Тема 6. Цивільно-правові засоби захисту права власності

1. Основні засади захисту права власності. Система цивільно-правових засобів захисту права власності.

2. Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).

3. Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння (негаторний позов).

4. Позов про визнання права власності

5. Позов про виключення майна з опису (звільнення з-під арешту).

6. Визнання незаконним правового акта, що порушує право власності

7. Визнання правочину недійсним як спосіб захисту права власності

8. Зобов’язально-правові засоби захисту права власності

1. Основні засади захисту права власності. Система цивільно-правових засобів захисту права власності.

Досліджуючи питання захисту права власності, варто звернутися до співвідношення понять „охорона” і „захист”. Охорона права власності є ширшим поняттям, ніж захист. Охорона здійснюється з допомогою законодавчої визначеності режиму майна, підстав виникнення права власності, недопустимості втручання у майнову сферу власника тощо. Захист – це реакція на факт порушення права.

Під цивільно-правовим захистом права власності розуміють систему засобів, які застосовуються у випадку порушення прав власника і які спрямовані на відновлення та захист майнової сфери власника.

Всі способи захисту права власності класифікуються на певні групи:

1) речово-правові засоби захисту права власності – віндикаційний позов, негаторний позов, позов про визнання права власності, які спрямовані на захист суб’єктивного права власності як права абсолютного;

2) зобов’язально-правові захисту права власності випливають з договірних інститутів, а не з права власності як такого і спрямовані на захист власника як суб’єкта зобов’язальних правовідносин.

Є. Суханов всі способи захисту права власності поділяє на:

1) класичні речово-правові (віндикаційний та негаторний позови);

2) зобов’язально-правові;

3) позов про визнання права власності та його різновид, позов про виключення майна з опису, які є особливими способами захисту права власності;

4) позови до публічної влади (позов про повне відшкодування збитків, заподіяних приватним особам внаслідок незаконних дій державних органів, органів місцевого самоврядування чи їхніх посадових осіб, у тому числі шляхом видання нормативного чи ненормативного акта всупереч закону чи іншому правовому акту);

5) позови про компенсацію у зв’язку з припиненням права власності за рішенням публічної влади.

І. Дзера пропонує таку класифікацію способів захисту:

• основні речово-правові засоби: віндикаційний позов, негаторний позов;

• допоміжні речово-правові засоби захисту: позов про визнання права власності, позов про виключення майна з опису;

• зобов’язально-правові засоби: відшкодування збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням договору;

• спеціальні засоби захисту: позови про визнання правочину недійсним; позови про захист прав співвласника у разі виділу, поділу та продажу спільного майна.