3. Відбір проб грунтів Основні принципи відбору проб, розглянуті раніше, частково застосовані до відбору твердих зразків проб, але існують деякі особливості процесу.

Ґрунт, наприклад, є найбільш складною з відомих у природі сумішей. Кількісне і якісне визначення складових елементів ґрунтів є складною задачею і звичайно вимагає попереднього поділу забруднень на окремі групи або класи речовин.

В ґрунті утримується широкий спектр речовин біогенного й абіогенного характеру, що розподілені нерівномірно. Крім хімічних речовин (пестициди, важкі метали, нітрати) і баластових речовин (глина, пісок) ґрунт населяють живі організми, бактерії і віруси.

У посушливих областях поля зрошують навіть стічними водами. Це не викликає проблем у випадках, якщо вони містять прості органічні і неорганічні сполуки. Ґрунт не тільки здатний розкладати органіку, він також діє як гарний катионообмінник і може видаляти іон амонію з води. Труднощі виникають з появою у грунті стійких органічних сполук і важких металів.

Вважають, що ґрунт діє як резервуар, в якому пестициди зберігаються доти, поки вони не будуть поглинені безхребетними, випаряться в атмосферу, вимиються водою або розкладуться. Стійкість пестицидів залежить від типу ґрунту: важкі глинисті ґрунти утримують пестициди краще, ніж легкі піщані ґрунти.

Найбільш розповсюдженим пестицидним залишком землеробських ґрунтів є ДДТ (концентрація декілька тисячних промілле). Інші пестициди також небезпечні (ліндан, гептахлор). Вони легко адсорбуються ґрунтом, мають стійкість до розкладання в природних умовах і здатні накопичуватися в жировій тканині тварин і людини, включаючись у трофічні ланцюги.

При відборі з твердих зразків (ґрунт, біологічні об'єкти) стежать за показністю проби. Взяту пробу зберігають в умовах, що гарантують її незмінюваність за обумовленими параметрами, тобто можливість проведення подальших точних вимірів.

4 Одержання вибірки проб ґрунтів методом рандомізації

Усяка вибірка становить інтерес як джерело інформації про генеральну сукупність, з якого ця вибірка взята. Тому вибірка повинна бути репрезентативна (представницька). Вона повинна правильно відбивати всі особливості генеральної сукупності. Репрезентативність вибірки залежить від того, наскільки правильно виконують відбір об'єктів для дослідження.

Головною умовою одержання репрезентативної вибірки є рандомізація - випадковий відбір об'єктів для дослідження.

Випадковість подій і величин забезпечується випадковістю відбору об'єктів для дослідження. Чим більше порушується принцип рандомізації, тим сумнівними будуть висновки, одержані в результаті статистичної обробки зібраного матеріалу.

Існують спеціально розроблені методи для одержання випадкової вибірки. Найбільш надійну рандомізацію вибірки одержують, скориставшись таблицею, яка містить 2500 випадкових чисел.

Для відбору випадкових зразків у полі роблять так.

На прозорій основі (калька, органічне скло) викреслюють сітку квадратів. Кожна вертикальна й горизонтальна лінія нумерується, так що для кожного перетинання ліній (точок) можна точно вказати їхню адресу.

Якщо таку сітку рівномірно по площі розподілених точок (тобто перетинань ліній) довільно, «як потрапило», накласти на карту досліджуваної території, то вибір місця розташування намічуваного числа зразків можна звести до знаходження відповідного числа адрес серед тих крапок, які випали на всю площу закартованої території.

Визначивши адресу першої точки дивляться, чи випала ця точка на досліджувану територію чи ні. Якщо випала, то ця точка буде визначати місце, де повинен бути відібраний перший зразок. Зовсім так само відшукують місця розташування інших точок відбору зразків.

Крім відбору зразків за допомогою таблиці випадкових чисел нерідко використовують механічний, або систематичний, відбір, коли у вибірку беруть проби, що випадково попадають через рівні інтервали часу або простору. Найпростішим випадком такої вибірки є відбір середньої проби на аналіз, коли весь зразок ґрунту розсипають тонким шаром на склі, ділять на кілька квадратів і з кожного квадрата відбирають деяку кількість ґрунту для складання загальної проби.