Тренінг швидко-читання, пам’яті та системного мислення через емоційну саморегуляцію.

Якщо у дитини проблема із-за порушенням уваги, пам’яті чи мислення то це, найвірогідніше обумовлено її зайвою активністю, що приводить до зниження метаболізму ЦНС на фізіологічному рівні. Хоча бувають окремі випадки, коли ці порушення виникають за рахунок прихованої хвороби психіки чи хвороби соматичного характеру. Насамперед треба проконсультувати цю дитину у лікаря.

Якщо хвороба не виявлена, щоб прибрати зайву активніть, потрібно навчити дитину управлінню своєю некерованою чутливістю та емоційністю. З нею слід часто проводити вправи на „концентрацію” і „деконцентрацию” внутрішніх та зовнішніх почуттів та різних видів уваги.

Проблеми пам'яті, найчастіше обумовлені порушенням здатності дитини в підліткового віку до правильної систематизації інформації. Буває так, що учню не вистачає наочності і прикладів асоціативної вязі між інформацією, що запам'ятовується, з її практичним застосуванням. Тут можуть стати у пригоді тренування емоційної рухливості у дитини і самоаналізу різної чутливості.

Механізми мислення і мови, як уже згадувалося, безпосередньо пов'язані з пам'яттю та емоціями. Порушення процесів аналізу, синтезу, узагальнення і конкретизації тієї або іншої інформації найчастіше викликані її не зовсім адекватним емоційним віддзеркаленням поданого матеріалу. Тут потрібна тривала робота психолога з розвитком механізмів сприйняття дитини, прив'язуючи вже набуті цим учнем сенсорно-асоціативні приклади до інших, але більш правильних еталонів загального значення. Існує безліч прийомів поліпшення і розвитку пам'яті, мислення і сенсорного сприйняття у подібних випадках.

Можна підвищити якість запам'ятовування, концентруючи увагу дитини на тих чи інших емоціях, що виникають під час подання матеріалу. При цьому потрібно коментувати учню емоційний контекст матеріалу, враховуючи його особисте сприйняття.

Мождна підійти до справи інакше. Наприклад, спочатку дати дитині щось віддчути, потім прокоментувати ці відчуття. Далі відштовхуючись від чуттєвого приклада, пов’язати його з якимось наочним матеріалом, тощо.

Якнайкращий час доби для довільної роботи пам'яті є проміжок від 10 до 12 годин, коли організм максимально стійкий до кисневого голодування, а також після 20 годин. У цей період учням у меншій мірі загрожує перевтома від активної роботи з їх емоційною сферою.

Незадовільна робота пам'яті має нерідко під собою і суто психологічне підгрунтя. Відомо, що провали в пам'яті у людей будь-якого віці виникають, коли сильне хвилювання позбавляє їх можливості концентрувати увагу на завданні.

Наприклад: страх іспиту, публічного виступу, нервове виснаження, сильний стрес або якісь інші особисті проблеми. Так, діти з неблагополучних сімей, зазнають труднощі в навчанні із-за їх нездатності зосередитися на вимогах вчителя. Багато людей, навіть дорослих, що страждають від перевтоми, скаржаться, що забувають важливі для них речі. У дитячому віці причини неуважності можуть бути різні. Тому кожна дитина вимагає індивідуального підходу. Перш ніж починати тренінг швидко-читання, пам’яті та системного мислення треба враховувати не тільки особливі здатності кожної дитини, але й психологічну ситуацію, в якій саме вона в цей час перебуває. Інакше ефект від тренінгу може бути іншим від очікуваного.

Тренінг слід починати з розвитку довготривалої пам'яті:

1. Викличте в собі емоційний стан легкого смутку з відтінком настороженості. Під час читання тексту, який необхідно вивчити і зрозуміти, обов'язковою умовою є уміння утримувати цей емоційний стан. Якщо ж під час прочитання матеріалу стан буде втрачений, то слід повторно увійти до нього.

2. По тексту слід водити указкою, невтрачаючи даної емоції, поступово прискорюючи процес читання. Під час швидкого читання матеріалу, можлива втрата сенсу, прочитаного матеріалу. В цьому випадку, необхідно повернуться на дві позиції назад, від моменту нерозуміння тексту і продовжити подальше його прочитання в більш повільнішому темпі. За тим поступово знову прискорити процес читання.

3. Під час читання тексту (у тому самому емоційному стані) необхідно відзначати для себе ключові слова, які характеризують сенс прочитанного, а також слова, сенс яких ще не зовсім зрозумілий. В деяких випадках такі слова краще виписати і потім прояснити їх зміст в довідковій літературі.

4. Коли буде прочитано від п'яти до десяти сторінок тексту, треба визначити для себе, загальний зміст цієї ділянки тексту. Дати коротке письмове визначення прочитаному. Так систематизується розуміння окремих частин матеріалу.

5. Після такої пророботки всього тексту, в тому ж самому емоційному стані, його слід закріпити. Для цього наново потрібно прочитати заголовки, всі виділені ключові слова і письмові визначення в кінці частин матеріалу.

6. Перекажіть стисло інформацію прочитаного тексту, дотримуючи створену вами систему (заголовки, основні ключові слова, короткий зміст кожної частини матеріалу). Після цього можна трохи перепочити, зняти з з себе емоційне навантаження.

Потім можна приступити до тренування короткочасної пам'яті:

Вправа 1. Запам'ятовування текстової інформації.

1.1. Візьміть два олівці (червоний і синій). Прочитуючи текст, підкресліть червоним олівцем ключові слова, тобто слова, по яких можна відтворити пропозицію.

1.2. Перевірте, чи зв'язані логічним переходом ці слова-опори. Наприклад: кран-стіл. Ми розуміємо, що йде опис кухні. Допустимо: літак-полуниця. Ясно видно, що зв'язку немає тому, виділите в таких саме місцях є додаткові опори (синім олівцем).

1.3. Випишіть слова на окремий лист і підкресліть опори, виділені червоним кольором (виписуються підряд слова, підкреслені червоним і синім кольором).

1.4. Складіть з ними розповідь і відтворіть слова на іншому листочку.

1.5. Звірте з контрольним листом, виправіть помилки (в особистій уяві).

1.6. Тепер викликайте слово за словом в уяві і по ним відтворюєте текст.

Після відробітку таким чином 30-50 сторінок тексту, процес починає виконуватися мимоволі, тобто вже не потрібно буде проробляти це письмово.

Вправа 2. Короткочасне запам'ятовування текстової інформації.

Цей етап засвоєння матеріалу вимагає зміни емоційного стану. Коли текст систематизований, потрібно навчиться не тільки розуміти його, але й в разі потреби, швидко відтворювати прочитане з мінімальними втратами.

Для цього:

2.1. Викликати в собі емоцію слабкого страху з відтінком роздратованості.

2.2. У цьому стані, ще раз, вголос, читається частина тексту, як і в тренінгу довготривалої пам'яті, поступово прискорюючи процес читання. Але в цьому разі треба фіксувати увагу тільки на ключових словах.

2.3. Тепер закривши книгу, треба викликати в собі емоцію слабкої злості з відтінком настороженості.

2.4. Спробуйте відтворити дослівно даний уривок з тексту, з мінімальною втратою інформації. Оцінка результату і є оцінкою швидкого запам'ятовування. Щоб визначити відсоток втрат інформації, необхідно передати книгу партнерові. Так він зможе проконтролювати ступінь засвоєння матеріалу. У момент викладу треба стежити, щоб викликана емоція не зникала. Якщо це відбудеться, відтворення тексту потрібно припинити і почати все наново. Об'єм тексту для переказу не повинен складати більше понад п'яти сторінок. Ваш партнер має стежити по книзі і відзначати пропущені пропозиції.

При хорошій підготовці втрата інформації не повинна перевищувати 20%. Якщо слідувати цим правилам, то книгу від 300 сторінок можна вивчити майже за три тижні. Це допоможе учню якісно підготуватися до іспитів з гуманітарних дисциплін. Витрачений час на розвиток пам'яті повинен коливатися в межах двох-трьох годин на день. На вивчення однієї сторінки матеріалу в середньому повинно витрачатися до трьох хвилин.

Рекомендації слухачам по самопідготовці:

Аналіз клінічних спостережень практикуючих лікарів терапевтів указує, що тривале внутрішнє протистояння страху приводить до головного болю. Тривале перебування в цій емоції також небажане, бо приводить до пригноблення центральної нервової системи. Спроба подавити тугу або сильний смуток, як помічано, нерідко стає причиною гострих респіраторних захворювань. Можливо під дією цих емоцій пригнічується імунітет. Депресія завжди піддає небезпеці серцево-судинну систему. Пригнічений гнів також дуже небезпечний. Він нерідко провокує на рефлекторному рівні підсвідомого самоврядування порушення роботи печінки і жовчного міхура. Довге перебування в люті веде до надмірного виділення жовчі і шлункового соку. Тому це небезпечно, бо може викликати захворювання на гастрит та виразку. Заборона, яку накладає на себе людина, що прагне не відчувати сильного хвилювання та радості, або навпаки дуже прагне цих емоцій нерідко хворіє на кишкові розлади та захворювання сечостатевої системи. Зрозуміло, що ці данні не є абсолютно науково обґрунтовані, але навіть ці ще не до кінця перевірені дослідження фахівців наштовхують на думку, що до емоцій треба відноситися з особливою повагою та не перевантажувати себе надмірними тренінгами.

Дуже важливим в тренуванні мозку, є його здатність запам'ятовувати і систематизувати великі обсяги інформації. Системній пам’яті насамперед допомагає позитивний емоційно-психологічний настрій і правильно поставлена мета, що направлена на активізацію процесу мислення. Уміння тримати під контролем внутрішні психічні стани і ясне бачення мети, ось застава успішної реалізації даного тренінгу.