5.5.3 Термін експлуатації кар’єру

Т = (2÷3), років,

де: Q_пр – залишок промислових запасів корисної копалини, м³,

Q_річн – річна продуктивність кар’єру по корисній копалині, м³ ,

2÷3 – тривалість затухання робіт в кар’єрі.

Згідно вимог Норм технологічного проектування термін експлуатації кар’єру повинен бути не менше 25 років. Якщо він виявився меншим, потрібно дати пропозицію про можливий приріст запасів корисної копалини.

Література: [1] Нормы технологического проектирования предприятий промышленности нерудных строительных материалов, Л., Стройиздат, 1977.

5.6 Розкриття кар’єрного поля

5.6.1 Розкриття кар’єрного поля є одним із основних питань технології відкритих гірничих робіт. Питання розкриття вирішують сумісно з проектуванням системи розробки. Цей розділ може бути загальним розділом дипломного проекту або спеціальною частиною. В першому випадку він носить описовий характер і виконується згідно вказівок 5.6.2; 5.6.3, а в другому - розрахунковий – 5.6.4 – 5.6.8.

11

Для розподілення електроенергії між окремими електроспожи-вачами промислового підприємства на йог території споруджують головні понижуючі підстанції (ГПП) і розподільчі пункти (РП).

5.13.4 Схема електропостачання

Система внутрішнього електропостачання устаткування кар’єрів складаються з декількох понижуючих трансформаторних підстанцій, розташованих на бортах або всередині кар’єру, розподільчих пунктів і розподільчих мереж, які складаються з стаціонарних і пересувних повітряних або кабельних ліній електропередачі.

По способу приєднання споживачів схеми електропостачання кар’єрів підрозділяють на радіальні, магістральні і змішані (радіально-магістральні).

Найбільше розповсюдження на кар’єрах знайшли магістральні лінії, які відходять від понижуючих підстанцій кар’єра, і до яких може підключатися декілька струмоприймачів. Магістральні схеми можуть виконуватися: з одно - або двохстороннім живленням, кіль-цеві з живленням від однієї або декількох підстанцій.

Мал.13 Однолінійна схема електропостачання

56

арматури застосування джерел світла забороняється.

Освітлення місця роботи екскаваторів і інших пересувних машин і механізмів виконується світильниками і прожекторами, які встановлюються на самих машинах.

5.13.2 Розрахунок освітлення

Всі місця робіт на кар’єрах повинні бути освітлені в відповідності з встановленими нормами. Для створення на освітлювальній площі потрібної освітленості, необхідний сумарний світловий потік визначається за формулою

ΣF_n=E_н·S·k_з·k_в ,

де: E_н – мінімальна освітленість згідно норм, лк; [1], стор. 116, табл.4-6, [4],§450,

S – площа, що освітлюється, м²,

k_з =1,15÷1,5 – коефіцієнт запасу, який враховує втрати світла в залежності від конфігурації площі,що освітлюється,

k_в = 1,2÷1,5 – коефіцієнт що , враховує втрати світла.

Загальна кількість прожекторів

n= ,

де: F_л – світловий потік однієї лампи, лм; [1], стор.28, 29,

табл.2-15, 2-17,

η_п=0,35÷0,37 – коефіцієнт корисної дії прожектора.

Висота установки прожектора над рівнем землі за умови обмеження осліплюючої дії визначається за формулою

Н= ,

де: І_max – максимальни сила світла прожектора, кд ,[1], стор.250, табл.9-6.