5.4. Розподіленість термінів в простих категоричних судженнях
Розподіленими називаються ті терміни, які взяті в судженні в повному об'ємі, тобто об'єм яких повністю включається до об'єму іншого терміну цього судження, або повністю з нього виключається.
Відповідно, нерозподіленими будуть ті терміни, об'єм яких частково включається в об'єм іншого терміна, або частково з нього виключається.
За допомогою кругів Ейлера ми маємо змогу прослідкувати, яким чином співвідносяться між собою терміни в судженнях.
В загальностверджувальних судженнях (А) можливі два варіанти співвідношення термінів:
1) Підпорядкування, коли об'єм суб'єкта повністю входить до об'єму предиката:
Мал. 9.
Наприклад, всі громадяни України мають право на працю
2) Тотожності, коли об'єми суб'єкта та предиката співпадають.
Мал. 10.
Наприклад, всі квадрати (S) є прямокутними ромбами (Р).
Таким чином, в загальностверджувальних судженнях суб'єкт завжди розподілений. Це видно не тільки з діаграм, але й з того, що тут є квантор "всі".
Предикат може бути розподіленим – в випадку, коли суб'єкт і предикат знаходяться в відношенні тотожності (мал. 10), а може бути нерозподіленим, коли предикат є підпорядковуючим поняттям по відношенню до суб'єкта (мал. 9).
В загальнозаперечних судження (Е) буде тільки один варіант співвідношення термінів:
Мал. 11.
Наприклад, людина (S) не може жити поза суспільством (Р).
В судженнях цого типу обидва терміни є розподіленими, оскільки вони є несумісними, тобто повністю виключають один одного.
В частковостверджувальних (І) знову два варіанти:
підпорядкування, але коли підпорядкованим буде предикат;
Мал. 12.
Деякі юристи – адвокати
Частковостверджувальні судження такого типу називають інколи виділяючими;
і, звичайно, перетину.
Мал. 13.
деякі юристи – спортсмени
В частковостверджувальних судженнях (І) суб'єкт завжди буде нерозподіленим. Це видно як з діаграм, так і з того, що квантором тут буде слово "деякі", яке саме по собі означає, що суб'єкт береться не в повному об'ємі, а тільки частково.
Предикат може бути розподіленим, коли він буде підпорядкованим поняттям по відношенню до суб'єкта (мал. 12), і нерозподіленим, коли суб'єкт і предикат знаходяться в відношенні перетину (мал. 13)
В частковозаперечних судженнях (О) виразити співвідношення термінів за допомогою кругів Ейлера неможливо. Тут можна використати так звані діаграми Ейлера-Венна, які відрізняються від кругів Ейлера тим, що в них можна позначати не тільки ті області, які належать обом множинам, але й ті, які не належать одній з них, або не належать обом. Візьмемо приклад: деякі студенти (S) не є відмінниками (Р).
Зобразимо відношення між термінами цього судження за допомогою діаграми:
мал. 14
Ми одержали відношення перетину.
Тепер візьмемо трохи інакше судження:
деякі ссавці (S) не є плацентарними тваринами (Р)
мал. 15.
Це буде відношення підпорядкування.
Тобто ми одержали такі ж відношення між термінами, як і в частковостверджувальних судженнях. Різниця буде в тому, що в частковостверджувальних судженнях ми звертали увагу на ті області об’ємів термінів, які є для них спільними, а в частковозаперечних судженнях нас цікавить те, що в термінах не збігається.
Звичайно, що частина студентів все-таки є відмінниками, але в даному судженні ця частина нас не цікавить. В ньому говориться про тих студентів, які відмінниками не є. Це значить, що кожен відмінник, в тому числі той, який є студентом, виключається з розгляду в даному судженні.
Це ж стосується і другого прикладу. Фактично в цьму прикладі нас цікавлять сумчасті. А ні один сумчатий не належить до плацентарних.
Таким чином, предикат в частковостверджувальних судженнях буде кожен раз розподіленим, тобто буде повністю виключатися з об’єму суб’єкта.