1.Необхідність вивчення історії бухгалтерського обліку

Для того, щоб зрозуміти та збагнути всю сутність бухгалтерії, необхідно вивчити її історію. Тільки глибокі знання поступового розвитку обліку навчають заслужено цінувати його переваги та значення для господарського життя. За допомогою історії є можливість проникнути в економічне життя минулих століть. Господарські явища, правові відносини, рух цінностей, які належать підприємству, відображають за допомогою слів та цифр – бухгалтерських записів. Бухгалтерія, таким чином, є дзеркалом, яке відбиває частину явищ культурного розвитку народів світу.

Питання необхідності вивчення історії облікової науки не викликає жодного сумніву. Адже краще працює той бухгалтер, який добре володіє досвідом попередників. Він не витрачає часу, намагаючись винайти те, що вже було винайдено раніше. Вивчаючи історію, бухгалтер не може її переробити, але спроможний глибоко переосмислити минуле та краще усвідомити майбутнє.

2.Періодизація розвитку бухгалтерського обліку: різні підходи

Перший етап – датується з моменту виникнення товарно-грошових відносин до кінця 18ст.Він характеризувався виникненням р ізних способів реєстрації фактів в облікових регістрах у вигляді систематичних та хронологічних записів.Вершиною цього етапу було виникнення подвійного запису.Другий етап – датується періодом кінця 18ст. до кінця 19ст. Припадає на час революційних перетворень в галузі виробництва, розвитку різних форм товарних операцій. В цей період виникає кількість праць з БО та виникають різні теорії:-Юридична (у Франції)-Камеральна (у Німеччині)-Економічна або матеріалістична (в Італії)

Третій період – кінець 19 ст. початок 20ст. Відбувається встановлення БО як науки

Четвретий етап – датується з початку 20 ст. до сьогоднішніх днів. Він характеризується двома стадіями:1)До середини 20ст. – характеризується розробкою базових принципів оцінки майново-правового стану господарського суб’єкту, розширення державної регламентації національних систем і звітності БО;2)З середини 20ст. до наших днів – характеризується розробкою принципів оцінки майново-правового стану господарюючого суб’єкта в умовах зовнішнього ринкового середовища у зв’язку з прийняттям ефективних господарських рішень для отримання у майбутньому економічних вигод.

3.Розвиток обліку в Стародавньому Єгипті та значення його основних досягнень

В стародавньому світі облік називали «таємницею богів». Наприклад головний бухгалтер гарему досяг великої поваги, оскільки був: тонкий розумом, терпимий серцем, радів справедливим справам, повертався спиною до несправедливості.

Облік в Стародавньому Єгипті виступав як майновий і був орієнтований на реєстрацію облікових об'єктів і їх зміни в натуральних вимірниках. Часті відносини єгиптян з сусідніми народами сприяли розповсюдженню знань рахівництва. Реєстрація фактів господарського життя здійснювалась на згортках папірусу. Записи здійснювалися на сувоях з папірусу, довжина яких сягала 4-5 м, а ширина - 20-25 см. Записи робили чорною і червоною тушшю. По стовпцях єгипетські писарі відображали найменування різних цінностей, а по строках - дні, по яких відмічалось кількісний рух цих цінностей. Найбільша таблиця, яка дійшла до наших днів, вміщувала 87 стовпчиків.

Для того, щоб стати писарем, необхідно було пройти курс навчання в особливій школі під керівництвом жерців, яким на той час належала монополія цього роду знань.

Писарі не тільки писали, але і рахували. Так було винайдено інвентарний рахунок. На основі переписування і підрахунку предметів і продуктів господарювання виникла необхідність відображення їх руху. Таким чином інвентарний рахунок перетворився на рахунок надходження-витрачання.

У XV ст. до н.е. в Єгипті зародилось державне рахівництво, тобто облік доходів і видатків на державному рівні. Обов'язки державних бухгалтерів Стародавнього Єгипту виконували, головним чином, писарі.

Облікова система Єгипту була частиною механізму централізованого управління економікою. Важливе значення приділялось розпису майбутніх доходів та витрат. Основним засобом контролю була інвентаризація, основним об’єктом був людський капітал.