Згадавши правила першої фігури, побачимо, що в нашому прикладі порушене друге правило, згідно якому менший засновок має бути стверджувальним судженням.

Здебільшого порушення одного правила тягне за собою, як мінімум ще одне порушення. В даному випадку порушеним виявиться ще й правило термінів, за яким термін не розподілений в засновку не може бути розподіленим в висновку.

Роблячи з вищезазначених засновків висновок про те, що "наш кандидат – не погана людина", ми одержали би загальнозаперечне судження, в яких, як відомо, предикат завжди розподілений. Але в засновку "бандити – погані люди", цей термін стояв на місці предиката в загальностверджкувальному судженні і явно не був розподілений, оскільки, крім бандитів, є, звичайно, багато інших категорій поганих людей.

Таким чином, якщо виконання правил формальної логіки і не може складати основу для правильного мислення, то, по меншій мірі, воно убезпечує від найпростіших помилок, які, на жаль, в практиці зустрічаються дуже часто, як тільки людям приходиться мати справу з предметами, сутності яких вони не знають.