Лекція №4

Тема. Зміст початкової освіти в сучасній школі.

Мета: ознайомити зі змістом освіти, його основними компонентами; розкрити роль і значення різних теорій у формуванні змісту освіти; розказати про удосконалення змісту освіти в сучасній загальноосвітній школі, навчальні плани і програми, підручники і посібники, вид освіти та особливості повноцінних знань; розширити знання про зміст освіти в зарубіжній школі.

План.

1. Зміст освіти, його основні компоненти.

2. Роль і значення різних теорій у формуванні змісту освіти.

3. Удосконалення змісту освіти в сучасній загальноосвітній школі.

4. Навчальні плани і програми.

5. Підручники і посібники.

6. Види освіти, особливості повноцінних знань.

Література:

1. Дидактика. Навчальний посібник / Малафіїк І. В. — К.: Кондор, 2009.- 406 c.

2. Загвязінскій В. І. Теорія навчання: Сучасна інтерпретація: Навчальний посібник для студентів пед. вузів. - 2-е вид., Испр. - М.: Видавничий центр «Академія», 2004. - 192 с.

3. Коджаспірова Г. М., Коджаспіров А. Ю. Педагогічний словник: Для студентів пед. вузів. - М.: Видавничий центр «Академія», 2000. - 176 с.

1. Лозова В. І., Троцко Г. В. Теоретичні основи виховання і навчання. - X., 2002.

2. Підласий І. П. Педагогіка. Новий курс: підручник для студентів пед. вузів: у 2 кн. - М.: Гуманітарний вид. центр ВЛАДОС, 2005. - Кн. 1. Загальні основи. Процес навчання. – 574 с.

3. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти: підручн. - К.:Грамота, 2012. - 504с.

4. Щербань П. М. Прикладна педагогіка, - К., 2002.

1. Зміст освіти, його основні компоненти

Зміст освіти - один із основних компонентів процесу навчання. Це система наукових знань, умінь, навичок, оволодіння якими забезпечує все­бічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі, поведінки, підготовку до праці і життя. Саме у змісті освіти знаходимо відповідь на основне питання дидактики: «чого навча­ти?». Він визначає спрямованість навчального процесу, його характерні пріоритети.

Методологічною основою теорії змісту освіти є діалектика, теорія пі­знання (гносеологія), теорія всебічного розвитку особистості, принцип єд­ності теорії і практики. На сучасному етапі основою для формування зміс­ту освіти є програма «Освіта» (Україна XXI ст.). У ній сформульовано ос­новні цілі, завдання і принципи розвитку змісту освіти.

Основні цілі та завдання програми «Освіта» (Україна XXI ст.):

• Відродження і розбудова національної системи освіти.

• Формування творчої особистості.

• Демонополізація системи освіти.

• Лібералізація традиційних освітніх структур.

• Широке використання досягнень вітчизняної та світової педагогіки.

• Створення в суспільстві атмосфери сприяння розвиткові освіти.

• Подолання національного нігілізму, заідеологізованості

• Підготовка нової генерації педагогічних кадрів.

• Формування нових економічних основ системи освіти.

Основні принципи програми «Освіта» (Україна XXI ст.):

• Пріоритетність освіти.

• Демократизація.

• Гуманізація.

• Гуманітаризація.

• Національна спрямованість.

• Відкритість системи освіти.

• Неперервність.

• Єдність навчання і виховання.

• Багатоукладність і варіативність освіти. До основних компонентів змісту освіти належать (за І. Лернером):

1) досвід пізнавальної діяльності, що відображений у знаннях про природу, суспільство, техніку, мислення і способи діяльності;

2) досвід здійснення відомих способів діяльності, які втілюються ра­зом із знаннями в уміння і навички;

3) досвід творчої, пошукової діяльності у вирішенні нових проблем

(втілення раніше засвоєних знань у практику);

» 4) досвід ціннісного ставлення до об'єктів і засобів діяльності люди­ни, її прояву стосовно навколишнього світу, до інших людей.

Досвід пізнавальної діяльності особистості охоплює систему знань про природу, людину, суспільство, мислення, виробництво та засоби дія­льності, засвоєння яких забезпечує формування у свідомості учнів наукової картини світу.

Знання, як основний елемент змісту освіти, відображають узагальне­ний досвід пізнання дійсності, накопичений людством у процесі соціально-історичної практики. Зміст загальної середньої освіти охоплює різні види знань: основні поняття і терміни, факти повсякденної дійсності й науки, які дають змогу зрозуміти закони науки, формувати переконання; теорії, які містять систему наукових знань про певну сукупність об'єктів, зв'язки між законами, прогноз у даній предметній галузі; знання про способи діяльнос­ті, методи пізнання й історію науки; оцінювальні знання про норми став­лень до різних явищ життя.

Усі види знань взаємопов'язані й потребують комплексного засвоєння.

Досвід здійснення відомих способів діяльності (практичний досвід). Зміст цього досвіду становить система загальних інтелектуальних і прак­тичних умінь та навичок, яка є основою конкретних видів діяльності: пі­знавальної, трудової, художньої, громадської, ціннісно-орієнтаційної, ко­мунікативної. Участь у названих видах діяльності забезпечує здатність уч­нів оволодіти культурою народу.

Вказані види діяльності взаємозв'язані і відображаються в змісті осві­ти. При відборі змісту враховуються також й інші види і галузі діяльності (соціально-політична, художньо-естетична, сімейно-побутова тощо).

Досвід творчої діяльності покликаний забезпечити готовність до по­шуку шляхів вирішення актуальних проблем. Він вимагає самостійного за­стосування раніше засвоєних знань і вмінь у нових ситуаціях, формування нових способів діяльності на основі вже відомих.

Важливими характеристиками творчої діяльності є:

- самостійне перенесення знань і вмінь у нову ситуацію;

- бачення нової проблеми в знайомій ситуації;

- бачення структури об'єкта і його нової функції;

- самостійне комбінування відомих способів діяльності в новий;

- знаходження різних способів вирішення проблеми і альтернативних доказів;

- побудова принципово нового способу вирішення проблеми, який є комбінацією відомих.

Досвід ставлень особистості до світу, діяльності є специфічним. Сфера почуттів людини не збігається зі змістом знань про навколишню дійсність, навичками й уміннями.

Система мотиваційно-ціннісних і емоційно-вольових ставлень разом із знаннями і вміннями є умовою формування системи цінностей, ідеалів, світогляду особистості.

Усі названі вище компоненти змісту загальної освіти взаємопов'язані і взаємозумовлені. Уміння без знань неможливі; творча діяльність здійс­нюється на основі сформованих знань і умінь; знання про діяльність, заба­рвлену емоціями, передбачають поведінкові навички й уміння.

До недавнього часу в шкільному навчанні переважав традиційний, суто просвітницький підхід, в основі якого - оволодіння учнями якомога більшим об'ємом знань, формування способів діяльності на основі засво­єння еталонних зразків. Тому більшу частину змісту освіти становили пе­рші два з названих вище його компонентів. На сучасному етапі, коли змі­нюються акценти в цілях навчання, зростає питома вага тих компонентів змісту, що забезпечують формування творчих рис особистості, досвіду емоційно ціннісного ставлення до дійсності. Реалізація цієї вимоги пови­нна стати об'єктом проблемного навчання, постійних пошуків нових мето­дів і форм навчання, цілеспрямованої самостійної діяльності учнів. Ця ро­бота повинна знаходити відображення у створенні державних загальноос­вітніх стандартів з кожної освітньої галузі, в яких повинні бути передбаче­ні конкретний зміст і обсяг творчої діяльності учнів. Окрім цього, такий зміст має знайти відображення в навчальних програмах, підручниках, реа­лізуватися у «живому» процесі навчання.