Механізм компенсації проблем

ВИПУСКНИК

Відхід від проблем, дезадаптація, асоціальність

Сприйняття себе і своїх проблем

Бажання здолати почуття малоцінності, неповноцінності

Компенсація, рішення проблем, самореалізація

КОНСУЛЬТАНТ

Надання допомоги випускникові

у усвідомленні себе цінним

і компетентним

допомога в рішенні утруднень

Дії соціального педагога при цьому направлені на активізацію самостійних дій консультованого. Його позиція виражається в підтримці, пробудженні ресурсів, актуалізації засобів і способів досягнення поставленої мети.

Таким чином, соціальний педагог підтримує дії випускника, а не вирішує проблему за нього.

Приклад 1. Фрагмент консультаційної роботи з випускником дитячого будинку (18 років) з приводу його частих запізнень на заняття в училищі.

Ігор (випускник, що вчиться коледжу): Я не знаю, що робити. Що тільки вже не пробував — не можу встати уранці, увесь час просипаю. Напевно, доведеться кинути училище.

Соціальний педагог: Дуже важливо, що ти побачив цю проблему. Ти думаєш, що нічого вже не можна змінити?

Ігор: Ні, я так не думаю.

Соціальний педагог: Ти віриш, що можна змінити ситуацію, знайти ще і інші способи?

Ігор: Так, я прийшов, щоб ви мені допомогли. Я хочу, щоб ви вибрали мені спосіб, який допоможе.

Соціальний педагог: Ігор, я ціную, що ти так довіряєш мені. Але річ у тому, що тільки ти сам можеш вибрати з різних способів той, який влаштує саме тебе. Універсальних способів немає, різні люди вирішують подібні проблеми по-різному. Я допоможу тобі, розповім про деяких, і можливо, ти вибереш найбільш відповідний. Потім ми спільно спробуємо його освоїти. Добре?

Ігор: Добре...

Увага! Перед початком роботи важливо провести оцінку складності майбутніх змін, запланувати, а потім виконувати ті кроки, які реальні і не занадто складні для випускника. Так, щоб він міг відразу побачити ефект спільної роботи. Якщо запланувати занадто складні цілі, при яких знадобиться значний час, щоб побачити позитивні зміни, вихованець (випускник) швидко втратить інтерес до спільної роботи.

Приклад 2. Фрагмент консультаційної роботи з Оленою, випускницею дитячого будинку з приводу її утруднень в професійному самовизначенні.

Олена: Я хочу стати модельєром, але не знаю, де мені для цього вчитися.

Соціальний педагог: Олена, а ти думала, де житимеш під час навчання?

Олена: Так, я житиму у тітки.

Соціальний педагог: Чудово. Ти вже домовилася з тіткою?

Олена: Так, тітка дозволила мені пожити у неї до отримання квартири.

Соціальний педагог: чи Правильно я тебе зрозуміла, що ти добре уявляєш собі, як ти улаштуєшся, і тобі тільки потрібно допомогти дізнатися, де можна знайти інформацію про навчання?

Олена: Так. Я хочу, щоб ви знайшли училище, де мені вчитися.

Соціальний педагог: Я ціную, що ти мені так довіряєш. Проте я вірю, що ти сама можеш це добре зробити. Тільки ти зможеш визначити, що тобі здасться найцікавішим. Я допоможу тобі зібрати інформацію, а ти вибереш найбільш відповідну і спробуєш її використовувати. Добре?

Олена: Добре.

Увага! Далі обговорювалося, як можна зібрати інформацію, розмовляючи з різними людьми, читаючи спеціальну літературу. Звернення до досвіду інших опинилося в цій ситуації хорошим способом активізації шляхів рішення власного утруднення випускниці. Рішення, яке знайдене самостійно, реалізовуватиметься з великим бажанням і відповідальністю.

Досвід нашої роботи показує, що вихованців (випускників) сирітських установ найчастіше хвилюють наступні проблеми:

* питання взаємин (пошук друга, партнера, супутника життя);

* подолання страхів і бар'єрів у взаємодії з різними людьми;

* формування навичок спілкування, подолання конфліктів, поліпшення взаємин з друзями, батьками, педагогами, іншими значущими людьми;

* переживання, пов'язані з відсутністю розуміння і підтримки або обмеженням автономії і самостійності;

* вибір професії, планування життєвого і професійного шляху;

* навчання і професійна діяльність, пошук варіантів і шляхів реалізації соціальної і професійної зайнятості;

* питання про те, як користуватися міськими інфраструктурами;

* питання по самообслуговуванню і навичкам гігієни;

* питання, пов'язані з відсутністю уміння розпоряджатися особистими прибутками;

* питання про те, як заповнювати свій вільний час;

* питання, пов'язані з відсутністю уміння самостійно звернутися по допомогу;

* визначення планів на майбутнє;

* питання, пов'язані з відсутністю знань своїх основних прав і обов'язків;

* питання, пов'язані з умінням робити вибір, що забезпечує здоров'я і особисту безпеку;

* питання по господарюванню (приготування їжі, прання і ін.).

При організації консультаційної роботи з випускником необхідно співвідносити рамки можливості і відповідальності, які чітко усвідомлюються як дорослим, що проводять індивідуальну роботу, так і самим випускником.

Недооцінка міри відповідальності випускником приведе до зростання інфантильності, і без того досить високої у більшості осіб з дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, а переоцінка — до невдачі і фрустрації. Переоцінка власних можливостей соціальним педагогом може привести до зростання недовіри з боку випускника і формалізації надалі тієї роботи, яку він вестиме, а також знеціненню в очах випускника вкладу, який соціальний педагог намагався внести.

Неможливо узяти на себе відповідальність за зміни в іншій людині. Це стосується як допомагаючого дорослого, такого, що проводить індивідуальну роботу, так і самого консультованого. Робота приречена на провал, якщо поставлена мета не цінна для одержуючого консультацію, якщо він не розділяє відповідальність за заплановану роботу. Цю думку важливо донести до випускника, якщо він ставить завдання по зміні інших, маніпулюванню іншими, покладає відповідальність за невдачі на інших.

Відповідально можна планувати тільки особисті зміни. Можна, звичайно, говорити і про спільну відповідальність з кимось в окремих ситуаціях, і тоді можлива одночасна (чи послідовна) робота з декількома учасниками ситуації: випускники і майстер, соціальний педагог і близькі друзі і тому подібне. Проте і в цьому випадку ситуація буде продуктивною, якщо кожен поставить собі питання: «Що я хочу і можу змінити»? Іншими словами: «За що я можу узяти на себе відповідальність в цій ситуації»?

Таким чином, тісно пов'язані питання відповідальності і можливості є визначальними для ефективної консультаційної роботи.

Йти упевненими, хай і невеликими кроками, оцінювати і бачити зміни які відбуваються з випускником, вселяти в нього упевненість в досягненні результатів і надавати йому підтримку в нелегкому визначенні шляху, по якому йому варто йти, — найбільше мистецтво і сила допомагаючого дорослого.

Часто мета не може бути досягнута відразу, при першій зустрічі, іноді це не може статися і при наступній, але це не провал. Важливо, щоб були зрозумілі кроки по її досягненню, істотні зміни, навіть якщо вони ледве уловимі. Це вже перемога, це джерело радості і сили для подальшого руху. Особливо значущо вищесказане по відношенню до роботи з випускниками з числа дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків.

Необхідно навчати випускників порівнювати себе тільки з собою «вчорашнім», зіставляти те, що не виходило учора, з тим, що можеш на сьогоднішній момент. Навчившись цьому, випускник замість негативних емоцій і переживань отримає основу для позитивної самооцінки, у нього з'явиться прагнення до знань і переоцінки себе і своїх представлень. Так, після чергової зустрічі з соціальним педагогом один з випускників сказав: «Раніше я соромився того, що я дитина з дитбудинку. Я думав, що як би не старався, все одно не зможу бути як усе. Я усіх ненавидів і заздрив домашнім. Тому що у них усе є. А тепер вважаю — дуже здорово, що я жив там і усе витримав. Зараз я дорослий і можу більше, ніж ті, які росли удома. Знаю, що у мене є сила, є «дорослість». Я можу вчитися і навчитися тому, чого не знаю. Головне — у мене є завзятість і воля».

Отже, узагальнюючи обговорення, характеру проведення консультаційної роботи з випускниками дитячих будинків і шкіл-інтернатів, можна сказати, що ця робота відбиває три найважливіші аспекти:

• спільна робота веде до зміни відношення випускника до власних утруднень, можливостям, до формування адекватної самооцінки, до появи нових переживань, планів, самовідчуття, до відкриття нових можливостей, до придбання нових знань і умінь;

• діяльність випускника по вирішенню життєвих труднощів базується на зміні власної позиції, плануванні змін і рухові невеликими кроками до цих змін;

• діяльність соціального педагога спрямована на виявлення проблеми і надання допомоги в дозволі значущих для випускника життєвих завдань (утруднень).

Підкреслимо ще раз, що соціальний педагог — це людина, сприяюча підвищенню самостійності, відповідальності за себе і свої дії у випускника.

Консультаційна робота — важливий етап в житті випускника, якщо що проводить цю роботу соціальний педагог здатний створити ситуацію довіри і безпеки, якщо в цій ситуації є можливість для самостійного вибору в побудові власного майбутнього.

Для ситуації довіри і безпеки характерна відсутність бар'єрів і захистів, в цій ситуації людина стає самим собою, відверто обговорює інтересуючі його питання, в цьому випадку підключаються ресурси, які до того були приховані.

Загальний механізм підключення нових сил і ресурсів відбувається таким чином: виникле ускладнення викликає приплив енергії — це слідство того, що випускник звернувся по допомогу, виділив це питання для обговорення на індивідуальному занятті, говорить про це і активізує сили для подолання перепон.

І якщо соціальний педагог, що проводить консультаційну роботу, зможе допомогти зміцнити віру в можливість дозволу, тобто допоможе досягти мету, в яку вірить і яку щиро бажає досягти, то знайдуться і засоби. Віра у власні можливості, бажання добитися поставленої мети призводять до того, що усі особові якості, можливості і здібності людини працюють в єдності.

Цей стан характеризується гармонізацією особи, усуненням протиріч з соціумом або блокуванням цих протиріч, зосередженням на меті, на досягненні істини, внутрішньою стійкістю, позитивним поглядом на життя. Мотивація до зміни, розвитку, що народжується в спільній діяльності соціального педагога і випускника, активізує можливості останнього, направляє його на дозвіл складних життєвих завдань, сприяє розвитку адаптивних механізмів, таких необхідних в самостійному житті.

Іншими словами, взаємодія в спільній роботі соціального педагога і випускника, будучи цінним само по собі, може виступати також як засіб внутрішньої зміни випускника, мотивації його на активність і позитивне сприйняття дійсності.

Якщо при взаємодії соціальний педагог і випускник прийшли до наміру впоратися з виниклим ускладненням (поставили мету) і вірять в можливість його дозволу, діють, розділивши ролі і відповідальність за власні кроки, — значить, вони на правильному шляху. Найважливішими з умов, що призводять до ефективних змін, являються:

• створена соціальним педагогом атмосфера прийняття випускника таким, який він є, з його особовими особливостями, ваганнями, невпевненістю, відсутністю життєвого досвіду;

• позитивне уявлення випускника про себе, свої можливості;

– наявність спільної мети у соціального педагога і випускника, спрямованої на вирішення проблем (питань, утруднень і так далі);

• активність позиції випускника, зосередженість на вирішенні скрутної ситуації (той, хто хоче — робить, хто не хоче — скаржиться);

• гармонізація стану випускника, концентрація спрямувань;

• позитивний настрій соціального педагога і випускника, упевненість в успішному вирішенні проблеми, віра у свої можливості.

Підводячи підсумок розгляду основних характеристик індивідуальної роботи з випускниками установ для дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, важливо підкреслити, що її специфіка (унікальність) визначатиметься трьома основними чинниками:

• своєрідністю суб'єкта, з яким проводиться консультаційна робота (випускники установ для дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків);

• позиція і можливості соціального педагога;

• «замовлення» на індивідуальну роботу (мотивація консультованого випускника).

Для більшої чіткості представимо призначення, предмет, принципи, характер, умови використання, цілі, завдання і результат педагогічного консультування в таблиці 1.

Таблиця 1

Особливості соціально-педагогічного консультування вихованців і випускників сирітських установ

	Наявність Предмет Умова ефективності Основні принципи Характер діяльності Мета Професійні завдання	Сприяння подоланню скрутних ситуацій, розвитку соціальної поведінки, соціальної компетенції та ін. і через це - розвиток адаптаційних механізмів, сприяючих успішній адаптації в самостійне життя. Внутрішній психологічний світ випускника: відношення до себе і до життя, емоційно-вольове регулювання. Бажання випускника отримувати допомогу у вирішенні проблем, обумовлених особистісними труднощами або іншими причинами. Готовність випускника прийняти відповідальність заради зміни своєї життєвої ситуації. Гуманність, суб'єктність, позитивність системність, реалістичність, варіативність. Спільна діяльність соціального педагога і випускника спрямована на досягнення мети, що сформулювалась в ході аналізу скрутної для нього ситуації. Рішення актуальних особових життєвих, соціальних, поведінкових проблем випускника. Визначення кроків, що плануються для досягнення поставленої мети. Завдання конкретної консультаційної роботи ситуативно обумовлені поставленою метою, можливостями і особливостями випускника.