
- •Перелік скорочень
- •Методичні вказівки до вивчення дисципліни
- •Харчування і здоров’я
- •Аліментарні і неаліментарні продукти
- •Напрями розвитку харчової хімії
- •Контрольні питання
- •1 Види й способи фальсифікації продукції
- •Уявлення про ідентифікацію. Суб’єкти і об’єкти
- •Види ідентифікації продукції
- •4 Нові системи інформаційного аналізу фальсифікатів
- •Контрольні питання
- •1 Базові алгоритми якості продукції
- •Методи оцінки рівня якості сгп
- •Комплексна оцінка якості продукції
- •Контрольні питання
- •Загальні поняття про кваліметрію
- •2 Принципи й завдання кваліметрії
- •3 Методологія визначення й оцінки якості
- •Об'єкт, предмет і структура кваліметрії
- •Контрольні питання
- •Особливості відбору проб
- •Відбір проб сільгосппродукції
- •Відбір проб грунтів Основні принципи відбору проб, розглянуті раніше, частково застосовані до відбору твердих зразків проб, але існують деякі особливості процесу.
- •4 Одержання вибірки проб ґрунтів методом рандомізації
- •5 Автоматизація відбору проб
- •Контрольні питання
- •Тема 6
- •Принципи мас-спектрометрії
- •Застосування метода мс
- •Контрольні питання
- •Тема 7
- •1 Принцип хроматографії в тонкому шарі
- •Техніка тонкошарової хроматографії
- •Виявлення хроматографічних зон
- •Застосування тонкошарової хроматографії
- •Контрольні питання
- •Тема 8
- •1 Варіанти розподілу у рідинній хроматографії
- •Загальна схема і складові рідинного хроматографу
- •Параметри і можливості сучасних рідинних хроматографів
- •Контрольні питання
- •Тема 9
- •Основні принципи й переваги тест-систем
- •2 Загальні вимоги й класифікация тест-систем
- •3 Способи використання реагентів
- •Тест-системи визначення забруднень у воді й ґрунті
- •Контрольні питання
- •Тема 10
- •Біоіндикація середовищ
- •Біотестування середовищ
- •Датчики, сенсори, рецептори, аналізатори
- •Контрольні питання
- •Тема 11
- •1 Особливості інформаційної системи
- •Інерційність і багатоступеневість інформації
- •Специфіка збору й обробки інформації з апк
- •Контрольні питання
- •Тема 12
- •Основні поняття й завдання
- •2 Переваги експертних систем
- •3 Рішення прикладних завдань
- •Моделювання об'єктів, ситуацій, процесів
- •Інформаційні технології й експертні системи
- •Контрольні питання
- •Література
Харчування і здоров’я
Одним з найважливіших і складніших завдань є забезпечення населення продуктами харчування. Сільськогосподарське виробництво є найважливішим фактором у ланцюгу: поле - сировина - переробка сировини - харчові продукти (рис.1). Харчові продукти включають природні, рідше — штучні поєднання харчових речовин.
Як важливий чинник навколишнього середовища, харчування на протязі життя людини впливає на його організм. Компоненти харчових речовин, поступаючи в організм людини, перетворюються в ході метаболізму за складними перетвореннями на структурні елементи клітин. Вони забезпечують організм пластичним матеріалом і енергією, створюють працездатність, визначають здоров'я, активність і тривалість життя людини, його здібність до відтворення. Стан харчування визначає здоров'я нації.
Рисунок 1. Головні речовини сільськогосподарської продукції
Продукти харчування задовольняють потреби людини в основних харчових речовинах і енергії, і виконують профілактичні і лікувальні функції.
У більшості населення України, за даними Інституту харчування, виявлені порушення повноцінного харчування за рахунок нестачі вітамінів, макро- і мікроелементів, повноцінних білків, і нераціональним їх співвідношенням. Найважливіші порушення харчового статусу:
- надмірне споживання тваринних жирів;
- дефіцит поліненасичених жирних кислот;
- дефіцит повноцінних (тваринних) білків;
- дефіцит вітамінів (А, В1, В2,С,РР), а також β-каротина, токоферола тощо;
- дефіцит мінеральних речовин (кальцію, заліза);
- дефіцит мікроелементів (селену, цинку, йоду, фтору);
- дефіцит харчових волокон.
Негативний вплив робить споживання неякісних, фальсифікованих і небезпечних для здоров'я людини продуктів. На усунення цих недоліків і направлені Закони України "Про захист прав споживачів" (1991); "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" (1997).
Харчова хімія – наука про хімічний склад харчових систем (сільськогосподарська сировина, напівфабрикати, готові до вжитку харчові продукти), його зміни в ході технологічного потоку під впливом різних факторів (фізичних, хімічних, біохімічних і т.д.).
Основні харчові речовини (нутрієнти) — це білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни і вода. Ці харчові речовини називають також живильними, враховуючи їх очолююче значення в життєдіяльності організму і відокремивши від натуральних речовин, що входять до складу продуктів, — смакових, ароматичних, фарбувальних і так далі.
До незамінних харчових речовин, які не утворюються в організмі або утворюються в недостатній кількості, відносять білки, деякі жирні кислоти, вітаміни, мінеральні речовини і вода. До замінних харчових речовин відносять жири і вуглеводи. Надходження з їжею незамінних харчових речовин є обов'язковим. Потрібні в харчуванні і замінні харчові речовини, оскільки при недоліку останніх на їх утворення організм витрачає інші харчові речовини, порушуються обмінні процеси.
Харчові волокна, що складаються з клітковини, пектинів і інших речовин, майже не засвоюються організмом, проте вони потрібні для нормальної діяльності органів травлення і організму в цілому. Тому харчові волокна є необхідною складовою частиною харчування. Тривалий час харчові речовини поділяли на дві групи: макронутрієнти (білки, жири, вуглеводи) і мікронутрієнти (вітаміни, макро та мікроелементи).
Встановлено факт існування невідомих раніше факторів їжі - мінорних нехарчових біологічно активних компонентів. Вони покращують якість життя і знижують ризик розвитку багатьох захворювань (біофлавоноїди, індоли, фітостероли тощо). Їх містять культивовані та дикі рослини.