
- •2. Основні властивості металів
- •4. Вуглецева сталь, класифікація та властивості.
- •5.Авуни , класифікація та властивості
- •7. Тверді сплави, класифікація та властивості.
- •26 Бункери, силоси, будова, принцип дії, застосування.
- •45.Проперлерний змішувач
- •53.Гіпсоварочний котел безперервної дії, будова, принцип дії, застосування
- •55. Обладнання для виробництва вапна та виробів на його основі
- •57.Обладнання для виробництва а/ц виробів
- •59.Човникови спосіб виробництва скла
- •60.Безчовниковий спосіб
- •61.Полірування та шліфування скла
- •63.65.Обладнання для виробництва щаартованого та прокатного скла
- •64 Обладнання для виробництва триплексу
- •66. Обладнання для скляних труб
- •67. Для виробництва скловолокна
- •68. Для виробництва поштучних скляних виробів
- •Пресування
- •Пресовидування
- •70. Живильники скло формувальних машин
45.Проперлерний змішувач
Пропелерні змішувачі застосовуються для розпуску глин у воді, змішування рідких мас з вологістю не менше 32-50% і підтримання їх у зваженому стані.
Робочим органом змішувача є трьохлопасний гвинт 1, закріплений на вертикальному валу 2. Він приводиться в обертання від електродвигуна 3 через пару конічних шестерней 4, які поміщені в закритій масляній ванні, змонтованою на балках, які прикріплені до резервуару. Є пропелерні змішувачі, у яких лопасний вал з’єднаний з валом електродвигуна або на лопасному валу закріплений клиноремінний шків, який обертається від шківа двигуна
46.Бетономішалки, будова, принцип дії, застосування. Приготування (перемішування) бетонів і розчинів здійснюється в бетоно- і розчинозмішувачах. Основними вузлами змішувачів є робочі органи, пристрої і механізми для завантаження і розвантаження суміші, двигун і трансмісія.По способу перемішування розрізняють змішувачі примусової дії (б) і гравітаційні (а). Примусове перемішування здійснюється при обертанні лопастів в нерухомої ємкості (барабані), а в гравітаційних змішувачах – в результаті підєму і зкидання суміші всередині барабана, що обертається. Гравітаційні змішувачі простіші по конструкції і здатні перемішувати бетони з більш крупними заповнювачами.
47. Циклони, будова, принцип дії, застосування З багатьох машин (сепараторів, сушильних барабанів, обертових печей) особливо при сухому подрібнення матеріалів виділяється велика кількість пилу. Наявність в повітрі цеху пилу в кількості 5-10мг/м3 вважається шкідливим, а більше 30 мг/м3 небезпечним, тоді як пил часто вважається цінним матеріалом
Циклони, які відносяться до центр обіжних пиловловлювачів, широко застосовуються в практиці очистки пилеповітряних потоків від частинок пилу величиною 80-100мкм. Циклон представляє собою циліндр 1, зварений з усіченим конусом 2. до циклону по дотичній приєднується водний патрубок 4. Завдяки дотичному вводу пилеповітряна суміш при поступанні в циклон отримує обертальні рухи.
При цьому крупні частинки пилу внаслідок втрати потоком швидкості під дією сили тяжіння зразу ж випадають з потока. Решта частинок під дією центр обіжної сили труться об стінки кожуха (або один об одного), втрачають швидкість і теж випадають. Пил видаляється із циклону через патрубок 3, а повітря виходить через трубу 5. Циклони виділяють 65-80% пилу, який заключний в повітряному потоці.
Батарейний циклон (виділяє частинки пилу величиною 10-100мкм) і складається із декількох малих циклонів. Завдяки тому, що сила з якою частинки прижимаються до стінок циклону, тим більше, ніж радіус циклону, циклони малих діаметрів (при однаковій швидкості V) більш ефективно відокремлюють пил від повітря. Але продуктивність їх зі зменшенням діаметра циклону знижується. В зв’язку з цим для очистки повітря від пилу в кількостях, які практично є в помольних і інших цехах застосовують батарейні циклони, які складаються з 50 і більше малих циклонів (діаметром 0,05; 0,1; 0,15; 0,2; 0,25м) і з’єднані в одному агрегаті.
48.Рукавні фільтри Рукавний (тканинний) фільтр виділяє частинки пилу величиною 0,1-10мкм і має декілька рядів тканинних рукавів 3, які прикріплені до нижньої основи 2, під яким розміщений бункер 10 з гвинтовим транспортером 1 для видалення пилу. Рукава за допомогою важільних систем 6 періодично і автоматично встряхуються. Клапан 7 в верхній частині має клапанну коробку з клапаном 5 і патрубком 4 для підключення до відсмоктую чого повітропроводу. Фільтр працює циклами: перший цикл – фільтрація повітря, другий-очистка рукавів.Запилене повітря, яке засмоктується через патрубок проходить в тканинні рукава. При цьому частинки пилу затримуються на їх стінках, а очищене повітря через отвори в тканині проходе в клапанну коробку. Періодично групи рукавів очищуються за допомогою продувочно-встряхуючого механізму. При цьому клапан 5 відключає фільтр від всмоктую чого вентилятора, а клапан 9 закриває прохід пилеповітряній суміші, вмикається встряхуючий механізм і від спеціального вентилятора подається повітря. Зі стінок пил осідає в бункер і видаляється гвинтовим транспортером. Коли встряхування закінчено, рукава знов з’єднуються з відсмоктуючим вентилятором.
51. Камерні фільтр - преси, будова, принцип дії, застосування. Камерний фільтр-прес з ручним розвантаженням (Рис 1,а) має станину, що складається з двох чавунних П-подібних стойок 9 та 6, з’єднаних між собою штангами 8. На штангах ручками 7 навішені чавунні квадратні або круглі плити 19 (Рис 1, б і д), які мають борти та концентричні борозни.Завдяки потовщеним бортам утворюються камери. Плити перекриваються полотнами 18, закріплюються порожнистим гвинтом 21 та гайкою 20 (Рис 1, б і д), що вставляються у центральні отвори кожної плити. Отвори у гвинтах та гайках утворюють канал, по якому до всіх камер подається маса. Крім того, плити мають канали та отвори 17 для відведення фільтрату.Перед подаванням маси до фільтр-преса плити з полотнами зближуються та герметично закриваються гвинтовими або більш досконалим гідравлічним затвором. Гідравлічний затвор (Рис 1,а і г) складається з циліндра 1 у поперечині 22 станини, поршня 30 та ущільнення 29. До циліндру подається вода. Завдяки тому що у проріз 27 входить шпонка 26, що врізана у поршень 30, вона утримує його від провертання.На прямокутну нарізку поршня накручений штурвал 2. В середину поршня закручений гвинт 28 штурвалом 3. Коли плити здвигнуті, штурвалом викручують гвинт 28, який через бабку 4 здійснює тиск на притискну плиту 5 (Рис 1,а). Плити остаточно затискають гідравлічним затвором, до циліндра якого нагнітається вода насосом з ручним або електричним приводом. Вода поступає трубопроводу 31 до циліндру 1, давить на поршень 30, заставляє його переміщатися та затискає плити. Якщо виникає надлишковий тиск, клапан 24 підіймається і вода виходить з циліндру по трубопроводам 23 (через цей же клапан випускають воду при розбиранні пресу). Після того як плити достатньо затиснуті, що визначають по манометру 25, положення поршня 30 фіксується штурвалом 2. плити ущільнюються надітими на них полотнами. Для збереження полотен та створення більш герметичного ущільнення у бортах плит роблять пази у вигляді ластівчиного хвоста з запресованими резиновими кільцями. Полотна повинні відповідати діаметру плит, мати центральний отвір, який співпадає з отвором у центрі плити та не мати складок після їх закріплення.
52, Гіпсоварочний котел періодичної дії, будова, принцип дії, застосування.
. Варка гіпса в варочному котлі (Рис 1)
Гіпсоварочний апарат представляє собою металічний зварний корпус с кришкою та випуклим днищем. Всередині, якого розміщена мішалка, яка обертається постійно, навіть при загрузці гіпса. До мішалки приварений ланцюг, який зчищає гіпс з днища котла. Всередині котла є жарові труби по яким подається гарячий топочний газ. Котел вмурований в цегнляну кладку, де проводиться підвід тепла.
Час варки гіпса 1,5 год. Для отримання високоміцного гіпса варка може досягати 3-6год., при цьому міцність підвищується в декілька раз. Гіпс попередньо нагрівають до 600С та на протязі 30хв температуру піднімають до 1500С – перше кипіння і утворюється напівгідрат.При цьому гіпс починає кипіти і температура залишається постійною. Для отримання однорідного гіпса перед закінченням варки температуру середовища піднімають на 20-300С -друге кипіння проходе обезводнення напівгідрата. Дуже важливо в цей момент не допустити коливання температури в бік збільшення, так як може утворитися нерозчинний ангідріт, який має низьку міцність.
З котла гіпс поступає в бункер томлення, де проходить кінцева дегідратація продукта за рахунок фізичного тепла матеріалу. Томлення – процес, який необхідний для вивчення міцності гіпса.Їх перевага- простота конструкції. Недолік- періодичність дії, швидка зношуваність днища та складно уловлювати гіпсовий пил.