31. Облік в повоєнний період (1945-1991).

У перші повоєнні роки у світі нових господарських завдань особливо важливе значення надавалось проведенню кампанії по складанню річної звітності. В сфері б\о першочерговою справою на той час було звільнення балансів п-в від дебіторської і кредиторської заборгованості, адже сума такої заборгованості зросла за роки війни більш ніж в два рази. Гостро постало питання підготовки працівників обліку. У 1946 р. в м. Львові вийшла праця В. Горбачевского "Курс бухгалтерії", яка мала значний практичний і теоретичний інтерес. Саме в цей час виникла ідея створення єдиного соціалістичного обліку шляхом об'єднання всіх його видів. Облік матеріальних цінностей. В повоєнний період застосовувалися різні системи обліку матеріальних цінностей. Найстарішою з них була картково-копіювальна система: на складах - в кількісному виразі і паралельно в бухгалтерії - в кількісно-вартісному. Необхідність впорядкованості обліку матеріалів була визначена Інструкцією Наркомфіну СРСР № 639 від ЗО жовтня 1945 р. з бухгалтерського обліку матеріалів на підприємствах, яка встановлювала порядок перевірки прибуткових документів як у відділі постачання, так і в бухгалтерії підприємства. Облік і калькулювання собівартості капітальних робіт. з особливою гостротою потребувала постановки питання про зниження собівартості капітального будівництва, а це вимагало впорядкованості обліку капітальних робіт. Облік праці і заробітної плати. 10 лютого 1958 р. Державний комітет Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати, Міністерство фінансів СРСР і ЦСУ СРСР видали нові "Основные положения по учету труда и зароботной платы на промышленных предприятиях".. Економічна реформа і посилення ролі обліку. З початком економічної реформи з 1965 р. бухгалтерському обліку стали надавати великого значення: потрібно було підвищити роль обліку в системі економічного управління, посилити його оперативність, централізацію і механізацію.Важливими інструктивними документами були "Методические указания по проверке и анализу финансово-хозяйственной деятельности государственных промышленных предприятий", затверджені Міністерством фінансів СРСР 16 червня 1956 р. Працівники промисловості, згідно з ними, мали можливість користуватись єдиною, методично продуманою і науково обгрунтованою методикою аналізу.В цей період було видано багато положень, вказівок, інструкцій з організації ведення бухгалтерського обліку та складання звітності.. В повоєнний період з'явився цілий ряд наукових праць і практичних посібників з бухгалтерського обліку. Була видана серія нормативних актів, які заклали фундамент для правильного ведення обліку в усіх галузях економіки.

32. Розвиток обліку в сільському господарстві в радянський період.

1919 р., згідно зі.Статутом сільськогосподарської артілі, всі розра­хунки з членами артілі здійснювались в грошовій формі; вкладену працю оцінювали за встановленими розцінками за годину, день, місяць. В 1932-1933 pp. Всесоюзним науково-дослідним колгоспним інститутом (Є.М. Гайліс, А.В. Умнов, В.А. Сідєльніков, М.П. Сідьолкін) були проведені дослідження з організації обліку за подвійною системою в нових умовах роботи колгоспів, згодом була видана книга "Колхозное счетоводство по двойной системе", яка пізніше витримала декілька перевидань. До 1934 р. в більшості колгоспів застосовувався простий виробничо-фінансовий облік, який ґрунтувався на принципах простої системи рахівництва. Метод подвійного запису використовувався лише для обліку розрахункових відносин з фізичними та юридичними особами. Одночасно з простою наполегливо впроваджувалась подвійна система рахівництва за меморіально-ордерною формою із застосуванням регістру "Журнал-Головна". Проте ця спроба була невдалою. В сільському господарстві подвійна система рахівництва вперше почала впроваджуватись в радгоспах. В 20-х роках XX ст. застосовувались різні форми рахівництва з використанням книг, карток, деякі радгоспи вели копіроблік. У 1951 р. почали працювати курси ревізорів і головних бухгалтерів радгоспів. Важливою особливістю обліку в сільському господарстві було те, що з 1 січня 1955 р. у радгоспах був введений скорочений План рахунків із двохзначним шифром. Цей план передбачалось застосовувати при впровадженні в радгоспах журнально-ордерної форми обліку. Багато уваги приділялось удосконаленню обліку витрат виробництва. За радянських часів (1917-1991) вийшли книги наступних авторів з обліку, контролю, ревізії, аудиту та аналізу в сільському господарстві, ними були- М.Г. Белов, С.Д. Бутко, Ф.Ф. Бутинець, О.Я. Важов, тощо.

33.Розвиток обліку в торгівлі за радянських часів.Облік зовнішньої торгівлі. Зовн. торгівля СРСР почала розгортатись після закінчення громадянської війни. Всю облікову роботу вели держторги(експорт.-імпорт.контори). питаннями зовнішньоторговельного обліку відало фінансово –кредитне управління Народного комісаріату зовнішньої торгівлі. До 1922 р. облік вівся за простою формою рахівництва, тобто можна було визнач.лише загальну суму збитків і прибутків від діяльн.експортно-імпорт.контори. з 1922 р. з переходом до НЕПу введено італійську форму обліку(полягає в обов’язков.веденні Головної книги із 47 синтетич. рахунків). У 1926 р. введено всеохоплюючу інструкцію з б/о за якою велася картко-копіювальна форма обліку. Облік внутр..торгівлі в торгов. обліку було багато недоліків: план рахунків був надто громіздким(використ 231 рах), велика номенклатура витрат обігу, щорічно змінювався склад статей та їх зміст,що унеможливлювало проводити аналіз за періоди. в 1954 р. мін.торгівлі СРСР прийняло вказівки, спрямовані на скороч.обсягу облік.роботи і підвищ.його якості. Найважливіш.умовами покращення б/о 60-х рр.. стали централізація і механізація. Все більше використ.сучасні облікові та лічильні машини, які спияли якості ,оперативності спрощенню обліку.

34.Історія створення положення про головних бухгалтерів та їх контрольні функції. Перші елементи регламентації обов’язків та прав головних бухгалтерів містились в декреті про трести від 1923 р. гол.бухгалтерам було надано право контролювати документи фін.та облікового характеру. Великі контрольні ф-ції на бухгалтерів покладала постанова прийнята1932 р. "О правах и обязанностях главных и старших бухгалтеров в хозорганизациях общественного сектора". постанова Ради Міністрів СРСР 1947 р. "О главных (старших) бухгалтерах государственных, кооперативных, общественных учреждений, организаций и' предприятий" зобов'язувала бухгалтерів "забезпечити організацію,керівництво та контроль по всіх питаннях обліку та звітності. збережено положення про недійсність документів без підпису гол.бухгалтера. Повну ясність у відносини керівників підприємств із гол.бухгалтерами внесло "Положение о правах и обязанностях главных и старших бухгалтеров", 1928 р. "Головний бухгалтер, - несе разом з керівником підприємства відповідальність за правильне ведення б/о та звітності. Разом з правами головний бухгалтер отримав необхідну незалежність у справі постановки та організації роботи своїх підлеглих.(невиконання підлеглими доручень передбачало дисциплінарну.,кримін відповід.) В 60-х р розширено межі бух. контролю. Основна увага приділялась екон.методам контролю через суворий режим економії, попереджала можливість утворення недостач, розтрат (1964 р. нове положення). у 70-х роках XX ст., затверджено нове "Положение о главных бухгалтерах". Його принциповою відмінністю було зняття з відповідальності і контролю гол. бухгалтера забезпечення та організацію контролю за правильним і своєчасним оформленням приймання та витрачання сировини, матеріалів тощо; за правильністю витрачання фонду заробітної плати; за дотриманням правил проведення інвентаризацій; за своєчасним стягненням дебіторської заборгованості; за законністю списання з балансів недостач; боргів та інших втрат.аналогічне положення прийняте в 1980 р.

35.Західний вплив на радянську облікову думку. після Жовтневої революції більшість культурних та професійних зв'язків між Росію та країнами Європи було розірвано. Науковій думці було важко долати штучні перепони та заборони, що були запроваджені новою комуністичною владою. Англо-американський вплив на радянську бухгалтерію фактично ніколи не відчувався. Італійський вплив на радянський облік був вкрай недовгим і неглибоким. Прихильниками італійської школи були О.П. Рудановський і О.М. Галаган. Рудановський в своїх працях широко цитував праці наступних італійських вчених: Ф. Бести, Дж. Чербоні Е. Пізані,Дж. Россі. Проте, значного сліду в радянській бухгалтерській науці вони не залишили. О.М. Галаган, учень Ф. Бести, також багато цитував італійських авторів, хоча, по своїх поглядах він належав до послідовників німецької школи. Вітчизняні обліковці користувались зарубіжним досвідом, використовуючи іноді неприйнятні для російського обліку нововведення. Але іноді запозичені прийоми та способи приживалися і замінювали традиційні (наприкл:індустріалізація з америк.досвіду).

36.Радянська наукова школа з бухгалтерського обліку. В Радянському Союзі була створена і активно діяла єдина радянська бухгалтерська школа, яку очолювали в повоєнний період відомі московські вчені: Н.Р. Вейцман, А.Ш. Маргуліс, В.Ф. Палій, С.К. Татур, А.Д. Шеремет. В Україні Німчинов. Також були ленінградський напрям радянської школи, білоруська школа,прибалтійський напрям, школа сер.азії та казахстану. Вчені розглядали проблемні питання обліку витрат в промисловості та сільському господарстві, організації первинного обліку, автоматизації обліку та багато інших. Багато науковців в цей час працювали над дисертаціями.1961 р. створено Методологічну раду при Міністерстві фінансів СРСР з метою узагальнення досвіду і підготовки рекомендацій по впровадженню удосконалених форм і методів б/о. За роки радянської влади поступово сформувався ряд науковців з проблем контролю і ревізії, видавалась довідкова, наукова і практична література (з метою боротьби з безгосподарністю, марнотратством та крадіжками). За кількістю праць і глибиною вивчення проблем теорії контролю і ревізії лідером в цьому напряму є Ф.Ф. Бутинець. Швидкий розвиток наукової думки з проблем контролю вимагав підвищення кваліфікації ревізорських кадрів. Цьому сприяли Всесоюзна науково-технічна конференція, семінари, діяв факультет підвищення кваліфікації ревізорів у

Житомирському с/г інституті.

37.Наукові праці вчених Росії з бухгалтерського обліку: найвідоміші облікові праці до першої пол. ХІХ ст.: облікові видання в другій половині ХІХ ст.; наукові праці, присвячені бухгалтерському обліку на поч. ХХ ст. основоположником теорії оперативного обліку був Рейнбот. Він ввів поняття прямих і непрямих матер. Витрат. Розробив схему щорічної калькуляції для визначення собівартості продукції. був введений в обіг термін норма витрат- це перший показник, що визначюефективність виробничого процесу. Професія бухгалтера вцей період вимагала:1)інтелекту,2)здатність аналітично мислити ,3)відповідної освіти. Російська наукова школа поєднала в собі всі традиції класичних шкіл, які розглядали б/о з точки зору економічного та частково юридичного аспектів. Підшколи, які займ. Пит.. розвитку б/о: 1.традиціоналісти. представ: Рейнбот, Прокоф’єв вони підтримували пасивну облікову парадигму та не виходили за її межі. 2 Новатори-пропагували розширення, докорінну зміну чи знищення панівної облікової парадигми. Представнки: Іванов, Єзевський. 3.традиціоналісти-консерватори Представн: Вольф, Белов, Попов. Обєднані навколо журналу «Счетоводство». Нова Петербурська школа –ця школа займалася дослідженнями балансу. вважали, що баланс –це результат с-ми рахунків, тому слід рухатись від рахунку до балансу, але вони не визнавали поділ рах. на активні і пасивні. Представ:Сівес, Гуляєв. Московська школа займ.також дослідж балансу. Вони вважали що рахунок є елемент балансу, тому слід вчити від балансу до рахунку. Вони визнавали поділ рахунків рахунків на активні та пасивні . представ:Галаган, Рудановський,Лунський. Ризька школа за допомог.історичних прикладів намагалися довести. Що журнал непотрібний для сучасного обліку. представ: Бауер