
- •Перелік скорочень
- •Методичні вказівки до вивчення дисципліни
- •Харчування і здоров’я
- •Аліментарні і неаліментарні продукти
- •Напрями розвитку харчової хімії
- •Контрольні питання
- •1 Види й способи фальсифікації продукції
- •Уявлення про ідентифікацію. Суб’єкти і об’єкти
- •Види ідентифікації продукції
- •4 Нові системи інформаційного аналізу фальсифікатів
- •Контрольні питання
- •1 Базові алгоритми якості продукції
- •Методи оцінки рівня якості сгп
- •Комплексна оцінка якості продукції
- •Контрольні питання
- •Загальні поняття про кваліметрію
- •2 Принципи й завдання кваліметрії
- •3 Методологія визначення й оцінки якості
- •Об'єкт, предмет і структура кваліметрії
- •Контрольні питання
- •Особливості відбору проб
- •Відбір проб сільгосппродукції
- •Відбір проб грунтів Основні принципи відбору проб, розглянуті раніше, частково застосовані до відбору твердих зразків проб, але існують деякі особливості процесу.
- •4 Одержання вибірки проб ґрунтів методом рандомізації
- •5 Автоматизація відбору проб
- •Контрольні питання
- •Тема 6
- •Принципи мас-спектрометрії
- •Застосування метода мс
- •Контрольні питання
- •Тема 7
- •1 Принцип хроматографії в тонкому шарі
- •Техніка тонкошарової хроматографії
- •Виявлення хроматографічних зон
- •Застосування тонкошарової хроматографії
- •Контрольні питання
- •Тема 8
- •1 Варіанти розподілу у рідинній хроматографії
- •Загальна схема і складові рідинного хроматографу
- •Параметри і можливості сучасних рідинних хроматографів
- •Контрольні питання
- •Тема 9
- •Основні принципи й переваги тест-систем
- •2 Загальні вимоги й класифікация тест-систем
- •3 Способи використання реагентів
- •Тест-системи визначення забруднень у воді й ґрунті
- •Контрольні питання
- •Тема 10
- •Біоіндикація середовищ
- •Біотестування середовищ
- •Датчики, сенсори, рецептори, аналізатори
- •Контрольні питання
- •Тема 11
- •1 Особливості інформаційної системи
- •Інерційність і багатоступеневість інформації
- •Специфіка збору й обробки інформації з апк
- •Контрольні питання
- •Тема 12
- •Основні поняття й завдання
- •2 Переваги експертних систем
- •3 Рішення прикладних завдань
- •Моделювання об'єктів, ситуацій, процесів
- •Інформаційні технології й експертні системи
- •Контрольні питання
- •Література
2 Переваги експертних систем
В ЕС є два режими роботи: режим придбання знань і режим рішення завдань. У режимі придбання знань експерт спілкується з ЕС за допомогою інженера знань, у режимі рішення завдань у спілкуванні з ЕС бере участь користувач, якого цікавить результат і спосіб його одержання, за ним зберігається ініціатива.
ЕС не є пасивним джерелом інформації подібно довіднику або базі даних і в потрібні моменти підказує напрямок рішення завдання, розвиває умовиводу, пояснює свої дії. Системи, засновані на знаннях, мають переваги перед людиною-експертом.
1. У них немає упереджень.
2. Вони не роблять поспішних висновків.
3. Працюють систематизовано, вибираючи кращу альтернативу.
4. База знань дуже велика, знання зберігаються назавжди. База знань людини обмежена і якщо не використовується, то знання губляться назавжди.
5. Системи, засновані на знаннях, стійкі до “перешкод”. Експерт, використовуючи побічні знання, піддається впливу зовнішніх факторів. ЕС, не обтяжені знаннями з інших областей, по своїй природі менш піддані “шумам”.
6. Ці системи не заміняють фахівця і є інструментом у його руках.
Для успішної розробки ЕС необхідна чітка постановка завдань і розробка докладного опису методів рішення. Наприклад, збільшення виробництва кормів за рахунок застосування врожайних сортів, поліпшеної агротехніки, оптимального внесення добрив, за рахунок чого і ін. Якщо це неможливо, побудова ЕС втрачає смисл.
Основними відмінностями ЕС від інших програмних продуктів є використання не тільки даних, але й знань, а також спеціального механізму висновку рішень і нових знань на основі наявних. Знання в ЕС представляються у формі, легко оброблюваної ЕОМ. В ЕС відомий алгоритм обробки знань, а не алгоритм рішення завдання.
Якість ЕС визначається розміром і якістю бази знань (правил або евристик). Система функціонує в циклічному режимі: вибір (запит) даних або результатів аналізів, спостереження, інтерпретація результатів, засвоєння нової інформації, висунутої за допомогою правил тимчасових гіпотез і потім вибір наступної порції даних. Процес триває до надходження інформації, достатньої для остаточного висновку.
3 Рішення прикладних завдань
Існують прикладні завдання, які ЕС вирішують більш успішно, ніж інші засоби, але не завжди (табл.8). Доцільність застосування ЕС обумовлена критеріями:
1. Дані й знання надійні й не міняються згодом.
2. Простір можливих рішень відносно невеликий.
3. Системи, засновані на знаннях, більше підходять для рішення завдань, де потрібні формальні міркування. Існують системи, які засновані на знаннях, але вони поки ще не придатні для рішення завдань методами проведення аналогій або абстрагування (людський мозок справляється із цим краще).
4. Необхідний хоча б один експерт, здатний сформулювати свої знання й пояснити методи застосування цих знань для рішення завдань.
Таблиця 8. - Критерій застосовності ЕС
Застосовні |
Не застосовні |
Не можуть бути побудовані строгі алгоритми або процедури, але існують евристичні методи рішення. |
Є ефективні алгоритмічні методи. |
Є експерти, які здатні вирішити завдання. |
Відсутні експерти або їхнє число недостатнє. |
За своїм характером завдання відносяться до області діагностики, інтерпретації або прогнозування. |
Завдання носять обчислювальний характер. |
Доступні дані “зашумовані”. |
Відомі точні факти й строгі процедури. |
Завдання вирішуються методом формальних міркувань. |
Завдання вирішуються процедурними методами, за допомогою аналогії або інтуїтивно. |
Знання статичні (незмінні). |
Знання динамічні (міняються згодом). |