
- •Методичні вказівки
- •1. Загальні поняття
- •Методичні поради до вивчення розділу 1
- •2. Метрологічне забезпечення автоматизації
- •3. Автоматизація зрошення
- •4. Автоматизація осушення
- •5.Автоматизація водорозподілу
- •6. Автоматизація помпових станцій
- •7. Економічна ефективність
- •Перелік контрольних питань:
- •1. Розрахунк параметрів системи автоматичного регулювання
- •1.1. Опис конструкції і принципу дії регулятора
- •1.3. Розрахунок розмірів поплавка
- •1.4. Рівняння динаміки системи автоматичного регулювання
- •Література:
1. Розрахунк параметрів системи автоматичного регулювання
Мета цього завдання – навчитись складати математичний опис системи автоматичного регулювання і розраховувати її параметри із умови монотонного перехідного процесу.
Обсяг завдання:
скласти опис конструкції і принципу дії системи автоматичного регулювання;
визначити конструктивні параметри регулятора;
визначити умови стійкості і монотонності перехідного процесу.
Вихідними даними
для розрахунків є витрата
і мінімальний напір
,
які наведені в табл.2 і табл.3.
Таблиця 2.
Одиниці шифру |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
15 |
14 |
13 |
12 |
11 |
10 |
9 |
8 |
7 |
6 |
Таблиця 3.
Десятки шифру |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
0,8 |
0,7 |
0,6 |
0,5 |
0,4 |
Оскільки в табл.2
і табл.3. відповідають варіантам від 1
до 49, то для шифрів, які більші за 49,
необхідно від шифру відняти число 49. Це
і буде Ваш варіант. Так для шифру 54,
віднявши 49, одержимо 5. Вихідними даними
будуть
і
,
що відповідає шифру 05.
1.1. Опис конструкції і принципу дії регулятора
Підгрунтове зволоження в осушувально-зволожувальних системах здійснюють шляхом подачі води із зволожувальних колодязів в колектори. Оскільки витрата води на зволоження ділянки, зв’язаної дренами з колектором, є зміною в часі (залежить від рівня ґрунтових вод і багатьох стохастичних природних факторів), то для забезпечення найбільш сприятливих умов фільтрації води із дрен в ґрунт рівень води у зволожувальному колодязі повинен підтримуватись сталим при кожному циклі зволоження, що можливе лише при використанні систем автоматичного рівня води в колодязі.
Із багатьох видів регуляторів найбільш доцільно у зволожувальних колодязях встановлювати гідравлічні регулятори мембранного типу, конструктивна схема якого наведена на рис.1.
Регулятор складається із підвідного патрубка 1, до якого за допомогою чотирьох ребер кріпиться надмембранна камера 4.Між патрубком і верхом камери може переміщуватись гнучка мембрана 3, до якої кріпиться клапан 2 з ущільнюючою прокладкою. Вода із підвідного патрубка через щілину між патрубком і мембраною поступає в колодязь. Одночасно вода із патрубка по дросельній трубці 13 може поступати в надмембранну камеру по з'єднувальній трубці 7 і в сопло 9 по гнучкій трубці 8 залежно від величини щілини між соплом і гумовою заслінкою 10, яка жорстко зв'язана з поплавком 11. Поплавок може переміщуватись в камері 12, положення якої регулюється за допомогою штанги 5. Рівень води в колодязі задається переміщенням поплавкової камери.
Рис.1.Гідравлічний регулятор мембранного типу
Принцип дії мембранного регулятора побудований на зрівноваженні сил, що діють на клапан, положення якого визначає витрату регулятора.
В усталеному режимі зі сторони патрубка на клапан діє сила:
, (1)
де
—
діаметр патрубка,
;
-
тиск в патрубку,
;
Fг
– сила гідродинамічного тиску,
.
Сила гідродинамічного тиску:
, (2)
де
-
густина води,
;
v
- середня швидкість води в патрубках,
;
-
витрата регулятора,
.
Зі сторони надмембранної камери на клапан діє сила:
(3)
де
—
діаметр клапана,
;
-
тиск в камері,
;
-
сила, що передається на клапан від
частини мембрани, яка знаходиться між
клапаном і корпусом камери,
;
- маса клапана,
;
-
прискорення вільного падіння,
.
В усталеному режимі:
(4)
Рівність (4) відтворюється за рахунок зміни тиску в надмембранній камері, який залежить від величини проміжку між соплом і заслінкою, і витрати , так як:
(5)
Розрахункам параметрів будь-якої системи автоматичного регулювання повинен передувати аналіз її роботи, бо пояснення фізичних процесів, що протікають в елементах системи, і їх взаємодії запобігає помилкам. Тому аналіз роботи системи автоматичного регулювання рівня води у колодязі необхідно розпочати із того , як впливає основне збурення-зміна витрати води із колодязя, на процеси в елементах системи.
Найбільш важким
є режим роботи системи автоматичного
регулювання, коли збурення змінюється
стрибком. Тому розглянемо процес в
системі, який викликаний миттєвим
збільшенням витрати води із колодязя
на
.
До цього система знаходилась в усталеному
режимі (виконувалась умова (4)).
Збільшення витрат на зумовить зниження рівня води в колодязі і поплавок почне опускатись під дією сили тяжіння і сили тиску води на заслінку, яка закріплена на поплавку. Проміжок між
соплом
і заслінкою збільшуватиметься, що
призведе до зменшення тиску на виході
дросельної трубки
.
При зменшенні
тиск в надмембранній камері
стане більшим за
і вода почне витікати із камери. Тиск в
ній зменшуватиметься, сила
стане більшою сили
і клапан почне переміщуватись вверх,
збільшуючи витрату регулятора
.
Збільшення витрати регулятора призведе
до збільшення гідродинамічної сили
і клапан ще швидше підніматиметься.
Такий зв'язок витрати з переміщенням
клапана називається
додатним
зворотним зв'язком.
Зі збільшенням
витрати
буде сповільнятися зниження рівня води
в колодязі. Відповідно сповільняться
опускання поплавка, зміна тиску
і
переміщення
клапана. Цей процес буде йти доти, доки
знову не наступить рівність (4), а клапан
не займе такого положення, при якому
витрата регулятора збільшиться на
,
яка буде дорівнювати
.
Процес переходу
від витрати
до витрати
може мати аперіодичний або
коливально-затухаючий вигляд, як це
показано на рис.2.а.
При зміні витрати
на
рівень води в колодязі також буде
змінюватись за аперіодичним або
коливально-затухаючим законом, але він
не досягне початкового значення
,
а буде меншим на величину похибки
регулювання
(рис.2,б).
Рис.2. Перехідна характеристика
1.2. Розрахунки параметрів регулятора
Вихідними даними для
розрахунків конструктивних параметрів
регулятора є розрахункова витрата
в
,
мінімальний напір в патрубку
в
,
при якому забезпечується пропуск
розрахункової витрати, і швидкодія.
За цих умов діаметр підвідного патрубка:
(5)
де
—
коефіцієнт витрати регулятора, який за
даними експериментальних досліджень
Українського науково-дослідного
інституту гідротехніки і меліорації
дорівнює 0,44...0,45.
Розміри надмембранної камери визначають із рівняння (4) для закритого стану регулятора. Експериментальним шляхом встановлено, що необхідна герметичність закриття регулятора досягається тоді, коли:
(6)
Підставивши
в рівняння (6) значення
і
відповідно із рівнянь (1) і (3) і врахувавши,
що в закритому стані регулятора
і
,
одержимо:
Рис.3. Поверхня
мембрани
Для визначення
сили
виділимо на поверхні мембрани кільце
шириною
, яке віддалене
від центру на віддаль
(рис3). Якщо знехтувати розтягненням
мембрани, то сила тиску на кільце площею
,
яка передається на клапан,
(8)
Інтегруючи
(8) в межах від радіуса клапана
до радіуса
мембрани
,
одержимо:
(9)
Підставивши в (9)
і
,
будемо
мати
(10)
Клапан складається із двох сталевих дисків і двох гумових прокладок. Його маса незначна і при визначенні діаметра діафрагми нею можна знехтувати. За цієї умови рівняння (7) матиме вигляд:
або
(11)
Із конструктивних міркувань діаметр клапана приймають рівним:
, (12)
де
- товщина стінки труби патрубка.
Для спрощення
розрахунків можна прийняти, що
.
Для цієї
умови рівняння (11) зводиться до вигляду:
(13)
Додатний корінь
рівняння (13)
визначає діаметр мембрани.
Діаметр надмембранної камери приймають рівним діаметру мембрани. Віддаль від патрубка до площини верхнього фланця можна визначити із таких міркувань: для вільного виходу потоку із корпусу регулятора його вихідний переріз, який представляє собою бічну поверхню зрізаного конуса з твірного l (рис.4), повинен бути рівним поперечному перерізу підвідного патрубка.
А
Рис.4 Поверхня
зрізаного конуса з твірною
.
і мембрани
неможливо. Тому замінимо зрізаний конус
рівновеликим за об'ємом циліндром з
висотою l радіусом основи
.
Тоді умова рівнопрохідності
матиме вигляд:
(14)
Підставивши в (14)
,
одержимо
.
Із рис.4 знаходимо, що висота установки верхнього фланця (висота зрізаного конуса ):
(15)
Після підстановки
і
одержимо
.
Висота надмембранної
камери hk
повинна бути більшою
і її приймають в межах
.
Максимальний хід клапана:
(16)
Тарілчастий клапан 2 (рис.1) складається з двох сталевих дисків і двох гумових прокладок. Його маса:
,(17)
де
і
—
відповідно товщина сталевих дисків і
гумових прокладок,
;
- густина сталі,
;
- густина гуми,
.
Діаметри дросельної і з'єднувальної трубок визначають час закриття регулятора. Максимальний час закриття регулятора буде тоді, коли клапан займає крайнє верхнє положення. У цьому випадку у надмембранну камеру потрібно подати об'єм води, який дорівнює об'ємам двох зрізаних конусів:
, (18)
де
- ефективна
площа мембрани згідно
рівняння
(10).
Час закриття регулятора можна визначити із умови відведення прямого гідравлічного удару у підвідному трубопроводі або із умови забезпечення заданих показників перехідного процесу в системі автоматичного регулювання рівня води в колодязі.
Відведення прямого гідравлічного удару буде тоді, коли час закриття регулятора:
, (19)
де
-
довжина підвідного трубопроводу,
;
-
швидкість розповсюдження ударної хвилі.
Із умови аперіодичного
перехідного процесу в системі регулювання
час закриття регулятора приймають
.
Середню витрату через дросельну трубку при закритті регулятора /сопло закрите/ можна прийняти:
(20)
Щоб забезпечити
цю витрату, площа поперечного перерізу
дросельної трубки:
, (21)
де
— коефіцієнт витрати дросельної і
з’єднувальної трубок за умови, що їх
діаметри однакові, тобто
.
Коефіцієнт витрати дросельної і з'єднувальної трубок:
, (22)
–
коефіцієнт
гідравлічного опору дроселя, який
розглядаємо як сума коефіцієнтів
раптових звуження і розширення трубки
при відношенні діаметрів дроселя і
трубки
;
– коефіцієнт
гідравлічного опору при вході в трубку
з підвідного патрубка;
—
коефіцієнт
гідравлічного опору при повороті трубки
круглого перерізу на 90° ;
—
коефіцієнт
гідравлічного опору при вході трубки
в надмембранну камеру.
У формулі (22) гідравлічні опори трубок і дроселя не враховані із-за їх малих величин.
Діаметр
дросельної
трубки
.
Якщо
буде меньшим 8 мм, то в подальших
розрахунках
приймають
=
8 мм.
Площа поперечного
перерізу зливної трубки визначає
швидкість відкриття регулятора. За час
відкриття регулятора вода із надмембранної
камери витікає через сопло у колодязь.
Одночасно вода з дросельної трубки
через зливну також буде витікати через
сопло. Отже, для того щоб час відкриття
регулятора приблизно дорівнював часу
його закриття необхідно, щоб площа
поперечного перерізу зливної трубки
,
або діаметр
(23)
Вихідний діаметр
сопла приймають:
.