Динамічні галузі з тпп хай-тек

Це динамічні, наукомісткі галузі, яким притаманні такі особливості:

• Короткі життєві цикли товару. ЖЦТ хай-тек не більший за 3-5 років.

• Практика копіювання. На ринку хай-тек технологій основна стратегія – орієнтація на лідера.

• Творчий підхід до застосування. Дуже важливо знайти сферу її застосування.

• Розпорошене конкурентне середовище. Швидкі зміни на ринку товарів хай-тек внаслідок постійних приходів та відходів конкурентів зумовлюють високу технологічну невизначеність.

• Ключова роль факторів гнучкості та швидкості реагування.

Вчений Купер дослідив причини успіху і провалу 195 промислових фірм і пропонує три ключові фактори успіху:

• перевага товару над його конкурентами;

• маркетингове ноу-хау фірми, тобто краще розуміння ринку;

• висока синергія НДДКР і виробництва, тобто наявність технологічного ноу-хау.

Ризик, пов'язаний з інноваційною діяльністю промислового підприємства, може бути істотно знижений, якщо налагодити діалог між різними функціональними підрозділами підприємства: відділом НДДКР, службою маркетингу, виробничим і фінансовим відділами.

• Великі промислові підприємства можуть створити відділи нових товарів, навіть дочірнє підприємство, яке буде належати до рангу ризикових фірм. Ризикова (венчурна) фірма – це підприємство, спеціалізується на розробці та виготовленні високотехнологічної продукції, має потенціал росту, дуже швидко виходить на ринок з новим товаром.

• Дуже гнучким варіантом, який підходить для будь-яких підприємств, є створення міжфункціональної команди або комітету по нових товарах, який працює на постійній основі.

• Коли підприємство бажає здійснити певний інноваційний проект, створюється венчурна команда, тобто група людей, які на час розробки та втіленні проекту в життя повністю чи частково виводяться із складу відповідних підрозділів.

33.Фактори конкурентоспроможності товарів промислового призначення.

Конкурентоспроможність ТПП – це сукупність споживчих властивостей товару, які характеризують його відмінність від вибору-конкурента за ступенем відповідності конкретним суспільним потребам, а також з врахуванням затрат на їх задоволення.

Умовою конкурентоспроможності товару в загальному вигляді є:

К = корисний ефект/ціна споживання >max

Оцінка конкурентоспроможності ТПП передбачає такі етапи:

1. Аналіз ринку і вибір за базу порівняння найбільш конкурентоспроможного товару;

2.Визначення набору порівнюваних параметрів.

Жорсткі параметри:

• Технічні: параметри призначення (класифікаційні, технічно ефективні, конструктивні), ергономічні.

• Регламентуючі параметри відповідності до міжнародних і національних стандартів, нормативів, законодавчих актів.

М’які параметри характеризують естетичні властиві товару.

3.Розрахунок показника конкурентоспроможності.

Конкурентоспроможність товару оцінюється за інтегральним показником конкурентоспроможності, який визначається за формулою:

К = І_тп / І_ен,

де І_тп – індекс споживчих параметрів (індекс якості);

І_ен – індекс економічних параметрів.

Для оцінки співвідношення параметрів досліджуваного вибору і базового зразка потрібно величину, яка визначається в прийнятих одиницях. Відносний параметр g визначається як співвідношення фактичної величини параметра досліджуваного товару до фактичної величини параметра базового товару:

g_і = Р_д / Р_б *100%,

де Р_д – значення параметра даного виробу;

Р_б – значення параметра базового виробу.

Кваліметричні методи – це експертна оцінка, яка є найточнішою, плюс практика (інтуїтивна оцінка) маркетингової діяльності, особливості організацій-споживачів, їх побажань. Після узагальнення визначається загальна кількісна оцінка м’якого параметра, яку зіставляють з оцінкою цього параметра базового товару.

Оцінюють ступінь задоволення потреб покупця споживчими властивостями товару за допомогою індексу якості І_тп, який розраховується за формулою:

І_тп = ∑у * g,

де у – коефіцієнт вагомості і-го параметра;

g – відносний параметр якості і-го параметра.

Оцінюють економічні параметри за допомогою індексу економічних параметрів, який визначається за формулою:

І_ен = S_д / S_б,

де S_д, S_б – відповідно ціна споживання досліджуваного товару та базового зразка.

Важливе значення мають не тільки та економічні параметри, а також організаційні переваги, зокрема, система цінових знижок, умови платежу, умови постачання, строки та умови гарантій. Наступним кроком є визначення інтегрального показника конкурентоспроможності виробу К, який показує рівень його привабливості для споживача порівняно з базовим зразком. Якщо К більший за 1, то конкурентоспроможність вища за конкурентоспроможність базового зразка: якщо К менший за 1, то конкурентоспроможність досліджуваного товару нижча. Наступний етап стосується результатів: перевірки товару на придатність, надійність, а також перевірки відношення ціна-якість.