57.Обладнання для виробництва а/ц виробів

Штучні каменеподібні вироби, виготовлені із цементу (біля 85%) і азбесту (біля 15%), перемішаних з водою називаються азбестоцементними.Виробництво азбестоцементних виробів складається із таких основних процесів: розпушки азбесту, приготування азбестоцементної маси, формування, твердіння і механічного обробітку виробів.На Рис 1 представлена схема компоновки обладнання для виготовлення азбестоцементних хвильових листів і труб. Азбест, що поступає залізнодорожним транспортом , зберігається на складі 1 в окремих відсіках по сортам. Відважена порція азбесту поступає в бігуни 2, де проходе обминання, розпушування, перемішування і зволоження азбесту. Із бігунів азбест направляється в годлендер 3, куди з рекуператорів 4 по трубопроводу подається вода і проходе гідравлічне розпушування азбесту. Тобто розчеплення його на окремі волокна. Цемент із бункера 5 живильником 6 направляється в дозатор 7 і далі в голлендер, де перемішується з розпушеним у воді азбестом, масу, що отримали зливають у ковшову мішалку 8, де проходе безперервне перемішування азбестоцементної маси для попередження розшаровування. Азбестоцементна маса містить біля 8% твердих речовин і 92% води.Із ковшової мішалки маса поступає в листоформувапльну 9 або трубо формувальну 10 машини, де проходить виготовленні відповідних виробів. На форматному барабані листоформувальної машини утворюється сирий азбестоцементний накат, який зрізається автоматичним зрізчиком 11 і стрічковим конвеєром 12 подається на різку до ротаційних ножиць 13. Окремі різані листи поступають на хвильо-стопуючий агрегат 14, який проводе їх укладку на металічні прокладки, хвильову і збірку в окремі стопи.

58. Обладнання для виробництва з/б виробів

1. Бетоном називається штучний камінь, який отриують із раціонально підібраної суміші в’яжучого, води, заповнювачів і якщо необхідно спеціальних добавок.

Для виготовлення залізобетонних виробів в якості в’яжучої речовини застосовують цемент, вапно, гіпс і заповнювач – щебінь, гравій, пісок, шлаки, керамзит,термозит.

Із бетону виготовляють самі різноманітні по формі та розмірам будівельні конструкції, які дозволяють вести будівництво індустріальним методом-зборкою.

Технологічний процес виробництва збірного залізобетону включає операції приготування бетонної суміші, формування виробів, теплового обробітку для прискорення його твердіння. Для приготування бетонної суміші використовують бетономішалки з вільним та примусовим перемішуванням. Процес формування залізобетонних виробів включає операції змазки тазбірки форм, встановлення арматури, укладки бетонної суміші в форму, ущільнення бетонної суміші. Бетонну суміш ущільнюють на віброплощадці ат за допомогою поверхневих, глибинних та зовнішніх вібраторів.

3. По характеру технологічного процесу розрізняють слідуючі основні способи виробництва залізобетонних виробів і деталей: поточно-конвеєрний, поточно-агрегатний, стендовий.

Поточно-конвеєрний спосіб забезпечує масовий випуск виробів обмежених типорозмірів. На кожному посту конвеєра знаходиться форма-вагонетка, в якій виконують окремі операції. Вагонетки рухаються по рельсовому шляху. Робота ведеться одночасно на всіх постах конвеєра. Рух конвеєра пульсуючий. На кожному посту знову повторюються операції, але уже в черговій формі –вагонетці.

Поточно-агрегатний спосіб забезпечує випуск в невеликій об’ємі різнорідної продукції. Форми переміщують поточно від одного робочого місці до іншого краном, тельфером. Робота ведеться послідовно на кожному посту.

Продовжуваність виконання операцій на окремих ділянках різна – від декількох хвилин (ущільнення бетонної суміші) до декількох часів (пропарювання виробів). По даній схемі поточність виробництва здійснюється без примусового ритму. На заводах, які працюють по поточно-агрегатній схемі, встановлюється універсальне обладнання. Яке дозволяє формувати вироби широкої номенклатури.

Стендовий спосіб забезпечує формовку та твердіння в одному місці, частіше на полігоні, причому здійснюється випуск виробів широкої номенклатури. Недоліки цього способу - мала можливість механізації і велика трудоємкість. Стендову схема виробництва застосовують при полігонному способі виробництва і при виготовленні довгомірних, попередньо напружених конструкцій, а також при касетному способі виробництва. Обладнання застосовується порівняно просте, яке можна швидко перенаджувати на випуск виробів різної номенклатури.

2. Арматурна сталь з металургійних заводів для виробництва залізобетонних виробів поступає в мотках масою до 200кг (діаметром 2,5-14мм) або прутками довжиною 6-12м (діаметром вище 12мм).

Арматурна сталь, яка поступає в мотках, розмотується, виправляється і розізається на стержні необхідної довжини.

Пруткова сталь тільки ріжеться на стержні необхідної довжини. Із окремих стержнів в подальшому виготовляється каркас залізобетонного виробу. При виготовленні арматурних каркасів (або сіток) застосовуються станки, які виконують операції правки, різки, згину і зварювання арматури.