27

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Реферат на тему:

Специфіка психологічної роботи

з дітьми та підлітками,

що мають схильність до суїциду.

Виконала

студентка 56 групи

факультет

педагогіки та психології

Дударєва Тетяна

Кіровоград, 2013

Зміст

1. Суїцид, як психологічна проблема. Причини появи в дітей та підлітків схильності до суїциду.

2. Профілактичні заходи та діагностичний інструментарій, що спрямовані на попередження суїциду учнів молодшого шкільного віку;

3. Система роботи з профілактики та діагностики суїциду підлітків.

4. Психологічна допомога у випадку суїциду.

Висновки

Додатки

Вступ

Актуальність дослідження. У зв’язку зі збільшенням стресових факторів в сучасному суспільстві, відбулось і збільшення кількості суїцидів. Досвід світової суїцидології свідчить про існування тісної залежності між частотою завершених суїцидів і такими змінними, як: економічні чинники, наприклад, ступінь урбанізації, співвідношення промислових і сільськогосподарських робітників, міграційні потоки, комунікативно-інформаційні потоки, що проходять через засоби масової інформації.

Посилення соціально-психологічної напруженості в суспільстві, необхідність змінювати життєві орієнтири і звичний спосіб життя ведуть до руйнування поведінкових стереотипів індивіда і його біосоціальної дезадаптації.

До суїцидальної поведінки схильні абсолютно всі індивіди, будь якого віку, статі, релігійних вірувань, фінансового забезпечення тощо, особливо вразливою, на мою думку, є категорія учнів, а саме діти та підлітки. Нажаль смертність серед тих хто вчинив спробу самогубства досить високий і тому профілактична та діагностична робота має бути на першому місці.

У зв’язку з цим можна виділити мету – це попередження та профілактика суїцидальної поведінки серед учнів молодшого шкільного віку та підлітків. Тому обов’язково діяльність психолога має включати в себе роботу з категорією учнів з суїцидальною поведінкою.

Проблемою суїцидальної поведінки займалося багато вчених, як вітчизняного так і зарубіжного простору це Е. Шнейдман, А.Г. Амбрумова, А.Є. Личко, Є. Шир, Е. Дюркгейм, В.А. Тихоненко, А.Г. Амбрумова, В.П. Бородіна, Н.В. Конанчук, В.К. Мягер, К. Абрахам, З. Фрейд, Д.С. Ісаєв, К.В. Шерстнев, Г. Отто та інші.

1. Суїцид, як психологічна проблема. Причини появи в учнів схильності до суїциду.

Спеціалісти визначають суїцид (suizid – з лат. «себе вбивати»), тобто самогубство, як усвідомлювані, навмисні дії, спрямовані на добровільне позбавлення себе життя, що призводить до смерті. Науковці-психологи, крім факту самогубства розглядають і більш ширший контекст суїцидальної поведінки – численні факти свідомого чи несвідомого нехтування життям як вищою цінністю людини (акти хоробрості, ризиковані вчинки, гра зі смертю, надмірне виснаження себе працею, легковажне нехтування небезпекою).

Суїциди діляться на три основні групи: істинні, демонстративні і приховані.

Істинний суїцид направляється бажанням померти, не буває спонтанним, хоча іноді і виглядає досить несподіваним. Такому суїциду завжди передують пригнічений настрій, депресивний стан або просто думки про відхід з життя. Причому оточуючі такого стану людини можуть не помічати. Іншою особливістю дійсного суїциду є роздуми і переживання з приводу сенсу життя.

Демонстративна суїцид не пов'язаний з бажанням померти, а є способом звернути увагу на свої проблеми, покликати на допомогу, вести діалог. Це може бути і спроба своєрідного шантажу. Смертельний результат в даному випадку є наслідком фатальною випадковістю.

Прихований суїцид (Непряме самогубство) - вид суїцидальної поведінки, що не відповідає його ознаками в строгому сенсі, але має ту ж спрямованість і результат. Це дії, що супроводжуються високою ймовірністю летального результату. Більшою мірою це поведінка націлене на ризик, на гру зі смертю, ніж на відхід з життя. Такі люди вибирають не відкритий відхід з життя «за власним бажанням», а так зване суїцидально обумовлена поведінка. Це і ризикована їзда на автомобілі, і заняття екстремальними видами спорту або небезпечним бізнесом, і добровільні поїздки в гарячі точки, і вживання сильніших наркотиків, і самоізоляція. [4,151]

Розрізняють наступні види самогубств:

1. Неусвідомлюване самогубство.

2. Самогубство як ризикована гра і ризикована легковажність.

3. Психопатологічне й агресивно-невропатичне самогубство:

• маніакальне самогубство осіб, охоплених галюцинаціями або мареннями;

• самогубство меланхоліків у стані глибокого смутку, скорботи, гіпертрофованих докорів совісті, суму, журби;

• самогубство охоплених нав’язливими ідеями;

• автоматичне чи імпульсивне самогубство.

1. Самогубство психічно нормальної людини з такими видами суїцидальної поведінки:

• демонстративно-шантажувальна форма суїцидальної поведінки:

• форми суїцидальної поведінки: внутрішні форми: суїцидальні думки, уявлення, емоційні переживання, задуми, наміри; зовнішні форми: суїцидальні спроби і завершені суїциди;

• егоїстичний суїцид, що виникає через руйнування соціальних зв‘язків особистості з суспільством;

• альтруїстичний суїцид, який виникає у формі самопожертви задля захисту інтересів групи (фанатики тощо);

• анатомічний суїцид, який виникає внаслідок виснаження;

• суїцид, спровокований засобами масової інформації;

• суїцид, спричинений депресією. [12]