
- •Інноваційні технології навчання у процесі засвоєння знань, умінь, навичок, їх роль у навчальній діяльності; у формуванні творчого мислення
- •Творчо-розвивальні технології
- •Проектна технологія
- •Основні етапи роботи у проекті
- •Типи проектів
- •Українська мова
- •Математика
- •Я і Україна
- •Трудове навчання
- •Дидактичні і методичні принципи ігрової діяльності:
- •Головні умови ігрової діяльності
- •Компоненти гри :
- •Етапи гри:
- •Специфіка навчальних ігор:
- •Найсуттєвіші питання для вчителя
- •Гра‟Словознайко”
- •Конфуцій сказав: «Учитель та учень ростуть разом». Ігрові технології на уроках дозволяють рости як учням, так і вчителеві. Нові інформаційні технології
Інноваційні технології навчання у процесі засвоєння знань, умінь, навичок, їх роль у навчальній діяльності; у формуванні творчого мислення
Слово інновація має латинське походження і в перекладі означає оновлення, зміну, введення нового. У педагогічній інтерпретації інновація означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально-виховного процесу . Інновацію можна розглядати як процес (масштабну або часткову зміну системи і відповідну діяльність) і продукт (результат) цієї діяльності.
Таким чином, інноваційні педагогічні технології як процес - це «цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів» (І. Дичківська). У значенні продукту діяльності визначимо інновацію як оригінальні, новаторські способи та прийоми педагогічних дій і засоби.
Існує низка інноваційних технологій:
-творчо-розвивальні
-проектні
-інформаційні
-ігрові
Творчо-розвивальні технології
Творчо-розвивальна технологія – один з видів педагогічної технології, які ґрунтуються на етапах творчої діяльності (інформаційно-пізнавальний конфлікт, альтернативне, гіпотетичне розв'язання конфлікту)
Основна мета творчо-розвивальних технологій – розвиток творчого потенціалу учнів.
Л. Виготський, С. Рубінштейн, Л. Пономарьов, Н. Талізіна, Е. Костюк, Д. Брунер, І. Лернер, М. Саткін, В. Онищук підкреслюють близькість навчально-творчої діяльності і творчості взагалі.
Навчально-творча діяльність орієнтована на розв'язання пізнавальних суперечностей, навчально-творчих завдань (В. Попа, В. Андреєв); навчальних проблем (І. Лернер, О. Матюшкін), евристичних запитань і завдань (А. Хуторской), дослідницьких завдань (І. Лернер, М. Скаткін). Навчально-творча діяльність – педагогічно керована діяльність
Одним із базових понять є поняття “творчість”.
Під творчістю найчастіше розуміють створення нового, нових, матеріальних або духовних цінностей. Творча діяльність – це антипод-наслідування, копіювання, діяльності за шаблоном, готовим взірцем, правилом, алгоритмом
Загальноприйнятими є такі характеристики творчості:
- перетворення явищ, речей, процесів діяльності або їх образів – чуттєвих чи розумових;
- новизна, оригінальність продукту творчості (нової ідеї, системи невідомих закономірностей тощо)
Творча діяльність визначається певною структурою розумового пошуку з рядом послідовних дослідних приймів і операцій, спрямованих на досягнення поставлених цілей. Дослідники творчості виділяють узагальнені етапи цієї діяльності:
- виявлення інформаційно-пізнавального конфлікту;
- на основі альтернативного мислення формування гіпотези та її доведення.
Структура творчо-розвивальної технології має включати такі складові:
а) концептуальна основа;
б) творчі компоненти:інформаційно-пізнавальний конфлікт; розв’язання інформаційно-пізнавального конфлікту на основі гіпотетичного мислення;
в) змістова частина: цілі і завдання навчання;зміст навчального матеріалу;
г) процесуальна частина: методи і форми навчальної діяльності учнів; методи і форми діяльності вчителя;
д) діагностика, та корекція навчальної діяльності
Інформаційно-пізнавальний конфлікт і процес його розв’язання на основі гіпотези – це інваріантні складові творчо-розвивальних технологій. Варіативність методів і форм, що застосовуються у навчально-творчій діяльності, сприяють реалізації інваріантних складових, є основою виділення творчо-розвивальних технологій, до яких належать:
- технологія особистісного “відкриття” знань, умінь і навичок;
- технологія навчального дослідження (вивчення предметів у природних обставинах,спостереженням,лабораторними дослідженнями,конструюванням тощо);
- проектна технологія (передбачає розв'язання учнем або групою учнів будь-якої проблеми, здійснення творчих проектів, що вимагає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого – інтегрування знань, умінь з різних навчальних предметів галузей науки, техніки тощо);
- інформаційна технологія (комп’ютерні програми, системи машинної графіки, обчислювальні експерименти, дистанційне навчання);
- технологія “мозкового штурму”;
- технологія розв’язання евристичних завдань;
- технологія розв’язання дослідницьких задач тощо.
Використання творчо-розвивальних технологій здійснюється поетапно засобами дослідницьких, ігрових творчо-прикладних дій, у ході яких відбувається розвиток та діалектичне поєднання операційного та образно-асоціативного видів мислення.
Такі завдання складають систему, яка дає змогу сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів та забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Треба пам’ятати, що творчі здібності забезпечують швидке набуття знань та умінь, закріплення та ефективне застосування їх на практиці. А це означає, що для розвитку творчих здібностей велике значення має розвиток психічних процесів пам’яті, уваги, уяви тощо. Саме ці якості, за даними психологів, – основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.
Наведемо деякі приклад використання творчо-розвивальних технологій:
1.Технологія розв’язання евристичних завдань:
А) На дошці висить таблиця з алфавітом. Кожна цифра відповідає порядкові, місцю букви в алфавіті: а-1, б-2, в-3 і т.д.
Наприклад, слово абрикос цифрами пишеться:
1, 2, 20, 10, 14, 18, 21.
Матеріал для завдання:
2, 23, 20, 31, 14 (буряк); 3, 7, 6, 17, 12, 6, 31 (ведмідь); 3, 24, 16, 11, 27, 34 (вулиця); 29, 15, 19, 16, 1 (школа); 10, 19, 29, 11, 23 (зошит); 15, 18, 11, 9, 15, 1 (книжка); 24, 28, 7, 18, 31 (учень); 2, 1, 23, 31, 15, 12, 3, 30, 11, 18, 1 (Батьківщина).
Б)Розгадай шаради складів.
Називаю слова, вказую, які склади цих слів треба взяти, щоб утворити нове слово. Наприклад: треба взяти другий склад слова сама, і перший – слова лоша, щоб утворилось слово мало.
1) Перший склад слова бетон,другий – слова вересень і другий – слова ваза (береза).
2) Перші склади слів черепаха, редиска, вигін, кипіти (черевики).
3) Перший склад слова помідор, перший і другий - слова неділя і другий - слова кілок (понеділок).
В)Склади слово з букв одного слова.
З букв даного слова учням за певний час за допомогою словничків скласти і записати слова:
Ведмідь (мед, мідь, дім, дві, дід);
Айстри (старий, три, рис, сир, тир);
Акваріум (мак, кава, міра, кара, рама, ріка, Віра, кір, рука, крам, вік);
Диктант (нитка, так, тин, кит, кат, танк);
Екскурсія (рік, сік, кір, сук);