49.Французька бухгалтерська школа

Для французької класичної школи бухгалтерського обліку було характерним превалювання економічних аспектів в бухгалтерському обліку. Е.П. Леоте і А. Гільбо створили, по суті, чисто економічний напрям у французькій, а потім і в світовій бухгалтерській науці. Суворо відрізняючи науку про облік від бухгалтерської практики, представники французької класичної школи бухгалтерського обліку вважали, що теорія рахунковедення повинна бути незалежною від поділу облікових функцій. Цим вони вперше проголосили незалежність облікових ідей від вузьких практичних завдань. Французька школа виходила з того, що прибутком можуть вважатися тільки грошовінадходження: "Немає грошей - немає прибутку". Представники французької школи Е.П. Леоте та А. Гільбо висунули доктрину 3-х вункцій обл: 1) Рахівнича, що пов’язана із розробкою та класифікацією об’єктів.

50.Німецька бухгалтерська школа.

В середині XX ст. утворився новий напрям бухгалтерського обліку -нова німецька школа. її видатними представниками були Ф. Гюглі, Е. Шмаленбах, І.Ф. Шер, Г. Нікліш, А. Кальмес, Г. Хольцер, В. Ле-Кутр тощо. Для німецької школи є характерним перехід в обліку від балансу до рахунку, на відміну від італійської і французької шкіл. Німецька школа дотримувалася принципу необмеженості в праві оцінки, допускала та визнавала різні методи оцінки, подібно до італійської школи. Значним був внесок німецької школи в розвиток обчислювальної техніки, створення карткових форм рахівництва, виключення з обліку хронологічного запису (журналу), розповсюдження математичних і статистичних методів, уніфікації планів рахунків.

51Англо-американська школа бухгалтерський облік розглядала як інструмент управління людьми і через людей - підприємством. Представниками школи були: Р. Антоні, Ч. Гаррісон, Г. Емерсон, Ч. Кларк, А.Ч. Лігтлтон, Д.О. Мей, В.Е. Патон, Г. Свіней, Д.А. Хіггінс, Ч.Е. Шпруг, Сандерс, Мор, Гілман, Греді, Хатфілд та ін. Саме подальший розвиток англо-американської школи бухгалтерського обліку призвів до виникнення управлінського обліку. В англо-американській бухгалтерії можна виділити три головні особливості:

чітке протиставлення бухгалтерського (фінансового) обліку податковому;

надання переваги не державному, а професійному (громадському) управлінню;

робота не за єдиним Планом рахунків, а на основі професійного судження самого бухгалтера.

Досягнення англо-американської школи в XX ст. виступили основою для формування теперішньої та розвитку майбутньої системи бухгалтерського обліку.

52.Російська бухгалтерська школа.

У першій половині XIX ст. формується російська бухгалтерська школа, її засновником вважається Карл Арнольд, німець за походженням, який вніс багато нововведень до системи обліку. Основними представниками московської школи вважаються М.С. Лунський, Г. Бахчисарайцев, Ф.І. Бельмер. Для цієї школи характерним було визначення рахунків як елементів балансу та уявлення про те, що система рахунків задана балансом. Також вважалось, що конкретне можна зрозуміти тільки в зв'язку з цілим, тому вивчати облік пропонували від балансу до рахунку. Першою і найбільш вражаючою була відмінність в розумінні природи бухгалтерського балансу