Ключові терміни

Адміністративна деліктоздатність; адміністративна дієздатність; адміністративна правоздатність; адміністративна правосуб’єктність; адміністративна трансделіктоздатність; адміністра­тивно-правовий статус; біженець; гарантії; громадська органі­зація; громадянство; делеговані повноваження; законні інтереси; іноземний громадянин; Кабінет Міністрів України; колективні суб’єкти адміністративного права; компетенція; міністерство, агентство, інспекція, служби; місцеві державні адміністрації; об’єднання громадян; обов’язки; орган місцевого самовряду­вання; органи виконавчої влади України; органи публічної адмі­ністрації; організація; індивідуальні суб’єкти адміністративного права; особа без громадянства; підприємство; повноваження; політична партія; права; професійне самоврядування; Адміністра­ція Президента України; суб’єкт адміністративного права; суб’єкт адміністративно-правових відносин; установа; функціональне самоврядування; центральний орган виконавчої влади зі спе­ціальним статусом; юридичні особи, наділені владними повно­важеннями; юридичні особи приватного права.

Питання для самоконтролю

1. Поняття суб’єкта адміністративного права.

2. Адміністративна правосуб’єктність: поняття та характе­ристика.

3. Поняття компетенції та її правовий зміст.

4. Система суб’єктів адміністративного права України: елемен­ти та їх характеристика.

5. Органи публічної адміністрації як суб’єкти адміністратив­ного права: поняття та структура.

6. Особливості адміністративно-правового статусу Прези­дента України.

7. Кабінет Міністрів України як суб’єкт адміністративного права: структура, повноваження.

8. Адміністративно правовий статус міністерств, агентств, служб, інспекцій та центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом.

9. Місцеві органи виконавчої влади як суб’єкти адміністра­тивного права України: елементи адміністративно-правового статусу.

10. Особливості адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування.

11. Адміністративно-правовий статус юридичних осіб, не наділених владними повноваженнями (підприємства, установи, організації).

12. Об’єднання громадян як суб’єкти адміністративного права.

13. Особливості адміністративно-правового статусу громадян України.

14. Особливості адміністративно-правового статусу іноземців га осіб без громадянства.

15. Особливості адміністративно-правового статусу біженців.

Тести-тренінги

1. Адміністративна дієздатність — це:

А) здатність своїми діями (або бездіяльністю) набувати та реалізовувати права, створювати для себе або інших суб’єктів обов’язки і їх виконувати;

Б) здатність укладати адміністративно-правові договори та нести відповідальність за їх виконання;

В) здатність нести адміністративну відповідальність;

Г) правильної відповіді немає.

2. Кандидатуру для призначення на посаду Прем’єр-міністра України вносить:

А) Верховна Рада України;

Б) Президент України;

В) олігархи України;

Г) правильної відповіді немає.

3. Кабінет Міністрів України — це:

А) єдиноначальний орган загальної компетенції;

Б) колегіальний орган спеціальної компетенції;

В) колегіальний орган загальної компетенції;

Г) правильної відповіді немає.

4. Міністр має статус:

А) політичного діяча;

Б) державного службовця;

В) політика;

Г) правильної відповіді немає.

5. Голови місцевих державних адміністрацій:

1. призначаються Прем’єр-міністром України;

Б) призначаються Президентом України;

2. обираються територіальною громадою;

Г) правильної відповіді немає.

5. До місцевих органів виконавчої влади належать:

1. місцеві державні адміністрації;

Б) сільські, селищні, міські ради;

2. виконавчі комітети місцевих рад;

Г) вірним є все наведене.

5. Особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином, є:

1. біпатридом;

Б) іноземцем;

2. біженцем;

Г) апатридом.

5. Іноземці та особи без громадянства на території України користуються:

1. обмеженими правами;

Б) режимом найбільшого сприяння;

2. національним режимом;

Г) правильної відповіді немає.

5. Видворення за межі України застосовується до:

1. осіб без громадянства;

Б) іноземців;

2. громадян України;

Г) біженців.

5. Рада національної безпеки і оборони України створюється при:

1. Президенті України;

Б) Міністерстві оборони України;

2. Верховній Раді України;

Г) правильної відповіді немає.

5. Об’єднанням громадян відповідно до Закону України «Про об’єднання громадян» визнається:

1. політична партія;

Б) громадське збройне формування;

В) громадська організація;

Г) релігійна організація.

5. Об’єднанням громадян утворюються і діють із:

А) всеукраїнським статусом;

Б) місцевим статусом;

В) міжнародним статусом;

Г) законом не передбачено.

13. Засновниками молодіжних та дитячих громадських орга­нізацій можуть бути особи, які досягли:

1. 15-річного віку;

Б) 18-річного віку;

2. 21-річного віку;

Г) законом не передбачено.

13. Дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається:

1. особам, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням;

Б) особам, які є опікунами громадян України;

2. одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким пін перебуває у шлюбі понад 6 місяців, є громадянином України;

Г) особам, які раніше перебували в громадянстві України.

13. Яке із наведених прав поширюється на іноземців та осіб без громадянства:

1. право на державну службу;

Б) право на звернення до органів державної влади;

2. виборче право;

Г) право участі в місцевих референдумах.

16. Не підлягають легалізації об’єднання громадян, створені з метою:

А) зміни конституційного ладу;

Б) задоволення національно-культурних інтересів;

В) розпалювання національної ворожнечі;

Г) задоволення вікових інтересів.

17. До суб'єктів адміністративного права, що не наділені влад­ними повноваженнями, належать:

1. іноземці;

Б) державні службовці;

2. підприємства;

Г) органи державної влади.

17. Біженець не може бути висланий або примусово повернутий до країн, де його життю або свободі загрожує небезпека:

1. за жодних обставин;

Б) крім випадку, коли від був притягнутий в Україні за адміністративне правопорушення;

2. крім випадку, коли від був засуджений в Україні за вчи­нення злочину;

Г) крім випадку, коли від був засуджений в Україні за вчи­нення тяжкого злочину;

Д) крім випадку, коли від був засуджений в Україні за вчи­нення особливо тяжкого злочину.

19. Статус біженця втрачається, якщо особа:

А) добровільно знову скористалася захистом країни грома­дянської належності (підданства);

Б) добровільно повернулася до країни, яку вона залишила чи за межами якої перебувала внаслідок обґрунтованих по­боювань стати жертвою переслідувань;

В) не може більше відмовлятися від користування захистом країни своєї громадянської належності, оскільки обставини, на підставі яких особі було надано статус біженця, більше не існують;

Г) вірним є все наведене.