КЛУБ „ЮНЕСКО”

НАУКОВИЙ ЦЕНТР ЕКРАЛЬНОГО АНАЛІЗУ

Київське територіальне відділення

МАЛОЇ АКАДКМІЇ НАУК

СЕКЦІЯ ПСИХОЛОГІЇ

МАН „Дослідник”

науково-практичний семінар

„Розвиток емоційного інтелекту учнів з метою покращення сприйняття навчального матеріалу в загальноосвітній середній школі.”

автори семінару: Віленський І. Л., Креденцер В. В.

2007 – 08 навч. р.

План семінару:

1. Емоційно-вольовий процес та етапи його розвитку у дітей шкільного віку.

2. Психологічні механізми емоційного самоконтролю в підлітковому віці.

3. Розвиток пам’яті та мислення через емоційно-вольову саморегуляцію.

4. Тренінг психологічної саморегуляції емоційних станів з елементами екрального аналізу.

5. Тренінг швидко-читання, пам’яті та системного мислення через емоційну саморегуляцію.

6. Рекомендована література.

Цей семінар ставить перед собою завдання навчання фахівців в області психології і педагогіки прийомам аналізу відчуттів та емоцій. Ці знання дозволять слухачам надалі знаходити найбільш раціональні шляхи рішення, творчих завдань в сфері педагогіки, що стоять перед ними.

В основу даного семінару також покладені матеріали досліджень, що виконувалися з використанням метода екрального аналізу (ЕА). Цей метод є авторською розробкою директора Наукового центру екрального аналізу Клубу “UNESCO” (м. Київ) Віленського І. Л. (1992) і колективу співробітників центру. ЕА широко відомий не тільки в Україні, а й за її межами. Особливу популярність він знайшов в Росії і країнах Прибалтики. Науковим експертом методу екрального аналізу і рецензентом більшості наукових робіт з цього напрямку є д-р медичних наук, зав. відділом інформатики НДІ Кібернетики професор Попов А. А.

Екральний аналіз розшифровується як емоційний контроль редуктивно – асоціативної логіки. Метод ЕА є своєрідний синтез логіки і психології. Він ґрунтується на принципі трьохкомпонентної редукції. Цей вид спрощення неусвідомленої інформації, що міститься в емоціях людини, дозволяє розглянути внутрішню мотивацію кожної людини з трьох сторін. При чому кожна гілка аналізу одного і того ж мотиву поведінки є автономною дедукцією. Крім того, метод використовує спеціальні прийоми ідентифікації емоцій людей. ЕА дозволяє фахівцеві емоційно відштовхуватися від мінімальної інформації про людину і робити правильні висновки відносно її мотивів поведінки. При цьому фахівець з ЕА здатний довільно викликати в собі такі емоції, що максимально наближені до станов, які випробовують інші люди. У момент контакту із співбесідником екра-аналітик може визначити характер клієнта, прогнозувати його вчинки. Зазвичай фахівець з ЕА керується тими незначними відомостями про респондента, що несуть в собі відбиток саме його емоцій. Ними можуть бути: інтонації голосу, вирази очей, хода та ін.

Даний метод застосовується для вирішення логічних завдань, при дуже малому об'ємі доступних відомостей про людину. Метод неодноразово використовувався для оцінки найбіль вірогідних творчих дарувань у дітей. Не менш цікава орієнтація методу (ЕА) - розвиток інтелекту в автоматичному (несвідомому) режимі постановки рішення логічних завдань, особливо в критичних ситуаціях, що вимагають від людини блискавичної реакції свідомості. На даному етапі розробляються також і психотерапевтичні технології на основі екрального аналізу, з метою корекції невротичних станов у психічно хворих. Дослідження водночас проводяться і в області розвитку пам'яті та абстрактного мислення. Останнім часом Науковий центр екрального аналізу виконує наукові дослідження на базі ФЕЛ Київського державного університету „КПІ”, що пов'язані з проблемами створення штучного емоційного інтелекту.

Емоційно-вольовий процес та етапи його розвитку у дітей шкільного віку.

В процесі багаторічних досліджень Науковий центр екрального аналізу довів, що збільшення емоційної рухливості, за рахунок правильного дозування емоційного впливу на дитину, прискорює в неї процеси неусвідомленого рішення логічних завдань (Віленський І. Л., 1994, Володіна-панченко Н., 1995, Попів А. А., Віленський І. Л., 1995, Чилінгарян Н. М., 2000, Завадськая О. О., 2000, Ільіних Т. Ю., 2000, Киськевіч М. Ю., 2000, Троян О. Б., Золоторев З. О., Продіус О. І., 2000, Бондаренко До. О., Костюкова О. В., 2000).

Цей факт послужив підставою для створення нових методик розвитку інтелектуальних здібностей у школярів (м. Ярославль, Школа естетичного розвитку, 1994). Стереотип розуміння освіти як передачі учневі спочатку відчуженого "нічийного" знання нажаль все ще домінує в деяких програмах і методиках навчання. Перевага зовнішньої емоційно віддаленої від свідомості дитини мети, в змісті і технології її навчання приводить до послаблення в неї внутрішньої мотивації до пізнання світу. Це не дозволяє їй виявити свій творчий потенціал, провокує небажання вчитися, гіперболізує в дитячій свідомості формальні цінності освіти (отримання оцінок, здача випробувань у ВУЗИ і т.п.). Таким чином виникає відчуження потреб учнів від самого процесу освіти, зникає безпосередній інтерес до пізнання, на зміну якому приходе опосередуваний інтерес до формального освітянського статусу чи придбання позитивної оцінки. Все це обумовлено невідповідністю традиційної мети і форм навчання життєвим потребам учнів, які змінюються (А. У. Хуторськой. Евристичний тип освіти: результати науково - практичного дослідження // Педагогіка, 1999. З. 15).

Нажаль зараз ще не існує абсолютно доскональної методики навчання. На сьогоднішній день в науці ще немає повного уявлення про розвиток процесів пам'яті дитини шкільного віку і про ті чи інші механізми її системного мислення, що водночас змінюються з придбанням життєвого емоційного досвіду. Сучасні педагогічні заходи навчання ще недостатньо враховують індивідуальні структури і закономірності формування асоціативних зв'язків між різними явищами зовнішнього світу, що сприймаються тими чи іншими учнями, взалежності від умов їх осбистого життя, розвитку внутрішньої культури, тощо. Незовсім ще зрозумілі і індивідуальні механізми асоціативних переходів від конкретних категорій мислення дитини до системного узагальнення інформації в її пам’яті на різних вікових етапах дозрівання її свідомості.

Однак вже досконало відомо, що якнайповніші узагальнення інформації ще не мають характеру образу в недосвіченій свідомості дитини, проте саме вони несуть для неї певний емоційний характер. Тому без емоційного залучення учня (тим більш молодших класів) до процесу навчання, важко чекати від нього відповідної мотивації до аналізу запропонованої вчителем інформації. Немаючи безпосереднього контролю над особистими відчуттями учнів вчитель втрачає можливість впливати на формування в їх свідомості запропонованої їм шкали цінностей, а тому і не може в повній мірі виховувати дітей. Його слова не сприймаються так як йому хотілося б, а тому і не доходять до ввірених йому юних сердець. Учні весь час відволікаються на уроці, втрачають стійкість уваги, їх емоційно-вольвий самоконтроль слабшає. Нічого дивного в тому, що більшість з них майже нічого не запам’ятовують з наданого їм матеріалу.

Щоб поліпшити навчальний процесс та допомогти вчителям, нами були розроблені спеціальні прийоми «емоційного контакту», що дозволяють ідентифікувати емоційні реакції учнів під час подачи їм учбового матеріалу і направляти та утримувати увагу юних слухачів в продуктивному ракурсі. Крім того, позитивний вплив на розвиток дитячого інтелекту, пам'яті і мислення мають спеціальні, створені нами тренінги емоційного самоконтролю.

Але перш ніж перейти безпосередньо до самих тренінгів на наш погляд булоб доцільно більш детально зупинитися на процесах пам’яті та мислення та їх залежності від емоційних реакцій в підлітковому віці. Саме з цього ми б і хотіли почати цей семінар.