43. 43. Об’єкти логістичних рішень у збуті.

Проектування логістичних рішень в збутовій діяльності ґрунтується на встановленні компромісу між ефективністю виробництва та рівнем виконання замовлень споживачів. Оскільки логістика збуту охоплює комплексне планування, керування та фізичну обробку готових виробів у межах від моменту здавання-приймання товарів з виробництва до поставки замовнику, то оптимізація збутової діяльності має на меті мінімізацію витрат як у межах, та і поза межами логістичної системи за умови функціонування збуту у повній відповідності до замовлень клієнтів. Змінними параметрами у ході оптимізації є витрати на складування готових виробів, їх пакування, навантаження-розвантажування, транспортування, витрати вичерпання запасів. Проектування логістичних рішень в збутовій діяльності ґрунтується на встановленні компромісу між ефективністю виробництва та рівнем виконання замовлень споживачів. Базовим пунктом проектування логістичних рішень в збуті слугує взаємозв’язок із проектними рішеннями у виробничій сфері щодо логістичного виробничого планування як формування кількості і розміру партій інтегрованого річного замовлення, ґрунтуючись на прийнятному підході.

Для логістики стратегічно важливі рішення, що стосуються дистрибуційних змінних, є такі:

- клієнт (рівень обслуговування);

- канал (витрати, рівень обслуговування);

- продукт (співвідношення «витрати-результат»);

- інтеграція (синергічний ефект логістичної системи).

Збут здійснюється за одноканальною системою безпосередньо замовнику, який самостійно будує свою систему розподілу. Позитивним тут є, простота збуту продукції, однак така «ізоляція» від кінцевого споживача може призвести до втрати або погіршення перспективи підприємства;

Збут здійснюється за багатоканальною системою розподілу, що може охоплювати різні канали збуту, різні за змістом логістичні ланцюги, тобто наявність транспортно-експедиційних фірм, торгових посередників, торговельних фірм. Канали збуту можуть бути сформовані як на основі прямих зв’язків, так із залученням системи розподілу. Формування змісту багатоканальної системи розподілу передбачає вибір форми товароруху та вибір розташування розподільних центрів. Для виконання оптимізаційних розрахунків використовують розглянуті в попередніх розділах специфічний логістичний інструментарій, методи експертних оцінок, методи дослідження операцій.

49. 44. Збутова політика і логістична стратегія.

Ідентифікуючи логістику дистрибуції як управління переміщенням виготовлених під час виробництва матеріалів, частин, напівфабрикатів чи готових виробів до покупців або місць кінцевого споживання, можна за аналогією із логістикою виробництва теж виокремити три стадії: проектування дистрибуції, планування та власне фізичний розподіл.

Оригінальна класифікація базових ринкових стратегій (побудована японським дослідником Кеніші Охмае) складається зі: створення функціональної відмінності; агресивна ініціатива; відносна перевага; максимізація задоволення споживача.

Ринкові стратегії можуть ґрунтуватись на 2 протилежних концепціях: фронтальна конкуренція або уникнення конкуренції. Фронтальна конкуренція включає: створення функціональних відмінностей стосовно товарів, чинниками яких можуть бути рівень технології, сервісу; реалізувати стратегії агресивної ініціативи щодо впровадження нових продуктів, що полягає в в розумному запереченні очевидного.

За основу концепції уникнення конкуренції включає: створення відносної переваги щодо існуючих товарів (ефективне використання логістики передбачає створення переваги в часі виконання замовлення, але не за рахунок коштів клієнта, а завдяки оптимізації логістичних процесів); максимізація задоволення споживача через впровадження нового продукту. Очевидно, що полярними можна вважати стратегію максимізацію конкуренції та стратегію максимізації рівня обслуговування клієнта. Як свідчить досвід провідних компаній, стратегія максимізації задоволення споживача часто реалізується у формі мережевого маркетингу за допомогою виключення посередніх ланок і скорочення циклу дистрибуції.

Стосовно логістичного обслуговування за основу приймаємо три важливі елементи обслуговування: надійність поставки, цикл замовлення, умови кредиту. Зважаючи на кількісні характеристики названих елементів обслуговування, представницька група клієнтів здійснює ранжування комбінацій в кожній парі елементів обслуговування.

Основними кваліфікаційними характеристиками дистрибуційної системи є витрати і термін поставки та їх співвідношення. Якщо збільшується кількість проміжних складувань зменшується шлях транспортування і транспортні витрати до споживача, але зростають складські витрати. Значення складського транспортування в логістичній системі актуалізується у ході вирішення питань:

який рівень матеріальних ресурсів необхідно мати на кожному транспортно-складському комплексі для забезпечення необхідного рівня сервісу; в чому суть компромісу між вибором способу транспортування і матеріальними запасами;

як змінюються витрати утримання запасів залежно від кількості, розмірів та розміщення складів.

Підставою для використання як логістичних операторів транспортно-експедиційних агентств служать такі чинники: переймання останніми функцій дистрибуційної системи, концентрація продукції, скорочення складських потужностей та використання переважно закритих складів, формування можливостей розширення дистрибуційної мережі, зменшення збутових витрат, підвищення рівня сервісу поставок, зменшення навантаження на довкілля, посилення відповідальності в дистрибуцій ній мережі, вивільнення та зменшення транспортних витрат та витрат ручної праці в транспортно-складських процесах.

Результатом прийняття варіанта збутової політики обґрунтування логістичної стратегії повинні бути предметні логістичні рішення перспективного та політичного плану: прогнозування попиту та планування потреб дистрибуції; управління запасами і обслуговування клієнтів; вибір каналів дистрибуції; уникнення цільових конфліктів у збут