
- •Визначення та особливості здійснення промислового маркетингу
- •2. Характеристика основних концепцій промислового маркетингу.
- •3. Вплив конс’юмеризму та інвайроменталізму на розвиток промислового маркетингу як науки, способу мислення та способу дії.
- •4. Характеристика суб’єктів промислового маркетингу - організацій-споживачів.
- •5. Характеристика об’єктів промислового маркетингу - товарів промислового призначення.
- •6. Інтеграція маркетингових і логістичних рішень.
- •7. Товари промислового призначення і мотивація організації – споживача.
- •8. Концепція партнерського маркетингу у постачанні.
- •Форми співпраці постачальник – покупець:
- •Переваги та недоліки партнерських стосунків постачальник – покупець:
- •9. Трансформація мотивації в прийняття рішення про придбання товарів промислового призначення.
- •10. Модель поведінки організації – споживача.
- •11. Об'єкти логістичного управління в постачанні: метод авс – аналізу та система мrр.
- •Спеціалізація виробництва та стратегія постачання: інтеграція авс – аналізу та xyz – аналізу.
- •Вибір постачальників матеріальних ресурсів на промисловому ринку.
- •14. Логістика та системи постачання: outsourcing та insourcing.
- •15. Логістика і «Just –in- time» постачання.
- •16. Цілі та напрями комплексного дослідження ринку товарів промислового призначення.
- •3.Вивчення споживачів, яке передбачає дослідження:
- •4.Дослідження конкурентів охоплюють збір інформації про:
- •5.Визначення правових аспектів діяльності на ринку передбачає ознайомлення із:
- •17. Специфіка виконання промислових маркетингових досліджень.
- •18. Сегментація ринку товарів промислового призначення.
- •19.Вибір цільового сегмента товарів промислового призначення.
- •Критерії оцінки:
- •20. Позиціонування товарів промислового призначення.
- •Маркетингові дослідження.
- •21. Портфеліо – аналіз товарів промислового призначення.
- •1 Непривабливий ринок або слабка конкурентна позиція
- •3 Середні значення ключових факторів
- •5 Дуже привабливий ринок або сильна конкурентна позиція
- •22. Прогнозування попиту на товари промислового призначення.
- •23.Методи оцінки поточного попиту.
- •24. Методи оцінки перспективного попиту
- •Інтуїтивні методи прогнозування попиту на товари промислового призначення.
- •26. Формалізовані методи прогнозування попиту на товари промислового призначення
- •27. Управління маркетингом на промисловому підприємстві.
- •28.Планування маркетингу на промисловому підприємстві .
- •29.Організація маркетингової діяльності промислового підприємства.
- •30.Завдання, типи та системи контролю маркетингу та проведення ревізій маркетингу.
- •31.Управління товарним асортиментом.
- •32.Управління інноваціями у маркетинговій товарній політиці промислового підприємства.
- •Динамічні галузі з тпп хай-тек
- •33.Фактори конкурентоспроможності товарів промислового призначення.
- •34.Управління якістю продукції в товарній політиці.
- •35.Обслуговування товарів промислового призначення у маркетинговій товарній політиці.
- •36.Роль цінового фактора у стратегії промислового підприємства.
- •37.Особливості ціноутворення на ринку товарів промислового призначення.
- •Етапи ціноутворення
- •38.Формування маркетингової цінової політики промислового підприємства.
- •Перший етап: визначення мети ціноутворення
- •Другий етап: виявлення чинників
- •Третій етап: Встановлення ціни — розробка стратегії ціноутворення На новий товар:
- •На удосконалену, модернізовану продукцію:
- •На продукцію, що випускають традиційно:
- •Четвертий етап — визначення кінцевої ціни
- •П’ятий етап: Коригування цін
- •Шостий етап: оцінка і контроль
- •39.Лізинг та факторинг як форми фінансування трансакційних операцій.
- •Для лізингодавця:
- •Для лізингоодержувача:
- •40.Дистрибуційна політика та основи логістики збуту продукції промислового підприємства
- •41. Форми організації збуту товарів промислового призначення.
- •42. Управління каналами збуту товарів промислового призначення.
- •43. Об’єкти логістичних рішень у збуті.
- •44. Збутова політика і логістична стратегія.
- •45. Управління запасами у збуті.
- •46.Конфігурування логістичної мережі.
- •47.Інтегровані маркетингові комунікації на ринку товарів промислового призначення.
- •48.Особистий продаж і управління товарами промислового призначення.
- •49.Реклама та стимулювання збуту на ринку товарів промислового призначення.
- •50.Пабліситі та паблік рілейшенз у комунікаційній політиці промислового підприємства
- •Особливості пр і п:
14. Логістика та системи постачання: outsourcing та insourcing.
Динаміка систем постачання теоретично можлива за двома сценаріями: Outsourcing та Insourcing. Під Outsourcing розуміють перенесення частини виробничих процесів на інші підприємства. За цим сценарієм підприємство, намагаючись організувати своє виробництво якомога "стрункіше", залишає в себе лише виробництво тих складових, що належать до основного виробництва, і позбувається тих, які можна дешевше придбати на ринку, не забуваючи водночас про чинники присутності на ринку, стабільності постачання, залежності від постачальника.
Натомість Insourcing є протилежним до попереднього сценарію поведінки виробника і означає перенесення інших виробництв на територію підприємства або в безпосередній близькості, унезалежуючись від зовнішніх чинників впливу, пов'язаних з транспортними процесами.
На сучасному етапі поєднання цих двох сценаріїв поведінки виробника відбувається у формі таких сучасних стратегій постачання:
глобальне джерело постачання (Global Sourcing)
концентрація джерел постачання (Single Sourcing )
модульне постачання (Modular Sourcing )
регіональне постачання (Regional Sourcing )(взаємний досвід і відвертість ринкової поведінки – відносини, що в ідеалі означають неможливість однозначно специфікувати того чи іншого партнера)
Поняття глобального джерела постачання (Global Sourcing) не має однозначного визначення, однак єдиним є зміст, що виражається в ефективному використанні світових ресурсів у сферах персоналу, матеріалів, енергії та капіталу. Використання глобальних джерел постачання дає змогу залучити мізерні чи відсутні у країні товари, послуги або виробничі потужності в бажаній якості і кількості. Водночас в країнах придбання можуть відкриватися нові ринки збуту. Послаблюватиметься також залежність від місцевих постачальників і відповідно посилюватиметься конкуренція на ринку постачальників. Загалом уможливлюється трансфер технологій. Впровадження стратегій глобального джерела вимагає певних зовнішніх та внутрішніх умов. Політична стабільність, торговельна і правова безпека належать до зовнішніх умов. Достатні знання і компетенції у міжнародних аспектах постачання, досвід менеджменту, кваліфікація і високий рівень співробітництва, логістично зорієнтована організація підприємства - далеко не повний перелік внутрішніх умов.
Оцінка ефективності впровадження стратегій глобального джерела повинна передбачати також аспекти зниження ризику придбання за рахунок вищої надійності постачання, використання нових технологій, посилення конкуренції. Водночас, додаткові витрати на вивчення ринку постачальників, маркетинг, інформаційні системи, організаційні заходи, кваліфікацію працівників повинні протиставлятися цій стратегії, як і ризики коливання валютних курсів, політичні зміни. Промисловий перехід до глобального джерела у всіх випадках призводить до погіршення (ускладнення) кількісної, якісної, просторової і часової можливості визначення матеріальних потоків.
Намагаючись зменшити складності постачальницьких процесі, знизити витрати закупівлі та збільшити прозорість придбання, багато підприємств впроваджують стратегії Single Sourcing і Modular Sourcing. Під Single Sourcing розуміють концентрацію джерел постачання. Водночас така стратегія кореспондується з із концепцією just-in-time (точно в час) як новий зміст співпраці між покупцем і постачальником, що передбачає спільні інвестиції та взаємну залежність, а в результаті — синергічні ефекти для обох сторін.
Із підвищенням вимог до якості продукції зросла роль даної стратегії Single Sourcing. Водночас загострився вплив зовнішніх джерел на ймовірність ризику недопостачання, а відтак недовиробництва, що актуалізує необхідність створити відповідні інфраструктурні умови для забезпечення безперервності і надійності поставок. Натомість позитив внутрішньовиробничих умов визначається передусім характером співробітництва у даній системі і базується на взаємному досвіді і відвертості ринкової поведінки та вимагає вміння працювати у різних підприємницьких культурах. Реалізація цього часто вимагає створення організаційних одиниць, колективів працівників, прагнучи системного вирішення проблем.
Концентрація зусиль з матеріально-технічного постачання на одному або декількох постачальниках може зменшити витрати закупівлі та логістичні витрати. Цього досягають за рахунок зменшення контрольних функцій у системі відносин постачальник - підприємство, стратегічного залучення постачальників в еволюційний процес, забезпечуючи високу якість, постійне зниження витрат та гнучкість, повніше використання потужності за рахунок стандартизації послуг, процесів, обміну знаннями, винесення чи внесення фаз виробництва.
Водночас відзначається певний скептицизм в оцінці ефективності цієї стратегії, якщо прогнозувати ризик концентрованого постачання, ймовірність неякісного постачання, ненадійності постачання, схильність до порушень функціонування, неадекватне осмислення нового технологічного розвитку, усунення умов конкуренції, витрати реформування. Тому необхідно постійно аналізувати, чи є переваги у витратах в даній системі настільки вагомими і обґрунтованими, що її можна прийняти для використання, враховуючи необхідність забезпечення щонайменше двох джерел для кожного додатково закупленого продукту.
Підприємства, що виготовляють комплексні вироби, намагаються використати переваги стандартизації складових частин, формування компонентів і комплектуючих, модулювання функціональних частин (модулів).
Концепція Modular Sourcing модульного постачання базується на придбанні попередньо змонтованих модулів у постачальника модулів. Таке часткове перенесення процесу монтажу призводить до часткового перенесення функцій дослідження та розвитку, забезпечення якості, зумовлюючи зменшення складності внутрішнього перебігу, кількості зовнішніх зв’язків із постачальниками.