- •Розділ. Поняття та предмет превентивної педагогіки Поняття превентивної педагогіки як соціально-педагогічної науки
- •Мета, предмет, завдання, методи превентивної педагогіки
- •Місце превентивної педагогіки в системі наук
- •Розділ. Основні засади розвитку Превентивного підходу Детермінанти несприятливих умов розвитку неповнолітніх
- •Проблеми соціалізації дітей і молоді
- •Сім'я - важлива інституція соціалізації
- •Проблеми освіти
- •Основні проблеми дітей, які потребують допомоги
- •Питання для самоконтролю:
- •Розділ. Протиправні відхилення в поведінці
- •1. Сутність протиправних відхилень
- •Кримінальна динаміка правопорушень
- •Питання для самоконтролю:
- •Розділ. Теоретичні засади попередження негативних явищ Соціологічний напрям
- •Психологічний напрям
- •Методологія превентивної педагогіки
- •Питання для самоконтролю:
- •Розділ. Особистісно орієнтований підхід у системі превентивної педагогіки Сутність особистісно орієнтованого підходу
- •Педагогічні технології в особистісно орієнтованому підході
- •Питання для самоконтролю:
- •Превентивно орієнтована освіта
- •Організаційні форми просвітницької роботи з однолітками в навчальному закладі
- •Роль підлітків у превентивному процесі
- •1. Педагогічний або освітній підхід.
- •2. Просвітницький підхід.
- •3. Підхід міжособистісного спілкування (проникнення в середовище).
- •4. Підхід мобілізації ресурсів.
- •Превентивні технології в концепції саморозвитку неповнолітніх
- •Поради із самовиховання:
- •Роль учителя в становленні превентивної діяльності школи
- •Розділ. Пріоритетні напрями превентиої діяльності Морально-духовний розвиток неповнолітніх у контексті завдань превентивної педагогіки
- •Профілактика девіантної поведінки неповнолітніх
- •Превентивна педагогіка сім'ї
- •Питання для самоконтролю:
- •Превентивна робота у видах позашкільної діяльності
Поради із самовиховання:
Постійно, навіть у дрібницях, виявляйте максимум турботи і прагніть до взаєморозуміння.
Ставтеся до іншого по можливості із щирим співчуттям.
Співрозмовник має постійно відчувати розуміння і довіру, які, до речі, не дають права на те, щоб "без дозволу лізти в душу", звинувачувати або виправдовувати.
4. Духовне спілкування, як вищий рівень спілкування, відрізняється повною добровільною взаємоповагою, рівністю і справедливістю.
Важливо дати партнеру по спілкуванню впевненість у вашій надійності, він не повинен сумніватися, що його особисті таємниці ви будете оберігати краще, ніж свої.
Терпляче ставтеся до особливостей характеру іншого, навіть у тому випадку, коли ці особливості не дуже для вас приємні (або зовсім неприємні). Намагайтесь бачити ті якості характеру, які вам імпонують, акцентуйте на них вашу увагу.
Називайте всі;с знайомих, навіть у їхній відсутності і навіть якщо до них є неприязнь, на ім'я, намагайтеся його запам'ятовувати.
Критика, як і ліки, має бути вчасною і доброзичливою. Не припускайтесь повчань і моралізаторства; критикуючи, висловлюйте конструктивні пропозиції, ставте менше нав'язливих запитань.
Повага до людини не повинна носити суто абстрактний характер: вона виявляється у повазі до її праці, думок, планів, прав, друзів, якостей і чеснот, одягу, речей тощо. Цінуйте ~ якщо це, звичайно, можливо - все те, що цінує вона (або хоча б не глузуйте над тим, чим вона дорожить).
10. Намагайтеся якомога менше турбувати оточуючих своїми проблемами, виявляйте більше уваги до справ і проблем оточуючих.
11.Намагайтеся не бути категоричними в судженнях і не давати безпідставних "загальноствердних" або "загальнозаперечних" оцінок з приводу конкретних подій та окремих дій
Одним з методів, що підсилює саморозвиток неповнолітнього, є аутотренінг. Шкільний психолог має володіти фаховими знаннями та вміннями навчати аутотренінговим технологіям. Заняття з аутотренінгу користі не тільки для важковиховуваних. Така технологія дозволяє будь-яком) учню навчитись вмінням володіти психічним станом. Водночас, він допомагає розвитку особистості через стимуляцію пошуку власного "Я". Аутотренінг безпосередньо стосується самої людини. Він не передбачає зміни самої ситуації; але дає можливість сприяти організації власної поведінки. Це дає можливість достойно поводитись у різноманітних ситуаціях, що дає змогу зберегти самоповагу; "Я людина і тому не маю права дозволити собі залежати від обставин. Як би вони не складались, я маю поводити себе гідно і довести (насамперед, собі), що дійсно сильна і цільна людина, якою я себе уявляю". Організація і підтримка такої поведінки вимагає самоволодіння, сили волі. У програмі пропонованих занять важливо, щоб основна увага була зорієнтована на усвідомлення та зміцнення значимості власного "Я" неповнолітнього. Адже більшість важковиховуваних - це ті, хто зневірились у житті, деякі з явно заниженою самооцінкою, є і відверто озлоблені, більшість посередньо і погано вчаться, із загальмованим інтелектом і мисленням. Але всі вони без винятку хочуть бути кращими. Для них пошук власного "Я" - це пошук свого місця в житті, пізнання смислу існування, відповідь на вічні запитання; "Хто я?", "Для чого живу?", "Що я шукаю в стосунках з іншими людьми?", "Що являють собою інші люди?", "Що означають для мене людська історія і культура?".
На заняттях ставиться завдання з розвиті;у в учнів здатності до пізнання самих себе, допомоги їм відкрити свої потенціальні можливості у відносинах з навколишнім світом та іншими людьми.