Контрольні питання
Дати визначення біоіндикації і біомоніторинга
Дати характеристику біоіндикації середовищ
Дати характеристику біомоніторинга середовищ
4 Визначити біологічні датчики, рецептори, аналізатори
Тема 11
ІНФОРМАЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ АГРОЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГА
1 Особливості інформаційної системи
Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень в області моніторингу якості продукции велике значення має створення ефективної інформаційної системи, що повинна мати у своєму розпорядженні базу агроекологічних даних і відповідати основним принципам природокористування. На відміну від інших інформаційних систем, дана інформація має ряд особливостей, які класифікують по наступних ознаках:
синтетичний характер інформації обумовлений низкою факторів і має основне значення з погляду комплексного характеру агроекологічного моніторингу. Наприклад, питання визначення економічної ефективності агроекологічних витрат не можуть бути успішно вирішені без синтезу інформаційних даних в області АПК і біології, технології й економіки, статистки й аналізу й ін.;
аналітичний характер інформації диктується наявністю великого обсягу різноманітних і децентралізованих даних, які необхідно приводити в порівнянний вид. Різнорідність інформаційних даних диктується міжгалузевим характером виробництв переробки продукції АПК. Децентралізованність випливає з особливостей первинного збору інформаційних відомостей на стадії промислового проектування виробництв;
оперативний характер інформації випливає із завдань оперативного впливу на локальні місця деградації природних ресурсів АПК із урахуванням їх відтворення, дбайливої й ощадливої витрати матеріально-сировинних і паливно-економічних ресурсів.
При зборі й обробці інформації варто брати до уваги новизну й розширення масштабів агроекологічної статистики, інерційність інформації, вплив фонових факторів, багатоетапний збір даних і ряд інших особливостей.
Новизна агроекологічної статистики полягає в нестандартності показників по АПК і раціональному використанню природних ресурсів. До таких показників відносять: кількість цінних речовин, витягнутих із продуктів АПК, кількість забруднюючих речовин і їхніх джерел, обсяги організованих і неорганізованих викидів, наявність стаціонарних і пересувних джерел забруднення, агроекологічний ефект і багато іншого.
Новизна полягає також у тім, що збір і обробка різнопланової інформації, незалежно від розмірності показників, що враховуються, повинні мати закінчене агро-екологічно-економічне вираження. У першу чергу, це стосується збитку й втрат, які можуть бути нанесені господарству країни в результаті нераціонального використання природних ресурсів і забруднення НС.
Інерційність і багатоступеневість інформації
Інерційність інформації полягає в тому, що негативні процеси, викликані забрудненням НС, відбуваються не відразу, а поступово, наводячи так званий «ефект відставання».
Для вірогідності агроекологічної інформації велике значення має облік фонового забруднення. Пояснюється це тим, що на функціонування ресурсно-господарських систем одночасно впливає велика кількість факторів, у результаті чого складно встановити причинно-наслідкові зв'язки. Зокрема, на розвиток сільського господарства, як одного із провідних ланок АПК, крім забруднення повітряного басейну, ґрунту й водойм, великий вплив роблять кліматичні, метеорологічні й ландшафтні умови, особливості вирощування різних культур і системи ведення господарства.
Для виявлення таких зв'язків при зборі інформації необхідно особливо ретельно підходити до вибору мети й завдань моніторингу, проводити одночасне обстеження перпективних напрямків розвитку виробництв СГП (рис.15).
Однієї з особливостей інформації з НС є її багатоступінчатість. Наприклад, інформація для розрахунку фактичних і потенційних збитків АПК від забруднення природного середовища не може бути достовірною, якщо взято лише якийсь певний проміжок часу. Необхідний більш тривалий інформаційний, просторовий і часовий ряд, що забезпечив би не тільки кількісну, але і якісну характеристику збитків.
Рисунок 15. Комплексний агроекологічний моніторинг і управління розвитком систем
Варто розрізняти первинну й похідну інформацію в області охорони НС. Первинну одержують у результаті прямого спостереження, реєстрації даних про стан, функціонування й виміри в агроекологічних системах під впливом антропогенних факторів. Похідна інформація накопичується в результаті обробки первинної інформації.
На підставі зібраної інформації розраховуються окремі локальні збитки, комплексний збиток від забруднення атмосфери й питомі показники економічних збитків, які варто використовувати в процесі обробки екологічної інформації.
При проведенні еколого-економічних розрахунків проектуємих об'єктів АПК, які можуть забруднювати НС, виділяють п'ять основних галузей народного господарства: сільське господарство, промисловість, охорона здоров'я, житлово-комунальне господарство.