Складні прикметники

1. Разом пишуться:

а)Складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: електросилови́й (електроси́ла), лісостепови́й (лісосте́п), м’ясозаготіве́льний (м’ясозаготі́вля), радіофізи́чний (радіофі́зика), самохі́дний (самохі́д), теплообмі́нний (теплоо́бмін), чорнозе́мний (чорно́зем).

б)Складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника: загальноосві́тній (зага́льна осві́та), легкоатлети́чний (легка́ атле́тика), мовностильови́й (мо́вний стиль), народногоспода́рський (наро́дне господа́рство), народнопоети́чний (наро́дна пое́зія), первіснообщи́нний (перві́сна общи́на), правобере́жний (пра́вий бе́рег), сільськогоспода́рський (сільське́ господа́рство), східнослов’я́нський (схі́дні слов’я́ни).

в)Складні прикметники з другою дієслівною частиною: волелю́бний, деревообро́бний, карколо́мний, машинобудівни́й.

Примітка. Прикметники з другою префіксальною дієслівною частиною пишуться через дефіс: ванта́жно-розванта́жувальний, контро́льно-вимі́рювальний.

г)Складні прикметники, в яких першим компонентом виступає прислівник: важкохво́рий, внутрішньозаводськи́й, загальнодержа́вний; так само й такі, в яких другою складовою частиною є дієприкметник: вищезга́даний, нижчепідпи́саний, новоутво́рений, свіжозру́баний, але: тро́хи ви́ще зазна́чений (параграф), бо є пояснювальне слово.

Примітка 1. Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, як правило, зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником: абсолю́тно сухи́й, діаметра́льно протиле́жний, послідо́вно миролю́бний, рі́зко окре́слений, суспі́льно кори́сний, суспі́льно необхі́дний, хімі́чно зв’я́заний.

Примітка 2. У складних термінах прислівник — компонент, що уточнює значення складного прикметника, пишемо разом із цим прикметником: видовженотупоконі́чний, короткогрушоподі́бний, округлояйцеподі́бний.

д)Складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне смислове навантаження передається останнім прикметником, а попередні лише звужують, уточнюють його зміст. Такі прикметники, як правило, мають термінологічне значення: вузькодіале́ктне (мовне явище), грудочеревна́ (перепона), давньоверхньоніме́цька (мова), двовуглеки́слий (газ), лінгвостилісти́чні (особливості); також — глухоніми́й, сліпоглухоніми́й.

е)складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: двадцятиповерхо́вий, семиразо́вий, стодвадцятип’ятирі́чний, але 125-рі́чний.

є)Складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема ті, які виражають відношення родової ознаки до видової): поперечношліфува́льний (поперечний шліфувальний верстат).

2. Через дефіс пишуться:

а)Складні прикметники, утворені від складних іменників, писаних із дефісом: ві́це-президе́нтський (ві́це-президе́нт), генера́л-губерна́торський (генера́л-губерна́тор), ди́зель-мото́рний (ди́зель-мото́р), соціа́л-демократи́чний (соціа́л-демокра́т), у́нтер-офіце́рський (у́нтер-офіце́р).

Примітка. В окремих випадках, коли прикметник утворюється від сполучення іменника з прикладкою, дефіс не ставимо: Москва́-ріка́ — москворі́цький.

б)Складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: агра́рно-сирови́нний, держа́вно-монополісти́чний, електро́нно-обчи́слювальний, культу́рно-техні́чний, лісопи́льно-струга́льний, ма́сово-політи́чний, мо́вно-літерату́рний, навча́льно-виховни́й, науко́во-техні́чний, парті́йно-політи́чний, пло́ско-опу́клий, постача́льно-збутови́й, свердли́льно-довба́льний, суспі́льно-політи́чний, столя́рно-механі́чний; а також узвичаєні: всесві́тньо-істори́чний, літерату́рно-худо́жній, наро́дно-ви́зво́льний, підзо́листо-боло́тний тощо; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і: агра́рний і сирови́нний, навча́льний і виховни́й і под.

в)Складні прикметники, в яких перша частина закінчується на -ико (-іко): буко́ліко-романти́чний, діале́ктико-матеріалісти́чний, істо́рико-культу́рний, меха́ніко-математи́чний, полі́тико-економі́чний.

г)Складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військо́во-морськи́й, військо́во-спорти́вний, воє́нно-стратегі́чний.

Примітка. Складні субстантивовані прикметники військовозобов’я́заний, військовополоне́ний пишемо разом.

д)Складні прикметники, в яких перша частина не має прикметникового суфікса, але яка за змістом є однорідна з другою частиною й приєднується до неї за допомогою сполучного звука о або е: м’я́со-во́вня́ний, м’я́со-моло́чний, крохма́ле-па́токовий.

Примітка. Складні прикметники цього типу, що виступають як наукові нові терміни, пишемо разом: головоно́гі, грудочеревна́ (перепона).

е)Складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: блаки́тно-си́ній, гіркува́то-соло́ний, ки́сло-соло́дкий, моло́чно-бі́лий, сі́ро-голуби́й, те́мно-зеле́ний, черво́но-зеле́но-си́ній, але: жовтогаря́чий, червоногаря́чий (окремі кольори).

є)Складні назви проміжних сторін світу: півде́нно-схі́дний, півні́чно-за́хідний.

ж)Складні прикметники, першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 20-рі́чний, 10-поверхо́вий

Тести і завдання до твору «Слово о полку Ігоревім» Завдання за вибором однієї правильної відповіді 1. В оповіді з Київського літопису та в поемі «Слово о полку Ігоревім» зображено події: А. 1113 р.; Б. 1036 р.; В. 988 р.; Г. 1185 р. 2. Підґрунтям «Слова о полку Ігоревім» є такі історичні події: А. Успішні походи Ігоря Новгород-Сіверського на греків; Б. Невдалий похід Ігоря Новгород-Сіверського проти половців; В. Перемога Ігоря над половцями у Тмуторокані; Г. Похід князя Ігоря на сусіднє Чернігівське князівство. 3. Укажіть основну ідею «Слова…»: А. Пророкування щасливої будущини; Б. Заклик до єднання князів руських; В. Уславлення мужності руських воїнів; Г. Засудження походу проти половців. 4. Головну ідею твору «Слово о полку Ігоревім» висловлено устами: А. Ігоря Новгород-Сіверського; Б. Святослава Київського у «золотому слові»; В. Половецького хана Кончака; Г. Ярослава Осмомисла Галицького. 5. Вкажіть, яке природне явище як знамення вказує на те, що природа – не лише поетичний образ, а й дійова особа, що безпосередньо впливає на перебіг подій: А. Повінь; Б. Землетрус; В. Затемнення сонця; Г. Мороз улітку. 6. Автором «Слова о полку Ігоревім» є: А. Нестор-літописець; Б. Володимир Мономах; В. Один із дружинників Ігоря Новгород-Сіверського, ім’я якого невідоме; Г. Боян. 7. Виберіть визначення, яке найкраще характеризує мову «Слова о полку Ігоревім»: А. Проза; Б. Поезія; В. Поезія в прозі; Г. Ритмізована проза. 8. У «Слові о полку Ігоревім» до сил природи звертається: А. Святослав Київський; Б. Ярославна, дружина князя Ігоря; В. Глібівна, дружина яр-тура Всеволода; Г. Збірний жіночий образ. 9. Укажіть літературний стиль, ознаки якого характерні для «Слова…»: А. Бароко; Б. Реалізм; В. Класицизм; Г. Романтизм. 10. Хто віднайшов список «Слово о полку Ігоревім»? А. О.Мусін-Пушкін; Б. О.Пушкін; В. І.Франко; Г. Т.Шевченко 11. Укажіть композитора, який написав оперу «Князь Ігор» за сюжетом «Слова о полку Ігоревім»: А. М.Лисенко; Б. М.Леонтович; В. О.Бородін; Г. П.Чайковський. Завдання з вибором кількох правильних відповідей 12. У «Слові…» звертаються про допомогу до: 1. Померлих предків; 2. До вітру; 3. Сонця; 4.Руської землі; 5. Дніпра-Славутича; 6. Ігоря; 7. Святослава. 13.  Персонажами твору «Слово о полку Ігоревім» є: 1. Ігор Святославович; 2. Ярославна; 3. Ярополк; 4. Святослав Київський; 5. Всеволод Святославович; 6. Княгиня Ольга; 7. Володимир Великий. Завдання на встановлення відповідності (логічні пари) 14. Установіть відповідність між цитатою із «Слова о полку Ігоревім» і персонажем, якому вона належить: 1. «Один брат, один світ світлий – ти, Ігорю! Оба ми є Святославичі!»; 2. «Браття і дружино! Лучче є би потятим бути, аніж полоненим бути»; 3. «О мої синовці… Рано єсте почали половецьку землю мечами разити, А собі слави шукати…»; 4. «О вітре, вітрило! Чому, господине, так сильно вієш ти?» А. Ігор; Б. Святослав; В. Боян; Г. Ярославна; Д. Всеволод. Відповіді на тести до твору «Слово о полку Ігоревім» 1. Г 2. Б 3. Б 4. Б 5. В 6. В 7. Г 8. Б 9. А 10. А 11. В 12. 2, 3, 5 13. 1, 2, 4, 5 14. 1 - Д, 2 - А, 3 - Б, 4 — Г Тест «Слово о полку Игореве» для 9 класса Автор: Кукоба Светлана Николаевна 1. Кто является автором «Слова...»? 1) Владимир Мономах 2) летописец Нестор 3) Даниил Заточник 4) автор неизвестен 2. Когда было создано «Слово о полку Игореве»? 1) в XI веке 2) в XII веке 3) в XIII веке 4) в XV веке 3. С какого языка переведено «Слово о полку Игореве»? 1) со старославянского 2) с древнерусского 3) с церковнославянского 4) с латинского 4. Когда была обнаружена рукопись со «Словом...»? 1) в конце XIII века 2) в конце XII века 3) в начале XIX века 4) в конце XVIII века 5. А.И. Мусин-Пушкин впервые опубликовал «Слово...»: 1) в 1812 году 2) в 1800 году 3) в 1805 году 4) в 1806 году 6. Одна из впервые снятых копий «Слова...» предназначалась: 1) Петру I 2) Александру II 3) Екатерине II 4) Елизавете Петровне 7. Оригинал «Слова...»: 1) был затерян во время Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. 2) сгорел во время пожара в Москве в 1812 году 3) Екатерина II подарила его прусскому королю 4) был украден из архивов в XIX веке 8. О каком событии идёт речь в произведении? 1) о создании единого Московского государства в конце XIII века 2) о походе Мономаха на половцев в 1115 году 3) о татаро-монгольском иге в XIII веке 4) о походе князя Игоря против половцев в 1185 году 9. Чем закончился поход князя Игоря? 1) Русское войско одержало победу над половцами. 2) Игорь был смертельно ранен. 3) Князь Игорь со своим войском потерпел поражение и был пленён. 4) Ни одна из сторон не победила. 10. Сколько было сражений? 1) 1 2) 2 3) 3 4) 4 11. Каков результат первого сражения с половцами? 1) половцы сразу сдались 2) войско князя Игоря потерпело поражение 3) войско половцев потерпело поражение 4) половцы отогнали русское войско далеко назад 12. Что произошло с Игорем во время второго сражения? 1) был убит 2) был ранен и взят в плен 3) был ранен, но смог убежать вместе с братом Всеволодом 4) был тяжело ранен 13. О ком идёт речь? «...полная печали, плачет, как кукушка на юру». 1) Ярославна 2) Ольга 3) дочь хана Кончака 4) Елена 14. О ком идёт речь? «...мужество избрал себе опорой, ратным духом сердце поострил...» (перевод Н. Заболоцкого). 1) Всеволод 2) Олег 3) Ярослав 4) Игорь 15. Какое средство выразительности использовано автором в приведенной ниже фразе? «Стоном стонет мать-земля сырая» (перевод Н. Заболоцкого). 1) оксюморон 2) олицетворение 3) градация 4) анафора 16. Две битвы князя Игоря с половцами представлены автором по принципу: 1) антитезы 2) сравнения 3) гиперболы 4) литоты 17. Какова роль «Золотого слова Святослава» в «Слове…»? 1) является вставным эпизодом в произведении 2) является политическим центром «Слова...» 3) при помощи «Золотого слова Святослава» читатель узнает о родословной Игоря 4) автор «Золотым словом Святослава» иллюстрирует героизм и храбрость князя Игоря, отправившегося в одиночку на защиту Родины 18. Какое значение имеет образ Ярославны в произведении? Укажите неверный ответ. 1) В Ярославне заложены традиции, которые найдут отражение в русской литературе: необыкновенная самоотверженность русской женщины, ее полное подчинение интересам мужа - воина, защитника родины, безграничная вера в правоту его дела. 2) Через страдания Ярославны автор выражает отношение всей русской земли к происходящим событиям. 3) Ярославна - носительница лирического, женственного начала. С ней связаны мир, семейные узы и любовь. 4) Обращением Ярославны к силам природы автор «Слова...» акцентирует внимание читателя на языческих верованиях русских людей того времени, еще не принявших христианства. 19. Укажите неверное утверждение. 1) Князь Игорь был потомком Ярослава Мудрого. 2) Войско князя Игоря было разгромлено на реке Каяле. 3) Князь Игорь был ранен в руку. 4) Цель похода – завоевание новых земель. 20. Укажите неверное утверждение. 1) События в «Слове…» расположены не в хронологическом порядке. 2) Основная идея «Слова…» - единение русских княжеств в единое государство. 3) Гуманистическая позиция автора выразилась в прямом высказывании против войны как явления. 4) Природа в «Слове…» становится непосредственным действующим лицом

16