
- •1 Мета й завдання розрахунково-графічної роботи
- •Підготовка до виконання розрахунково-графічної роботи
- •Виконання й оформлення розрахунково-графічної роботи
- •4 Зміст розрахунково-графічної роботи
- •5 Методичні вказівки до класичного методу аналізу перехідних процесів
- •5.1 Причини виникнення перехідних процесів
- •5.2 Математичні основи аналізу перехідних процесів
- •5.3 Закони комутації
- •5.4 Загальна методика розрахунку перехідних процесів класичним методом
- •5.4.1 Методи складання характеристичного рівняння
- •5.4.1.1 Складання характеристичного рівняння за законами Кірхгофа.
- •5. 4. 2 Методи визначення примусових значень струмів та напруг при дії джерела постійного струму
- •5.4. 3 Визначення значень постійних інтегрування
- •Визначення виразів для струмів та напруг
- •Методичні вказівки з розрахунку перехідних процесів у ланцюгах при дії джерела, яке змінюється за синусоїдальному закону
- •7 Методичні вказівки з розрахунку перехідних процесів операторним методом
- •7.1 Загальна методика розрахунку перехідних процесів операторним методом
- •7.1.1 Основні положення та співвідношення
- •7.1.2 Основні етапи рішення
- •7.2 Операторні схеми заміщення
- •Складання операторних розв’язків
- •Визначення оригіналів
- •8 Методичні вказівки з розрахунку перехідних процесів за допомогою інтеграла Дюамеля
- •8.1 Основні положення методу розрахунку перехідних процесів за допомогою інтеграла Дюамеля
- •8.2 Порядок розрахунку за допомогою інтеграла Дюамеля
- •8.3. Визначення перехідної характеристики кола
- •Список літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
8.2 Порядок розрахунку за допомогою інтеграла Дюамеля
1 . Визначається перехідна характеристика h’(t) кола по струму або по напрузі. Залежно від виду перехідної характеристики і виду напруги зовнішнього впливу вибирається форма запису інтеграла Дюамеля (8.1 )-(8.4).
Для визначення виду перехідної характеристики h’(t) замість часу t підставляється t=0 . Якщо при цьому h’(t)=0, то вибирається форма запису (8.3) або (8.4).
При нульовому значенні зовнішньої напруги и(0)=0 у момент часу t=0 вибирається форма запису (8.1) або (8.2).
У випадку наявності напруги и (0) ≠ 0 і стрибка перехідної характеристики h’(t) h’(0) ≠ 0 у початковий момент запису рекомендується використати форму запису (8.1) або (8.2). Вибір форм запису залежить від складності отриманих підінтегральних виразів.
2. Визначається вираз для шуканої змінної шляхом підстановки знайденого виразу перехідної характеристики h’(t) і заданої зовнішньої напруги в обрану форму запису інтеграла Дюамеля (8.1) - (8.4). Задана зовнішня напруга розбивається на ділянки , на яких напруга джерела має безперервний закон зміни. Тоді шуканий струм або напруга визначається як сума інтегралів від кожної ділянки.
Припустимо,
що задано зовнішню напругу, що змінюється
за законом, представленим на малюнку
8.1, де напруги
й
—
закони зміни напруги на відповідних
ділянках.
з
t
Рис. 8.1
Заданий графік зміни зовнішньої напруги розіб'ємо на наступні ділянки й запишемо вирази для струму кожної ділянки:
1)
(8.5)
2)
(8.6)
3)
(8.7)
4)
(8.8)
У виразах (8.5)-(8.8) прийняті наступні позначення:
-
похідні від напруги розглянутих ділянок
за часом, у яких замість t
підставлена змінна
;
h’ (t- ) - перехідна характеристика кола при підстановці (t- ) замість t .
-
перехідні характеристики кола при
підстановці (t-t1)
і (t-t2)
замість
t
відповідно.
8.3. Визначення перехідної характеристики кола
Розглянемо визначення перехідної характеристики вхідного струму для схеми, наведеної на рис.8.2.
Рис. 8.2
Визначимо вираз для миттєвого значення струму i1(t) при ввімкненні електричного кола на джерело постійної напруги.
Скористаємося операторним методом розрахунку. Складемо операторну схему заміщення. Для цього визначимо значення струму індуктивності для моменту часу іL (-0) . Оскільки розглянуте електричне коло вмикається на зовнішнє джерело напруги, то іL (-0)=0.
Складемо операторну схему заміщення, що наведена на рис. 8.3.
Рис. 8.3
Визначимо струм І1(р) за законом Ома:
(8.9)
Для визначення миттєвого значення струму i1(t) скористаємося теоремою розкладання.
І(р) = N(p) / М(р) (8.10)
N(p)=U(R2+Lp), М(р)=р(R1 R2 +Lp(R1+ R2)) (8.11)
Знаходимо корені чисельника: N(p)=0; p3= - R2/L
Знаходимо корені знаменника: М(р)=0; p1 = 0; p2 = -R1R2/L(R1+R2)
З порівняння коренів чисельника та знаменника робимо висновок: у поліномів N(p) і М(р) не має рівних коренів, тому можливо використовувати наступну форму запису теореми розкладання:
(8.12)
Знаходимо значення полінома N(p) для кожного кореня знаменника:
N(p1)=UR2 (8.13)
N(p2)=UR2 2/( R1+ R2) (8.14)
Знайдемо похідну від знаменника М(р): М’(р)=R1 R2 +2Lp(R1+ R2).
Визначимо значення полінома М’(р) для коренів знаменника:
М’(р1)=R1 R2 (8.15)
М’(р2)=(+R1 R2+2L(R1+ R2)(- R1 R2/(L(R1 +R2))))=- R1R2. (8.16)
Знаходимо вираз для миттєвого значення струму i1(t) по формулі (8.11):
i1(t)=
(8.17)
Перехідна характеристика кола для струму i1(t) чисельно дорівнює перехідному струму i1(t) при ввімкненні кола на джерело постійної напруги, яке дорівнює одному вольту.
(8.18)