацію немедикаментозного шляху регулювання і підтримки функцій.
Пробіотики – живі або ферментовані (культивовані) мікроорганізми або продукти, які виконують сприятливу дію на здоров`я людини, в більшій кількості вони реалізуються в шлунково-кишковому тракті (ШКТ). Пробіотичні властивості у молочнокислих паличок і коків, які не зустрічаються в кишечнику людини, а також інших мікроорганізмів - бактерій, дріжджів і грибів.
Позитивна дія пробіотиків на організм людини міститься в реалізації наступних ефектів:
а) колонізація ШКТ пробіотичними мікроорганізмами, які виявляють антагонізм у відношенні потенціально-патогенних і патогенних бактерій, вірусів, грибів і дріжджів;
б) покращення порушеного балансу мікроорганізмів в кишечнику і припинення дисбактеріозів і дисбіозів в цілому;
в) корисна метаболічна активність - продукція вітамінів К, біотину, ніаціну, піродиксину і фолієвої кислоти; гідроліз жовчних солей і холестерину, участь у регуляції жіночих статевих гормонів і ін.;
г) оптимізація травлення і нормалізація моторної функції кишечнику;
д) детоксикація організму.
Пребіотики – речовини, які добре впливають на організм шляхом активізації метаболізму корисних представників кишкової мікрофлори, т.ч. пребіотики можна назвати стимуляторами пробіотиків.