Паспорт бульдозерного відвалу

Затверджую головний інженер

Гніванського кар’єроуправління

«___»________ 2001р.

Основні вимоги по тб

1. Розвантаження автосамоскидів виконується на виділеній ділянці за призмою можливого обрушення відвалу (С).

2. . Бульдозер при плануванні відвалу повинен рухатись ножем вперед перпендикулярно до верхньої бровки відвалу. Рух заднім ходом до бровки забороняється.

3. площадка вздовж фронту робіт на відвалі повинна мати поперечний похил не менше 3⁰, направлений від бровки укосу в глибину відвалу.

4 .По всій довжині бровки потрібно мати породну відсипку, висота якої залежить від вантажопідйомності автосамоскида.

П араметри відвалу

Назва	Позначення	Показник
Висота відвалу, м	Н
Кількість ярусів, шт	N
Ширина призми обрушення, м	С
Висота захисного валу, м	H
Стійкий кут укосу, 0	β
Фактичний кут укосу	α

Мал. 12. Зразок паспорту бульдозерного відвалу

5 0

V_о= , м³/м,

де V_a – ємкість кузова автосамоскида, м^{3 ,}

λ–коефіцієнт кратності розвантаження по ширині автосамоскида, стор. 233, [3],

в_а – ширина кузова автосамоскиду, м.

Загальна довжина відвального фронту робіт

L_в=3L_p, м.

Кількість робочих бульдозерів на відвалі

N_б= ,шт.,

д е К_зав. – коефіцієнт заваленості площі породою: для м’яких порід, крім піску, – 1,0; для напівскельних порід, піску та суміші їх з м’якими породами (кількість до 30%) – 0,5...0,6; для скельних порід – 0,3...0,4. (Типові проекти систем розробки та транспорту на кар’єрі, ІІІ том «Госгортехиздат» 1962),

Q_б – змінна продуктивність бульдозера на відвальних роботах, м³/зм.

С писочна кількість бульдозерів на відвальних роботах

N_c=N_б·К_рз , шт.,

де К_рз – 1,25 коефіцієнт розкриву §5.2 [2].

5.10.4 Коротко описується організація робіт на відвалі згідно с.441...443 [1]; с. 231…232 [3]. Складається паспорт бульдозерного відвалоутворення, мал. 12.

Література до розділу

1 Новожилов М.Г., Кучерявый Ф.И. и др. Технология открытой разработки месторождений полезных ископаемых. Часть I.- М.: Недра, 1971.

2 Нормы технологического проектирования предприятий промышленности нерудных строительных материалов.- Л.: Строиздат, 1977.

3 Чиаев т.И., Бернштейн р.Л. И др. Справочник горного мастера нерудных карьеров, м., Недра, 1977.

49

α і β – відповідно робочий і неробочий кути укосу видобувного уступу,

В_р.т – ширина розрізної траншеї на видобувному уступі, м,

Ш’_р.п – мінімальна ширина робочої площадки на розкривному уступі, м.

Довжина кар’єра на покрівлі корисної копалини

L’_k=T₁+h(ctgα+ctgβ)+L_р.т.+ Ш’_р.п , м,

Де:L_р.т. – довжина розрізної траншеї на видобувному уступі, м.

L'_к

L_р.т.

Т₁

h

Шَ_р.п.

В _р.т. Б

В’_к

М ал.4. План і розтин кар’єру на момент здачі в експлуатацію

18

Т₁ – ширина транспортної площадки на розкривному уступі, табл.2.12, [1] або табл.7. [2],

Об’єм розкривних робіт по розносу бортів на період здачі кар’єру в експлуатацію

V_p.= L’_k ּВ’_кּH_p.- V’_р.т. , м^{3 ,}

де: H_p – потужність розкривних порід (висота розкривного уступу), м,

V’_р.т. – об’єм розрізної траншеї по розкривним породам, м³.

При інших способах розкриття та іншій кількості розкривних уступів буде інша розрахункова схема та формули.