
- •Основні закони формально-логічного мислення.
- •Форми мислення. Поняття.
- •3.1. Загальна характеристика поняття.
- •3.2. Види понять.
- •3.3. Відношення між поняттями.
- •3.4. Утворення понять
- •3. Поділ має бути безперервним.
- •3. Судження.
- •5.1. Загальна характеристика та структура судження.
- •5.2. Класифікація суджень
- •5.3. Відношення між простими категоричними судженнями за істинністю
- •5.4. Розподіленість термінів в простих категоричних судженнях
- •4.Умовивід
- •1. Загальна характеристика умовиводу
- •2. Класифікація умовиводів
- •3. Безпосередні умовиводи
- •3. Умовні та розділові умовиводи.
- •Причина причини є причиною всіх її наслідків.
- •5 Простий категоричний силогізм.
- •Згадавши правила першої фігури, побачимо, що в нашому прикладі порушене друге правило, згідно якому менший засновок має бути стверджувальним судженням.
Згадавши правила першої фігури, побачимо, що в нашому прикладі порушене друге правило, згідно якому менший засновок має бути стверджувальним судженням.
Здебільшого порушення одного правила тягне за собою, як мінімум ще одне порушення. В даному випадку порушеним виявиться ще й правило термінів, за яким термін не розподілений в засновку не може бути розподіленим в висновку.
Роблячи з вищезазначених засновків висновок про те, що "наш кандидат – не погана людина", ми одержали би загальнозаперечне судження, в яких, як відомо, предикат завжди розподілений. Але в засновку "бандити – погані люди", цей термін стояв на місці предиката в загальностверджкувальному судженні і явно не був розподілений, оскільки, крім бандитів, є, звичайно, багато інших категорій поганих людей.
Таким чином, якщо виконання правил формальної логіки і не може складати основу для правильного мислення, то, по меншій мірі, воно убезпечує від найпростіших помилок, які, на жаль, в практиці зустрічаються дуже часто, як тільки людям приходиться мати справу з предметами, сутності яких вони не знають.