
- •1 Мета й завдання розрахунково-графічної роботи
- •Підготовка до виконання розрахунково-графічної роботи
- •Виконання й оформлення розрахунково-графічної роботи
- •4 Зміст розрахунково-графічної роботи
- •5 Методичні вказівки до класичного методу аналізу перехідних процесів
- •5.1 Причини виникнення перехідних процесів
- •5.2 Математичні основи аналізу перехідних процесів
- •5.3 Закони комутації
- •5.4 Загальна методика розрахунку перехідних процесів класичним методом
- •5.4.1 Методи складання характеристичного рівняння
- •5.4.1.1 Складання характеристичного рівняння за законами Кірхгофа.
- •5. 4. 2 Методи визначення примусових значень струмів та напруг при дії джерела постійного струму
- •5.4. 3 Визначення значень постійних інтегрування
- •Визначення виразів для струмів та напруг
- •Методичні вказівки з розрахунку перехідних процесів у ланцюгах при дії джерела, яке змінюється за синусоїдальному закону
- •7 Методичні вказівки з розрахунку перехідних процесів операторним методом
- •7.1 Загальна методика розрахунку перехідних процесів операторним методом
- •7.1.1 Основні положення та співвідношення
- •7.1.2 Основні етапи рішення
- •7.2 Операторні схеми заміщення
- •Складання операторних розв’язків
- •Визначення оригіналів
- •8 Методичні вказівки з розрахунку перехідних процесів за допомогою інтеграла Дюамеля
- •8.1 Основні положення методу розрахунку перехідних процесів за допомогою інтеграла Дюамеля
- •8.2 Порядок розрахунку за допомогою інтеграла Дюамеля
- •8.3. Визначення перехідної характеристики кола
- •Список літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
Визначення виразів для струмів та напруг
Вирази для решти струмів та напруг визначаються з системи рівнянь, які складені за законами Кірхгофа (5.40):
.
(5.50)
Вираз для струму і2 отримується з другого рівняння системи (5.40) після підстановки виразів (5.50) та (5.37):
.
(5.51)
Вираз для напруги Uc конденсатора отримується з третього рівняння системи (5.40):
.
(5.52)
Струм
конденсатора іС
визначається
з виразу
після підстановки до нього рівняння
(5.52):
. (5.53)
Методичні вказівки з розрахунку перехідних процесів у ланцюгах при дії джерела, яке змінюється за синусоїдальному закону
Рівняння, що визначає будь-яку змінну кола (струми в вітках, напруги на елементах), у загальному випадку містить дві складові: примусову і вільну. Вільна складова визначається розв’язком однорідного диференціального рівняння, тобто рівнянням без правої частини. Тобто вигляд вільної складової не залежить від виду джерела, що діє в колі, а визначається тільки схемою з'єднання елементів кола та їхніх параметрів.
Примусова складова шуканої змінної залежать від виду джерела, що діє в колі. Розрахунок примусової складової при дії джерела синусоїдальної форми виконується в комплексній формі.
Крім розрахунку примусової складової, необхідно приділити увагу на визначення початкових умов при розрахунках постійних інтегрування. У цьому випадку проводиться розрахунок значень струмів і напруг у комплексній формі для кола до комутації. Потім знайдені значення змінних записуються в синусоїдальній формі, і в отримані вирази підставляється t = 0. Розглянемо розрахунок початкових значень змінних на прикладі кола, наведеного на рис.6.1.
Рис. 6.1
На вході кола діє напруга, що змінюється за синусоїдальним законом:
Визначимо струми в вітках схеми комплексним методом.
Запишемо напругу джерела в комплексній формі:
.
Визначаємо струм кола до комутації:
,
де
.
(6.1)
Тоді вираз для струму в комплексній формі буде мати вигляд:
.
Виразимо
струми
і
через параметри кола:
(6.2)
(6.3)
Тоді
вираз для струмів
і
будуть мати наступний вид:
(6.4)
Запишемо струми кола в синусоїдальній формі:
(6.5)
Підставимо в отримані вирази t = 0 та знайдемо значення цих струмів в момент часу безпосередньо перед комутацією:
(6.6)
Аналогічно знаходять початкові значення напруг на елементах кола.
7 Методичні вказівки з розрахунку перехідних процесів операторним методом
7.1 Загальна методика розрахунку перехідних процесів операторним методом
7.1.1 Основні положення та співвідношення
В основу операторного методу покладене наступне:
функція
,
що є струмом і(t),
або напругою u(t),
яка
називається
оригіналом
,
замінюється відповідною їй функцією
F(p)
комплексної змінної р
,
яка називається зображенням.
Ці функції зв'язані співвідношенням, що є прямим перетворенням Лапласа:
(7.1)
або
.
(7.2)
При такому перетворенні операція диференціювання над функцією дійсної змінної f (t) замінюється операцією множення на оператор р функції комплексної змінної F(p). B свою чергу, операція інтегрування замінюється операцією ділення на оператор р.
У таблиці 7.1 приводяться оригінали найпростіших функцій та їхнього зображення, отримані за формулою (7.1).
Таблиця 7.1
Оригінал |
Зображення |
Оригінал |
Зображення |
1. 1 |
|
8.
|
|
2. t |
|
9.
|
|
3.
|
|
10.
|
|
4.
|
|
11.
|
|
5.
|
|
12.
|
|
6.
|
|
13.
|
|
7.
|
|
14.
|
|
Схеми заміщення реактивних елементів, складені за формулою (7.1), кола з нульовими початковими умовами наведені на рис. 7.1.
Індуктивний елемент Ємнісний елемент
Cp
JL
Рис. 7.1