
- •1 Загальні положення
- •5.15.5 Пожежна безпека
- •Література
- •Склад і об’єм дипломного проекту
- •1 Загальна частина
- •3.Організація проектування
- •4. Методичні вказівки по оформленню дипломного проекту
- •5.15.4 Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •5.15.4.1 Загальні положення
- •5.15.4.2 Загальні санітарні правила
- •5.15.2.2 Буровибухові роботи
- •5.15.2.3 Вибір і обгрунтування раціональної технології виробництва розкривних і ( видобувних) робіт
- •5.15.2.5 Вибір і обґрунтування раціональної технології і виконання відвальних робіт та рекультивації порушених гірничими роботами земель
- •5.15.3 Електробезпека
- •Методичні вказівки по виконанню окремих розділів дипломного проекту
- •5.1 Основні відомості про родовище
- •Література
- •5.15 Охорона праці при відкритій розробці родовищ корисних копалин Місце і значення розділу «Охорона праці» у дипломному проекті
- •5.15.1 Основи техніки безпеки
- •5.15.1.1 Загальні правила
- •5.2 Геологічна та гідрогеологічна характеристика родовища
- •5.3 Якісна характеристика корисної копалини
- •5.4 Підрахунок запасів корисної копалини і об’ємів розкривних порід
- •5.14 Технологія переробки корисної копалини
- •5.14.1 Технологічна схема дсз
- •5.14.2 Опис технології переробки корисної копалини
- •Література
- •Промислові запаси корисної копалини
- •5.4.4 Коефіцієнт розкриття
- •5.5 Загальні відомості про організацію робіт в кар’єрі
- •5.5.1 Загальна організація робіт та режим роботи кар’єру
- •5.13.5 Розрахунок і вибір тп, перерізів повітряних та кабельних мереж для устаткування (згідно спецчастини)
- •5.5.2 Річна, добова, змінна продуктивність кар’єру
- •5.5.3 Термін експлуатації кар’єру
- •5.6 Розкриття кар’єрного поля
- •5.13.4 Схема електропостачання
- •5.13.2 Розрахунок освітлення
- •5.13.3 Джерела електропостачання
- •5.6.4 Вибір способу розкриття
- •5.6.5 Проектування траси капітальних траншей
- •Література
- •5.13 Освітлення і електропостачання
- •5.13.1 Вибір типу освітлювальних приладів
- •Необхідна продуктивність насосу
- •5.6.6 Вибір способу проведення траншей та необхідного устаткування
- •5.6.7 Розрахунок параметрів траншей
- •5.6.7.1 Капітальні траншеї
- •5.12 Водовідлив та захист кар’єру від поверхневої води
- •5.12.1 Вибір способу водовідливу
- •5.12.2 Розрахунок водовідливної установки
- •5.11 Охорона навколишнього середовища
- •5.11.2 Охорона водних ресурсів
- •5.11.3 Раціональне використання запасів корисних копалин
- •5.11.4 Рекультивація
- •Література
- •5.6.7.2 Розрізні траншеї
- •Паспорт бульдозерного відвалу
- •Основні вимоги по тб
- •П араметри відвалу
- •Література до розділу
- •3 Чиаев т.И., Бернштейн р.Л. И др. Справочник горного мастера нерудных карьеров, м., Недра, 1977.
- •5.6.7.4 Календарний графік будівництва кар’єру
- •5.6.7.5 Перелік креслень до розділу розкриття (спецчастина)
- •5.10.3 Розрахунок параметрів відвалу
- •5.7 Система розробки
- •5.7.1 Вибір раціональної системи розробки
- •5.7.2 Вибір типу екскаватора, розрахунки продуктивності
- •5.7.3 Розрахункова кількість робочих екскаваторів
- •Література до розділу
- •5.10 Відвалоутворення
- •5.10.1 Вибір місця розташування відвалів
- •5.10.2 Вибір способу механізації відвальних робіт
- •5.9.5.2 Експлуатаційний розрахунок конвейєрного транспорту
- •5.9.6 Утримання транспортних комунікацій
- •5.9.7 Графічна частина розділу
- •5.7.4 Визначення раціональних параметрів системи розробки
- •5.7.4.1 Висота уступу
- •5.7.4.4 Ширина робочих площадок
- •5.7.5 Паспорт розкривних та видобувних вибоїв екскаватора
- •Література:
- •5.9.5 Експлуатаційний розрахунок транспорту
- •5.7.6 Перелік креслень до розділу “Система розробки”
- •Література
- •Паспорт розкривного вибою екскаватора
- •5.9.4.3 Автомобільний транспорт
- •Паспорт видобувного вибою екскаватора
- •5.9.2 Вибір виду технологічного транспорту
- •5.8 Буровибухові роботи
- •5.8.1 Вибір і обгрунтування методу бвр
- •5.8.2 Вибір способу буріння, типу бурового станка, марки долота
- •5.8.3 Вибір вибухової речовини, засобів підривання та способу підривання зарядів
- •Список рекомендованої літератури:
- •5.9 Транспорт
- •5.9.1 Загальна характеристика транспортного циклу
- •Якщо конструкція заряду розосереджена, то в табл.8 додаються колонки 15-21
- •Розрахункові параметри масового вибуху
- •5.8.4 Обчислення параметрів заряду та вибір конструкції заряду
- •5.8.5 Обчислення параметрів масового вибуху
- •5.8.6 Вибір схеми підривання та обчислення витрат засобів підривання
- •5.8.7 Вихід негабариту та його руйнування
- •5.8.8 Обчислення необхідної кількості бурових станків
- •5.8.9 Оформлення результатів обчислень
- •5.8.10 Зміст графічної частини дипломного проекту
5.6.5 Проектування траси капітальних траншей
При виборі місця розташування капітальних траншей вирішальним являється безпечний напрямок розвитку гірничих робіт в період експлуатації, мінімальні відстані транспортування і об’єми гірничо-капітальних робіт.
13
5.12.3 Захист кар’єру від поверхневих вод.
До поверхневих вод відносять атмосферні опади, котрі випадають на площу кар’єру та прилеглі площі; відкриті водостоки (струмки, річки), заболочені ділянки в межах родовища.
Для відводу поверхневих вод з прилеглих територій, кар’єр з нагірної частини огороджується канавами. Нагірні канави проектують з урахуванням огорожі кар’єру від поверхневих вод на протязі декількох років. По мірі відробки кар’єру їх проходять по новим контурам.
Для обмеження дренування води з відкритих водотоків в кар’єр вздовж відповідного борту кар’єру проходять перехоплюючі траншеї, канави, або відсипають огороджуючі дамби, поглиблюють русло струмка, річки.
Література
1 Правила безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом.- К.: Норматив, 1994.
2 Снешко Е.И. Горная механика для открытых горных работ.- М.: Недра, 1983.
Скабалланович И.А., Седенко М.В. Инженерная геология, гидрогеология и осушение месторождений.- М.: Госгортсиздат, 1963.
5.13 Освітлення і електропостачання
5.13.1 Вибір типу освітлювальних приладів
Для освітлення кар’єрів застосовують світильники з ксеноновими і ртутно-кварцевими лампами. Для захисту джерел світла від забрудненя і механічних пошкоджень, а також для розподілення світлового потоку застосовують різноманітні типи світильників і прожекторів.
Для зовнішнього освітлення використовують світильники з лам-пами ДРЛ типів СКЗР, СППР, СПП, СПО, та інші. Для загального освітлення кар’єрів застосовують світильники ОУКсН–20000 з лампою ДКсТ–20000, або меншої потужності, які встановлюються на стаціонарні або пересувні мачти. При малих площах кар’єрів використовують прожекторне освітлення. Без освітлювальної
54
Необхідна продуктивність насосу
Qмін=
,
м3/год,
де: Qн – номінальний годинний приток води в кар’єр, м3/год,
Т – максимальний час, необхідний для відкачування нормального добового притоку води в кар’єр, § 468 [1].
По розрахованому напору і продуктивності вибирають необхідний насос, с. 56…59, [2].
Насосна установка повинна мати резервні насоси з сумарною подачею, що дорівнює 20…25% подачі робочих насосів, § 468 [1].
Діаметр всмокчуючого водогону
dв=1,13
,
м,
де: Q – подача одного насосу, м3/с,
Vв – швидкість руху води у всмоктуючому водогоні, приймають 1,0...1,5 м/с.
Розрахунок напорного водогону виконується по тій же формулі, приймаючи швидкість руху води 2,2 м/с, с.86 [2].Приймають стандартний діаметр водогонів з ряду 50, 75, 100, 125, 150, 200, 250, 300, 350, 400, 450 мм.
Потужність двигуна насосу
Nдв=к
,
кВт,
де: к – коефіцієнт запасу потужності, с. 88 [2],
Q – продуктивність прийнятого насосу, м3/год,
Н – необхідний напір насосу, м в.ст.,
δ – густина води. – 1020...1050 кг/м3, с. 88 [2],
ηт – коефіцієнт корисної дії водогона, котрий враховує втрати напору в водогоні ,0,9…0,95,с. 84 [2].
Ємкість водозбірника приймається з розрахунку 3-х годинного протоку води в кар’єр, §467 [1], V≥3·Q, м3
53
Трасуванням капітальних траншей це встановлення положення їх поздовжньої осі в плані та профілю.
План траси траншей складається з прямих та криволінійних ділянок і їх сполучень.Мінімальні радіуси кривих в плані залежать від швидкості руху і типу транспорту. Для автомобільного транспорту радіуси кривих слід приймати згідно з табл. 34 [2].
Профіль капітальних траншей визначається величиною керівного похилу і довжиною окремих елементів профілю. Поздов-жній профіль траси залежить від виду транспорту і способу прими-кання до робочих горизонтів кар’єру. Поздовжні похили капі-тальних траншей визначаються техніко-економічними розрахунка-ми з урахуванням виду транспорту. Найбільші допустимі похили капітальних траншей слід приймати по табл. 36, [2].
Найбільші поздовжні похили на ділянках кривих в плані з малими радіусами слід зменшувати в порівнянні з нормами згідно вимог §9.2.3.,[2].
Для встановлення траси траншей будують проектні контури бортів кар’єру на кожному горизонті згідно прийнятого способу розкриття, встановлюють місця розташування розкривних виробок. Зовнішні траншеї проводять з денної поверхні до борта кар’єру, внутрішні – по борту кар’єру в його проектному положенні.
Теоретична
довжина траси капітальних траншей
визначається глибиною кар’єру Н, м і
їх похилом
i
в
‰
Lт=1000*Н/і, м,
Теоретична довжина траси завжди менша дійсної в зв’язку з подовженням останньої за рахунок зменшення похилу на криволінійних ділянках і наявності ділянок приєднання капітальних траншей до робочих горизонтів кар’єру.
Дійсна довжина траси:
L= Lт+ΔLк+ΔLн ,
де: ΔLк – загальний приріст довжини траси за рахунок зменшення підйому на криволінійних ділянках.
ΔLн – загальний приріст довжини траси за рахунок ділянок приєднання.
14
Наближений розрахунок дійсної довжини траси виконують за наступною формулою:
L= Lт*Кп.т. ,
Кп.т.–коефіціент подовження траси, для автомобільного транспорту в залежності від типу траси і величини поздовжнього похилу приймають згідно табл.4, [3]