5.6.5 Проектування траси капітальних траншей

При виборі місця розташування капітальних траншей вирішальним являється безпечний напрямок розвитку гірничих робіт в період експлуатації, мінімальні відстані транспортування і об’єми гірничо-капітальних робіт.

13

5.12.3 Захист кар’єру від поверхневих вод.

До поверхневих вод відносять атмосферні опади, котрі випадають на площу кар’єру та прилеглі площі; відкриті водостоки (струмки, річки), заболочені ділянки в межах родовища.

Для відводу поверхневих вод з прилеглих територій, кар’єр з нагірної частини огороджується канавами. Нагірні канави проектують з урахуванням огорожі кар’єру від поверхневих вод на протязі декількох років. По мірі відробки кар’єру їх проходять по новим контурам.

Для обмеження дренування води з відкритих водотоків в кар’єр вздовж відповідного борту кар’єру проходять перехоплюючі траншеї, канави, або відсипають огороджуючі дамби, поглиблюють русло струмка, річки.

Література

1 Правила безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом.- К.: Норматив, 1994.

2 Снешко Е.И. Горная механика для открытых горных работ.- М.: Недра, 1983.

3. Скабалланович И.А., Седенко М.В. Инженерная геология, гидрогеология и осушение месторождений.- М.: Госгортсиздат, 1963.

5.13 Освітлення і електропостачання

5.13.1 Вибір типу освітлювальних приладів

Для освітлення кар’єрів застосовують світильники з ксеноновими і ртутно-кварцевими лампами. Для захисту джерел світла від забрудненя і механічних пошкоджень, а також для розподілення світлового потоку застосовують різноманітні типи світильників і прожекторів.

Для зовнішнього освітлення використовують світильники з лам-пами ДРЛ типів СКЗР, СППР, СПП, СПО, та інші. Для загального освітлення кар’єрів застосовують світильники ОУКсН–20000 з лампою ДКсТ–20000, або меншої потужності, які встановлюються на стаціонарні або пересувні мачти. При малих площах кар’єрів використовують прожекторне освітлення. Без освітлювальної

54

Необхідна продуктивність насосу

Q_мін= , м³/год,

де: Q_н – номінальний годинний приток води в кар’єр, м³/год,

Т – максимальний час, необхідний для відкачування нормального добового притоку води в кар’єр, § 468 [1].

По розрахованому напору і продуктивності вибирають необхідний насос, с. 56…59, [2].

Насосна установка повинна мати резервні насоси з сумарною подачею, що дорівнює 20…25% подачі робочих насосів, § 468 [1].

Діаметр всмокчуючого водогону

d_в=1,13 , м,

де: Q – подача одного насосу, м³/с,

V_в – швидкість руху води у всмоктуючому водогоні, приймають 1,0...1,5 м/с.

Розрахунок напорного водогону виконується по тій же формулі, приймаючи швидкість руху води 2,2 м/с, с.86 [2].Приймають стандартний діаметр водогонів з ряду 50, 75, 100, 125, 150, 200, 250, 300, 350, 400, 450 мм.

Потужність двигуна насосу

N_дв=к , кВт,

де: к – коефіцієнт запасу потужності, с. 88 [2],

Q – продуктивність прийнятого насосу, м³/год,

Н – необхідний напір насосу, м в.ст.,

δ – густина води. – 1020...1050 кг/м³, с. 88 [2],

η_т – коефіцієнт корисної дії водогона, котрий враховує втрати напору в водогоні ,0,9…0,95,с. 84 [2].

Ємкість водозбірника приймається з розрахунку 3-х годинного протоку води в кар’єр, §467 [1], V≥3·Q, м³

53

Трасуванням капітальних траншей це встановлення положення їх поздовжньої осі в плані та профілю.

План траси траншей складається з прямих та криволінійних ділянок і їх сполучень.Мінімальні радіуси кривих в плані залежать від швидкості руху і типу транспорту. Для автомобільного транспорту радіуси кривих слід приймати згідно з табл. 34 [2].

Профіль капітальних траншей визначається величиною керівного похилу і довжиною окремих елементів профілю. Поздов-жній профіль траси залежить від виду транспорту і способу прими-кання до робочих горизонтів кар’єру. Поздовжні похили капі-тальних траншей визначаються техніко-економічними розрахунка-ми з урахуванням виду транспорту. Найбільші допустимі похили капітальних траншей слід приймати по табл. 36, [2].

Найбільші поздовжні похили на ділянках кривих в плані з малими радіусами слід зменшувати в порівнянні з нормами згідно вимог §9.2.3.,[2].

Для встановлення траси траншей будують проектні контури бортів кар’єру на кожному горизонті згідно прийнятого способу розкриття, встановлюють місця розташування розкривних виробок. Зовнішні траншеї проводять з денної поверхні до борта кар’єру, внутрішні – по борту кар’єру в його проектному положенні.

Теоретична довжина траси капітальних траншей визначається глибиною кар’єру Н, м і їх похилом i в ‰

L_т=1000*Н/і, м,

Теоретична довжина траси завжди менша дійсної в зв’язку з подовженням останньої за рахунок зменшення похилу на криволінійних ділянках і наявності ділянок приєднання капітальних траншей до робочих горизонтів кар’єру.

Дійсна довжина траси:

L= L_т+ΔL_к+ΔL_{н ,}

де: ΔL_к – загальний приріст довжини траси за рахунок зменшення підйому на криволінійних ділянках.

ΔL_н – загальний приріст довжини траси за рахунок ділянок приєднання.

14

Наближений розрахунок дійсної довжини траси виконують за наступною формулою:

L= L_т*К_{п.т. ,}

К_п.т.–коефіціент подовження траси, для автомобільного транспорту в залежності від типу траси і величини поздовжнього похилу приймають згідно табл.4, [3]