
- •Лекція №14 Тема: Екологічний контроль на державному кордоні
- •14.1. Концептуальні засади державного екологічного контролю на кордоні
- •Головними завданнями служби екологічного контролю на кордоні є:
- •Служба екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності митниць:
- •14.2. Екологічний контроль транспортних засобів
- •Б) з дизельним двигуном:
- •У разі перевезення небезпечних вантажів автотранспортними засобами слід забезпечити дотримання головних умов, а саме:
- •14.3. Екологічний контроль вантажів
- •Безпосередній екологічний контроль вантажу включає три види контролю:
- •Перевірка вантажів на морських та річкових суднах.
- •14.4. Екологічний контроль об’єктів рослинного та твіаринного світу
- •Вивезення з України мисливських трофеїв дозволяється за наявності:
- •14.5. Радіаційний контроль
- •Основним завданнями радіаційного контролю є:
- •Радіоактивний контроль вантажів багажу та транспортних засобів, які перетинають державний кордон, передбачаж чотири послідовні рівні:
- •Здійснення радіаційного контролю:
- •14.6. Хіміко-аналітичний контроль речовин
Здійснення радіаційного контролю:
Перший рівень контролю (експрес-контроль) є обов'язковим для всіх об'єктів що перетинають державний кордон України.
Радіаційний контроль вантажів, які ввозяться або вивозяться через морські пункти пропуску, може проводитися перед навантаженням або під час розвантаження суден. У цьому разі радіаційний контроль здійснюється за допомогою переносних приладів дозиметричного контролю.
Якщо прилади дозиметричного контролю не фіксують перевищення природного фону випромінювання, то проведення контролю за наступними рівнями необов'язкове і об'єкт може бути пропущено через державний кордон України.
Якщо приладами дозиметричного контролю зафіксоване перевищення природного фону випромінювання, то здійснення подальшого детальнішого контролю є обов'язковим. Перед його здійсненням держекоінспектор зобов'язаний поінформувати начальника посту екологічного контролю про факт виявлення потенційно радіаційно небезпечного об'єкта та про усі наступні дії. Проведення другого рівня радіаційного контролю здійснюється на спеціально обладнаному майданчику на відстані не менше ніж 50 м від місць постійної дислокації служб пункту пропуску. У разі отримання сигналу від стаціонарної апаратури радіаційного контролю про перевищення природного рівня випромінювання під час контролю пасажирського транспортного засобу, пасажири мають пройти через зону дії одного із датчиків апаратури радіаційного контролю. При виявленні конкретної особи, власне випромінювання якої перевищує природний фон, ця особа направляється на проведення радіаційного контролю другого рівня з використанням переносної дозиметричної апаратури для виявлення та вилучення джерела випромінювання.
Пасажирський транспортний засіб піддягає проведенню радіаційного контролю другого рівня якщо сигнал експрес-контролю показує перевищення фону. Він відводиться на окремий майданчик для проведення подальшої ідентифікації джерела перевищення природного фону та його вилучення у встановленої у порядку.
У разі виявлення радіаційно небезпечного об'єкта всі особи, крім персоналу поста екологічного контролю, який безпосередньо проводить контроль, повинні бути переміщені на безпечну відстань.
При виявленні радіаційно небезпечного об'єкта, провезений якого через державний кордон є несанкціонованим або і санкціонованим, але здійснюється з порушенням правил безпечного транспортування, подальша робота з об' єктом проводитеся тільки за нарядом-допуском, що регламентує конкретний і характер, місце проведення та тривалість робіт — з урахуванням потужності експозиційної дози на визначеній відстані.
Транспортні об'єкти з радіоактивними вантажами, на поверхні яких потужність випромінювання не перевищує 0,03 мР/год (0,30 мкЗв/год) та питома активність речовин не перевищу 0,002 мкКі/грам, можуть перевозитись усіма видами транспорту на умовах радіаційно безпечних.
Транспортування природних радіоактивних речовин, гранично допустима або питома активність яких менша від установлених показників (0,002 мкКі/грам), дозволяється здійснювати всіма видами транспорту й поштовим зв'язком на умовах радіаційно безпечних. Проте, у всіх випадках ці речовини поміщаються з тару для продукції виробничо-технічного призначення, що унеможливлює їх розсіювання. При цьому потужність дози випромінювання на поверхні упаковок не повинна перевищувати 0,3 мБер/год. На внутрішню поверхню кришки таких упаковок має наноситись знак радіаційної небезпеки.