- •1.Необхідність вивчення історії бухгалтерського обліку
- •2.Періодизація розвитку бухгалтерського обліку: різні підходи
- •3.Розвиток обліку в Стародавньому Єгипті та значення його основних досягнень
- •4.Розвиток обліку у Вавилоні та значення його основних досягнень
- •5.Розвиток обліку в Стародавньому Китаї та Індії
- •6.Розвитоко бліку в Фінікії, Персії та Іудеї
- •7.Розвиток обліку в Стародавній Греції та значення його основних досягнень
- •8.Розвиток обліку в Римській імперії та значення його основних досягнень
- •9.Облікове мистецтво раннього середньовіччя та фактори, що гальмували/сприяли його розвитку
- •10.Проста та камеральна бухгалтерія
- •12.В. Котрулі як автор першої праці з бухгалтерського обліку
- •13.Л. Пачолі як автор першої друкованої праці з бухгалтерського обліку
- •14.Економічні причини розвитку рахівництва у 16-17 ст.
- •15.Внесок країн Європи в зародження бухгалтерської науки; бухгалтерський облік на шляху до науки
- •16.Відродження рахівництва: загальні тенденції розвитку
- •17.Новий етап розвитку обліку в Італії
- •18.Внесок французьких вчених в розвиток бухгалтерського обліку
- •19.Німецькомовні країни: процедурний аспект обліку
- •21.Зародження обліку в Росії
- •22.Становлення бухгалтерського обліку в xviіi ст.
- •23.Російське облікове мистецтво в хіх ст. – поч. Хх ст.
- •25. Розвиток обліку у Київській Русі
- •26.Розвиток обліку в Україні у XV-xiх ст.
- •27. Облік на західно українських землях у кін. Хіх поч. Хх ст.
- •28. Облік і контроль в Росії в період громадянської війни.
- •29. Облік і контроль в період неПу і після грошової реформи
- •30. Облік в період Великої Вітчизняної війни (1941-1945).
- •31. Облік в повоєнний період (1945-1991).
- •32. Розвиток обліку в сільському господарстві в радянський період.
- •38.Періодичні видання з бухгалтерського обліку в Росії до Жовтневої революції та в радянський період (кін. Хіх – хх ст.).
- •49.Французька бухгалтерська школа
- •50.Німецька бухгалтерська школа.
- •52.Російська бухгалтерська школа.
- •53.Українська бухгалтерська школа.
- •54.Становлення комерційної освіти в Росії.
- •55.Комерційна освіта в країнах світу (хіх-поч. Хх ст.).
- •41. Характеристика планів рахунків різних країн: становлення та особливості побудови
- •42. Поняття облікових теорій, їх функції
- •43. Юридичний напрям розвитку облікових теорій
- •44. Економічний напрям розвитку облікових теорій.
- •45. Теорії аналітичного характеру.
- •46. Балансові теорії.
- •47. Інші облікові теорії.
- •48. Італійська бухгалтерська школа.
8.Розвиток обліку в Римській імперії та значення його основних досягнень
Стародавній Рим – існувала система книг ( надходження та витрачання, книга рахунків, термінова, книга зобов’язань)
Існували і певні особи, до обов'язків яких входило ведення книг, - це так звані раціонатори (бухгалтери) та логографи (рахівники). Ці особи користувались значною пошаною; їх значення послабшало тільки із занепадом римських державних установ.
Було започатковане роздільне ведення рахунків, з’явилися кодекси, прибутково-видаткова книга, книга рахунків клієнтів, появилось поняття дебет, кредит, дебітори, кредитори, калькуляція.
У Римі зустрічається навіть особлива система книг, що, за словами Тацита, існувала в державному господарюванні римлян: Liber rationsi - облікова книга, де відмічалися будь-які операції в їх хронологічному порядку; Codex accepti et expensi - книга доходів та витрат, де вищевказані операції систематизувались; Calendarium - книга для запису строку позики; Patrimoniorum - книга для запису доходів від земель та скотарства, що була схожа, можливо, на нашу інвентарну книгу. В окремих провінціях Риму велась книга - brevarium, де відображались як кошторисні асигнування, так і їх виконання.
Взагалі бухгалтерія стародавніх римлян була порівняно добре розвиненою, як у банкірів і купців, так і в суспільному та домашньому господарстві. Вона застосовувалась з успіхом, відповідно до умов того часу.
9.Облікове мистецтво раннього середньовіччя та фактори, що гальмували/сприяли його розвитку
Серед основних факторів, які відчутно вплинули на розвиток облікового мистецтва в епоху раннього Середньовіччя, можна назвати наступні:
- масове переселення народів з Азії в Європу;
- значний вплив арабської культури на культуру народів Європи;
- зростаюче значення церкви та її збагачення;
- Хрестові походи;
-господарський устрій та побут населення раннього Середньовіччя.
Розвитку бухгалтерії також багато в чому сприяв один з найбільших винаходів людства - книгодрукування (XV ст.), завдяки якому те, що було надбанням небагатьох, стало доступним для більшості. Одним з важливих факторів розвитку середньовічних торгових відносин і торговельної діяльності стали Хрестові походи, основним стимулом яких були не релігійні прагнення, а найпрозаїчніші розрахунки. Ще одним впливовим фактором є господарський устрій середньовічного суспільства, більш відомий як цеховий. Особливості цехового ладу це необхідність обліку, чим стимулювали його розвиток. Остаточному оформленню бухгалтерського обліку сприяла широко розвинена торгівля пізнього Середньовіччя, особливо торгівля великих італійських міст - Генуї, Венеції, а в подальшому - її пожвавлення, розквіт після відкриття Америки, шляхів до Індії .
10.Проста та камеральна бухгалтерія
З 13 ст. відбулося формування облікової парадигми:
Проста(уніграфічна) –передбачала облік майна,а доходи і витрати бухгалтер повинен був обчислювати сам. Уніграфічна парадигма, у своїй основі формується на пізнанні особливостей примітивного натуралізму. Реальний факт і його дзеркальне відображення в натуральних вимірниках, низький рівень узагальнення - це характерні риси такого обліку. Абстрактні величини, зокрема прибуток, в обліку тоді не фігурували.
Камеральна—об’єкт обліку : каса, доходи, витрати. У камеральному обліку увага акцентувалася на обліку грошових коштів i каси. Суттевим у камеральному обліку було виділення кошторисних витрат: факти тільки сплановані вводяться в єдину систему обліку разом з тими, що відбулися. Багато вчених вказують, що наростки камеральної бухгалтерії відомі в Стародавніх Єгипті та Індії.
11.Початок наукової розробки бухгалтерського обліку: бухгалтерський облік на батьківщині подвійного запису; Першою посадовою особою, яка отримала звання бухгалтера, був Христофор Штехер, діловод Інсбрукської облікової палати. До 1498 р. на території сучасної Німеччини особи, які займалися веденням облікових книг, називались писцями. З цього часу терміни "бухгалтер" і "бухгалтерія" почали витісняти старі назви. В епоху Середньовіччя облік активно розвивався в країнах Західної Європи - Англії, Італії, Ватикан!, Франції, Іспанії, Голландії.Засновником принципів сучасного бухгалтерского обліку (подвійний запис, дебет, кредит, баланс тощо), опублікованих у 1494 році, вважають італійського математика Луку Пачолі (1445—1517). Такі італійські міста, як Венеція, Генуя та Флоренція, були найбагатшими містами Європи. Вони контролювали практично всю торгівлю зі Сходом, що вимагало наявності величезного флоту. Це в свою чергу вимагало вести систематизований облік. За таких умов майже всі генуезці були моряками-купцями. Про значний розвиток рахівництва свідчить той факт, що саме в муніципальних записах Генуї знайдено перше свідоцтво повної системи подвійної бухгалтерії (1340).